Главная->Філософія->Содержание->Гегель Г. - Німецька класична філософія. Марксистська філософія

Філософія Хрестоматія (частина 1)

Гегель Г. - Німецька класична філософія. Марксистська філософія

Діалектичне заперечення

Треба нагадати про подвійне значення нашого німецького виразу «знімати». Під зняттям ми розуміємо, по-перше, усунути, заперечити, і говоримо, відповідно до цього, що закон, заклад є відміненим, усунутим. Але зняття означає також збереження, і ми говоримо в цьому сенсі, що дещо збережене. Ця подвійність у слововживанні в німецькій мові, за яким одне й те ж слово має негативний і позитивний зміст, не повинна розглядатися як випадкова, і тим не менше ми маємо дорікнути мові, бо вона призводить до плутанини, а повинні бачити в ній спекулятивний дух нашої мови, що переступає за межі лише розсудкового «або-або».

Відмінність, протилежність, суперечність

Відмінність є: 1) безпосередня відмінність, різниця, тобто відмінність, в якій розрізнені суть кожне саме по собі те, що вони суть,

і кожне з них байдуже до свого співвідношення з іншими, яке, отже, є для нього чимось зовнішнім.

Примітка. Розсудок доводить роз’єднання цих визначень до такого ступеня, що, хоча порівняння має один і той самий субстрат для подібності і неподібності, воно все ж бачить у них різні аспекти цього субстрату і різні точки зору на нього; однак подібність, узята сама по собі, є відмінністю.

Доповнення. Саме тим, що розсудок приступає до розгляду тотожності, він по суті справи вже виходить за свої межі і має перед собою не тотожність, а відмінність в образі голої різності (неоднаковості). Коли ми саме говоримо, згідно з так званим законом мислення, законом тотожності: море є море, повітря є повітря, місяць є місяць і т. д., то ми вважаємо ці предмети байдужими одне до одного, й ми, отже, маємо перед собою не тотожність, а відмінність. Але ми відтак не зупиняємося також і на розгляді речей лише як різних, а порівнюємо їх одна з одною й отримуємо завдяки цьому визначення схожості і несхожості.

Подібність є тотожністю лише таких речей, які не є одні й ті ж, не тотожні одна одній, і несхожість є співвідношенням між несхожими речами. Ці два визначення ... , не роз’єднані, не розпадаються на байдужі одне до одного різні аспекти чи точки зору, а кожне з них відображається в іншому. Різниця є тому відмінністю рефлексії чи відмінністю в самій собі, визначеною відмінністю.

Перехід кількісних змін у якісні

Говорять: у природі не буває стрибків, і звичайна уява, коли вона хоче осягнути деяке виникнення чи перехід, вважає, що осягне їх, уявляючи їх собі як поступове виникнення чи зникнення. Але ми показали, що взагалі зміни буття суть не тільки перехід однієї величини в іншу, але й перехід якісного в кількісне і навпаки, іностанов- лення, яке є переривом поступового і якісно інше порівняно з попереднім існуванням. Вода через охолодження стає твердою не поступово, так, щоб стати (спочатку) кашоподібною, а потім поступово затвердіти до щільності криги, а твердіє одразу; вже досягнувши температури точки замерзання, вона все ще може цілком зберігати свій рідкий стан, якщо він залишиться в спокої, і найменше здригання приводить її в стан твердості.

У галузі моральній, оскільки моральне розглядається у сфері буття, має місце такий же перехід кількісного в якісне, і різні якості виявляються заснованими на різниці величин. Саме через «більше» і «менше» міра легковажності порушується й з’являється дещо цілковито інше — злочин, саме через «більше» і «менше» справедливість переходить у несправедливість, доброчинність у порок. — Так само ж держави за однакових умов набувають різного якісного характеру через відмінності в їх величині. Закони і державний устрій перетворюються на щось інше, коли збільшується розмір держави і зростає кількість громадян. Держава має міру своєї величини, переходячи через яку вона внутрішньо нестримно розпадається при тому ж державному устрої, який за інших обставин складав би щастя і силу.

Гегель Г. Енциклопедія філософських наук.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95

Категорії

Філософія Хрестоматія (частина 1)

Схожі підручники