Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 Адорно Т. - Діалектика як вчення про розвиток - Філософія Хрестоматія (частина 1) - Studbook
Главная->Філософія->Содержание->Адорно Т. - Діалектика як вчення про розвиток

Філософія Хрестоматія (частина 1)

Адорно Т. - Діалектика як вчення про розвиток

а

.Саме ім’я діалектика говорить спочатку лише про те, що в її поняттях предмети не виникають, що вони суперечать загально­прийнятій нормі аіїаедиаіїо. Суперечність — це зовсім не те, у що був зобов’язаний перетворити суперечність гегелівський абсолют­ний ідеалізм, суперечність не є гераклітівське істотне. Суперечність — знак неістинності тотожності, знак виникнення досягнутого в понят­ті. Видимість тотожності внутрішньо притаманна мисленню з огля­ду на саму його чисту форму. Мислити — значить ідентифікувати, визначати, встановлювати тотожність.

Ієрархія понять із задоволенням ставить перешкоди перед тим дечим, що прагне осягнути мислення. Його видимість і його істина взаємно обмежують одна одну. Це дещо не допускає свого дирек­тивного усунення, воно може бути «зняте» лише чимось на кшталт клятви, обіцянки в-собі-існування поза цілісністю розумових визна­чень. Таємно ця думка присутня у Канта, Гегель використовує її в своїй полеміці проти Канта: потойбічне «в собі» (ап $іск) як пов­ністю позбавлене визначень є для поняття незначним. Свідомість видимості понятійної цілісності нічого не може, нічого, окрім як по­долати видимість тотальної тотожності — подолати на свій лад. Оскільки як ця цілісність будує себе за міркою логіки, ядром якої є закон виключення третього, то все, що цьому закону не підкоряється (все якісно відмінне), позначається як суперечність. Суперечність — це не тотожне з точки зору тотожності; верховенство принципу су­перечності в діалектиці означає співвідносність, співвимірність ге­терогенного і мислення цілісності.

.Діалектика — це послідовне логічне усвідомлення нетотож­ності. Вона не створює підстав для концепції. До діалектики думку штовхає її недостатність, якої не уникнути, погрішності в мислимім. Якщо обернути проти діалектики докори, які повторюються з часів арістотелівських критиків Гегеля, то все, що потрапляє на млин такої критики, зводиться до суто логічної форми суперечності і залишає без уваги безкінечне різнобарв’я неконтрадикторного, просто супе­речливого; таким чином погрішності речі перекладаються на метод.

Адорно Т. Негативна діалектика.

 

86