Філософія Хрестоматія (частина 1)
Бруно Дж. - Філософія Відродження
... Як добре те, що може існувати й існує цей світ, не менш добре й те, що могли, і можуть бути, й існують незліченні світи, подібні до цього <...>. Єдине, отже, небо, безмірний простір, лоно якого містить усе, ефірна зона, у якій все пробігає й рухається. У ньому — незліченні зірки, сузір’я, кулі, сонця й землі, які сприймаються чуттєво; розумом ми припускаємо нескінченну кількість інших. Безмірний, нескінченний всесвіт, складений із цього простору й тіл, що існують у ньому <...>.
...Я не знаю, чи всі вони нерухомі або ж лише більша частина їх і чи рухаються одні з них навколо інших; адже цього ніхто не спостерігав дотепер, а крім того це й нелегко спостерігати. Точно так само нелегко спостерігати поступальний хід і рух віддаленої речі, що на великій відстані начебто не змінює свого місця, як це ми бачимо на кораблях, що перебувають у відкритому морі. Але як би то не було, оскільки всесвіт нескінченний, необхідно, щоб існувала безліч сонць; тому що неможливо, щоб тепло й світло одного- єдиного сонця могли випромінюватися у безмежному всесвіті... Тому потрібно прийняти, що існують ще незліченні сонця, багато з яких для нас помітні у вигляді маленьких тіл; але деякі можуть нам здаватися меншими зірками, хоча насправді вони набагато більш від тих, які здаються нам надзвичайно великими <...>.
Світи ж, як вони нам здаються, розрізняються за блиском і світлом, а розташовані на відомих відстанях один від одного; і жоден з них не ближче до іншого, ніж Місяць до Землі або Земля до Сонця...
Бруно Дж. Про нескінченність, всесвіт і світи.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95