Філософія Хрестоматія (частина 1)
Адорно Т. - Діалектика як вчення про розвиток
а
.Саме ім’я діалектика говорить спочатку лише про те, що в її поняттях предмети не виникають, що вони суперечать загальноприйнятій нормі аіїаедиаіїо. Суперечність — це зовсім не те, у що був зобов’язаний перетворити суперечність гегелівський абсолютний ідеалізм, суперечність не є гераклітівське істотне. Суперечність — знак неістинності тотожності, знак виникнення досягнутого в понятті. Видимість тотожності внутрішньо притаманна мисленню з огляду на саму його чисту форму. Мислити — значить ідентифікувати, визначати, встановлювати тотожність.
Ієрархія понять із задоволенням ставить перешкоди перед тим дечим, що прагне осягнути мислення. Його видимість і його істина взаємно обмежують одна одну. Це дещо не допускає свого директивного усунення, воно може бути «зняте» лише чимось на кшталт клятви, обіцянки в-собі-існування поза цілісністю розумових визначень. Таємно ця думка присутня у Канта, Гегель використовує її в своїй полеміці проти Канта: потойбічне «в собі» (ап $іск) як повністю позбавлене визначень є для поняття незначним. Свідомість видимості понятійної цілісності нічого не може, нічого, окрім як подолати видимість тотальної тотожності — подолати на свій лад. Оскільки як ця цілісність будує себе за міркою логіки, ядром якої є закон виключення третього, то все, що цьому закону не підкоряється (все якісно відмінне), позначається як суперечність. Суперечність — це не тотожне з точки зору тотожності; верховенство принципу суперечності в діалектиці означає співвідносність, співвимірність гетерогенного і мислення цілісності.
.Діалектика — це послідовне логічне усвідомлення нетотожності. Вона не створює підстав для концепції. До діалектики думку штовхає її недостатність, якої не уникнути, погрішності в мислимім. Якщо обернути проти діалектики докори, які повторюються з часів арістотелівських критиків Гегеля, то все, що потрапляє на млин такої критики, зводиться до суто логічної форми суперечності і залишає без уваги безкінечне різнобарв’я неконтрадикторного, просто суперечливого; таким чином погрішності речі перекладаються на метод.
Адорно Т. Негативна діалектика.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95
Схожі підручники
- Управлінський облік (частина 1)
- Конспект лекцій з курсу Введення у фінансову діяльність (частина 1)
- Соціальна педагогіка (частина 2)
- Методичка з курсу Політологія №2
- Соціальне страхування. Навчальний посібник (частина 1)
- Методичні вказівки до виконання практичного заняття на тему «Штучний базис. М-базис.»
