Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
             Екзистенціалізм та його основні напрями - Хайдеггер М. - Західна філософія кінця ХІХ—ХХ ст. - Філософія Хрестоматія (частина 1) - Studbook
ГоловнаЗворотній зв'язок

Категорії

загрузка...
Главная->Філософія->Содержание->            Екзистенціалізм та його основні напрями - Хайдеггер М. - Західна філософія кінця ХІХ—ХХ ст.

Філософія Хрестоматія (частина 1)

            Екзистенціалізм та його основні напрями - Хайдеггер М. - Західна філософія кінця ХІХ—ХХ ст.

а

а)  Наш негативний результат говорить: філософію неможливо вловити й визначити обхідним шляхом і як що-небудь інше, ніж во­на сама. Вона вимагає, щоб ми дивилися не в бік від неї, але добува­ти її з неї самої. Вона сама — що ж ми все-таки знаємо, що вона та як вона? Вона сама є, лише у випадку, коли ми філософствуємо. Фі­лософія є філософствування...

Філософія — ми якось побіжно, мабуть, знаємо — зовсім не зви­чайне заняття, в якому ми за настроєм коротаємо час, не просто зі­брання пізнань, які в будь-яку мить можна здобути з книг; але — ми лише невиразно це відчуваємо — дещо спрямоване на ціле й гранич­не, у чому людина виговорюється до останньої ясності й веде остан­ню суперечку. Бо навіщо нам було інакше сюди приходити? Чи ми потрапили сюди не подумавши, тому що інші теж ідуть або тому що якраз між п’ ятою й шостою у нас вільний час, коли немає сенсу йти додому? Навіщо ми тут? Чи знаємо ми, з чим зв’язалися?

б)  Ностальгія як фундаментальний настрій філософствування й питання про світ, скінченності й цінності.

Філософія — останнє вимовляння й остання суперечка людини, яка захоплює її цілком і постійно. Але що таке людина, про що вона філософствує в глибинах свого єства, й що таке це філософствуван­ня? Що ми таке при ньому? Куди ми прямуємо? Чи не випадково ми заблукали одного разу у всесвіт? Новаліс говорить в одному фраг­менті: «Філософія є, власне, ностальгія, потяг усюди бути вдома». Дивовижна дефініція, романтична, звичайно. Ностальгія — чи існує сьогодні загалом таке? Чи не стала вона незрозумілим словом, на­віть у повсякденному житті? Насправді, хіба теперішня міська лю­дина, мавпа цивілізації, не покінчила давно вже з ностальгією? А тут іще ностальгія як визначення філософії!..

Залишимося на своєму й запитаємо: в чому тут справа — філо­софія — ностальгія? Новаліс сам пояснює: «Потяг усюди бути вдо­ма». Таким потягом філософія може бути, тільки коли ми, ті що фі­лософствують, усюди не вдома. За чим сумує сум цього потягу? Всюди бути вдома — що це значить? Не лише тут і там, і не просто на кожному місці, на всіх поспіль, але бути вдома всюди значить: завжди й, головне, в цілому. Це «в цілому» та його ціле ми називає­мо світом. Ми існуємо, й поки ми існуємо, ми завжди очікуємо чо­гось. Нас завжди кличе Щось як ціле. Це «в цілому» є світ...

Філософія, метафізика є ностальгія, прагнення бути всюди дома, потреба — не сліпа й розгублена, але та, що пробуджує нас і саме до таких питань в їх єдності, які ми тільки що ставили: що таке світ, скінченність, усамітнення? Будь-яке подібне питання націлене на ціле. Нам мало знайомства з подібними питаннями, вирішальним виявляється те, чи справді ми замислюємося над ними, чи маємо силу пронести їх через усю нашу екзистенцію. Мало невпевнено й непевно плентатися в хвості у цих питань; ні, цей потяг бути всю­ди вдома є одночасно пошуком, що відчиняє подібним питанням правильний шлях...

Оскільки розуміння та філософствування не звичайне заняття з-поміж інших, той настрій, із якого зростає філософська захопле­ність і хватка філософських понять, з необхідністю й завжди головні настрої нашого буття, такі, які постійно та сутнісно пронизують своєю мелодією людину, хоча вона зовсім не обов’ язково повинна розпізнавати їх як такі. Філософія здійснюється завжди в якомусь фундаментальному настрої. Філософське схоплювання вкорінене в захопленості, а ця остання — у фундаментальному настрої...

Метафізика притягувала й тягне нас назад, у темряву людського єства. Наше питання: що таке метафізика? перетворилося на питан­ня: що таке людина?

На нього ми, зрозуміло, теж не отримали ніякої відповіді. Навпа­ки, сама людина стала для нас ще більш загадковою. Ми знову пита­ємо: що таке людина? Перехідна ланка, вектор, буря, що проносить­ся планетою, повернення богів чи наруга над ними? Ми цього не знаємо. Але ми бачили, що в цій загадковій істоті відбувається подія філософії.

Хайдеггер М. Основні поняття метафізики.

 

63