Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 Франко І. - Історія української філософії - Філософія Хрестоматія (частина 1) - Studbook
ГоловнаЗворотній зв'язок

Категорії

загрузка...
Главная->Філософія->Содержание->Франко І. - Історія української філософії

Філософія Хрестоматія (частина 1)

Франко І. - Історія української філософії

а

Щоб пізнати внутрішні пружини, якими двигається поступ, візь­мімо до порівняння двох людей; лісового дикуна, стрільця чи рибо­лова, та першого-ліпшого чоловіка з нашого великого міста. У ди­куна, можна сказати, стільки добра, що на нім... Спить він у якій- небудь яскині або в шалаші з гілляк та листя, годується тим, що знайде або заб’є, не дбає про завтра, не цінить ні людського, ні свого життя. Що має, те все він зробив собі сам і не потребує помочі ін­ших, живе собі самопас зі своєю родиною, не оглядаючись ні на кого.

А освічений чоловік? У нього, навіть у простого селянина, круг занять і інтересів який же величезний в порівнянні до того дикуна.

Цивілізований чоловік живе звичайно в хаті, якої сам не будував, ходить у одежі, яку сам не робив, їсть страву, якої сам не приготов­ляв і про яку навіть не знає, як і з чого вона приготовляється. Він працює знаряддями, яких сам не видумував ані не змайстрував, ко­ристується надбаннями цілих поколінь попередників і не раз дале­ких від нього людей, завдячує свій добрий або лихий побут праці й відносинам тисяч і соток тисяч інших людей, цілих країв, різних народів світу. Він мусить дбати про завтра, про ближче й дальше майбутнє своє, своєї рідні, своєї громади, свого краю, своєї держа­ви — тисяч і мільйонів людей, яких він у своїм житті не бачив, не знає й не може всіх знати. Він поносить жертви й тягарі для цілей, яких найчастіше не розуміє, — працює, добивається і громадить для когось невідомого, далекого та непевного.

Головна різниця між диким і цивілізованим чоловіком, різниця, з якої виплили всі інші, се поділ праці. Дикий чоловік робить сам собі все, чого потребує; чого сам не зробить, без того мусить обі­йтися. Освічений чоловік робить звичайно якусь одну, тісно обме­жену роботу, та зате нічого більше, проте користується роботою ін­ших <....>.

Але се лиш один бік тої великої поступової сили, що називається поділом праці. Подивімось, що робиться з неї з другого боку. Поділ праці в громаді, в суспільності, доводить до поділу суспільності на верстви... Чим далі поступав поділ праці, розвивалися відносини в громаді й державі, тим далі йшов поділ людей на верстви <...>.

VII. Отсе ми дійшли до найтяжчої рани нашого теперішнього по­рядку. Величезні багатства з одного боку, зібрані в небагатьох ру­ках, і страшенна бідність з другого боку, що душить мільйони наро­ду. З одного боку неробство, що привикло жити з праці інших і на­віть думати не потребує само про себе, а з другого боку тяжка, чор­на, ненаситна праця, що оглуплює чоловіка, не даючи йому думати ні про що інше, крім кавалка чорного хліба. З одного боку пишний розвій науки та промислу, що відтворюють скарби і достатки нібито для всіх людей, а з другого боку мільйони бідних та темних, що жи­вуть ось тут обік тих скарбів, не знаючи їх і не можучи користати з них. Нерівність між людьми ніколи не була більша як власне в на­ших часах, коли думки про рівність та демократизм непохитно запа­нували в головах усіх освічених людей. Ми бачили далі, що голо­вною движучою силою поступу є поділ праці; ми вказали далі, що той поділ праці вкупі з вродженою всім людям неоднаковістю сил, здібностей і вдачі вироджує громадську і освітню нерівність, а та нерівність нарешті доходить до величезного противенства між крайньою бідністю одних та нечуваним багатством інших, і то бід­ністю мільйонів робочих людей і багатством невеликої жменьки легкоробів або й цілковитих неробів.

Франко І. Що таке поступ?

 

74