Філософія Хрестоматія (частина 1)
Гоббс Т. - Філософія Нового часу
а
Нескінченне (Іп/іпііе). Все, що ми собі уявляємо, є скінченим (/іпііе). Відповідно до нього ми не маємо жодної ідеї, жодного поняття про якусь річ, що називається нами нескінченною. Людина не може мати у своєму розумі образ нескінченної величини, подібно до того, як вона не може уявити собі нескінченну швидкість, нескінченний час, нескінченну силу чи нескінченну владу. Коли ми кажемо, що якась річ є нескінченною, то позначаємо лише те, що не спроможні уявити собі кінець і межі названої речі, оскільки маємо уявлення не про саму нескінченну річ, а лише про нашу власну неспроможність. Усе, що ми сприймаємо, спочатку було сприйняте нами у відчутті одразу цілком або частинами, оскільки у людини не може бути жодної думки, жодного уявлення про речі, які б не були у відчуттях. Жодна людина не може уявити собі якусь річ інакше як таку, що є у певному місці, що має певну величину і спроможність бути розділеною на частини; точно так само ніхто не може уявити ні того, щоб якась річ була цілком у цьому і водночас в іншому місці, ні того, щоб дві або більше речі могли бути водночас в одному й тому ж самому місці, оскільки ні те, ні інше ніколи не було й не може бути сприйняте відчуттями, а все це . безглузді розмови, у які повірили обмануті філософи, і обманутими або такими, що обманювали, схоластами.
Існують два роди знання, з яких перший є знанням факту, другий — знанням про послідовну залежність одного твердження від іншого. Перший рід знання є не що інше, як відчуття і пам’ять, і є абсолютним знанням (аЬюШе кпом>їеії§е), наприклад, коли ми споглядаємо факт, який відбувається, або згадуємо, що він відбувався, і це те знання, якого потребують від свідків. Другий рід знання називається наукою і є умовним, наприклад, якщо ми знаємо, що коли певна фігура є колом, то будь-яка пряма, що проведена через її центр, поділить її на дві рівні частини. І це є те знання, якого потребують від філософа, тобто від того, хто претендує на правильне мислення.
Гоббс Т. Левіафан або матерія, форма і влада держави церковної та громадянської.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95