Філософія Хрестоматія (частина 1)
Хайдеггер М. - Філософське вчення про буття
а
Те, що є людина — тобто, традиційною мовою метафізики, «сутність» людини, — ґрунтується в її екзистенції. Але так витлумачена екзистенція не тотожна традиційному поняттю ехііїепіїа, яке означає дійсність на відміну від е$$епіїа як в можливості. В «Бутті та часі» стоїть закурсивлена фраза: «Сутність тут буття міститься у його екзистенції». Тут ідеться, однак, не про протиставлення ехііїепіїа та е$$епіїа, тому що ці два метафізичні визначення буття, не говорячи вже про їх взаємовідношення, загалом поки що не викликають сумніву. Фраза тим більше не містить якогось універсального висловлювання про Базеіп як існування в тому сенсі, в якому це, що виникло в 18 столітті позначення для терміна «предмет», виражає метафізичне поняття дійсності та дійсного. У фразі сказано інше: людина існує в такий спосіб, що вона є «тут» Буття, тобто є його просвіт. Це — й тільки це — «буття» світлого «ось» відмічено найголовнішою рисою екзистенції, тобто екстатичного виступання в істину буття. Екстатична сутність людини покоїться в екзистенції, яка відмінна від метафізично витлумаченої ехііїепіїа... Питання про те, чи достатньо ехііїепіїа в її лише на поверховий погляд відмінних тлумаченнях як дійсність дозволяє осмислити буття каменю або життя як буття рослин і тварин, нехай залишається зараз відкритим. У всякому випадку, живі істоти суть те, що вони суть, без того, щоб вони із свого буття як такого виступали в істину буття й стоянням у ньому оберігали сутність свого буття. Мабуть, із усього сущого, яке є, найбільш складно нам уявити живу істоту, тому що, з одного боку, вона деякою мірою є нашим найближчим родичем, а з другого боку, все-таки відділена справжньою прірвою від нашої екзистуючої істоти. Навпаки, буття божества здається ближче нам, порівняно з відчужуючою химерність «живою істотою», — ближче в тій сутнісній далечіні, яка як далечінь усе-таки рідніша нашій екстатичній сутності, аніж майже неосяжна для думки, прагнуча до безодні тілесна спорідненість із твариною...
Екзистенція, екстатично осмислена, не збігається ні за змістом, ні за формою з ехііїепіїа. Екзистенція означає змістовно виступання в істину Буття. Ехізіепіїа (французьке ехіз(епсе) означає, навпаки, асІиаШаз, дійсність, на відміну від чистої можливості як ідеї. Екзистенція іменує визначальне місце людини в історії істини. Ехііїепіїа залишається терміном, що позначає дійсне існування того, чим щось є відповідно до власної ідеї. Фраза «людина екзистує» відповідає не на питання, існує людина в дійсності чи ні, вона відповідає на питання про «єство» людини. Це питання ми зазвичай ставимо однаково непродумано тоді, коли хочемо знати, що таке людина, й тоді, коли замислюємося про те, хто вона така. Насправді, питаючи, хто? або що?, ми заздалегідь уже орієнтуємося на щось особистісне або на будь-яку предметність. Але особистісне минає й одночасно заступає сутність буттєво-історичної екзистенції не менше, аніж предметне.
Хайдеггер М. Лист про гуманізм.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95