Філософія Хрестоматія (частина 1)
Паскаль Б. - Філософія Нового часу
а
Якби людина вивчила перше саму себе, вона побачила б своє безсилля проникати за межі конечного. Як може частина знати ціле? Можливо, однак, вона намагатиметься пізнати, щонайменше, частини, відповідні їй? Але всі частини світу перебувають у такому відношенні і зв’язку між собою, що неможливо, я гадаю, пізнати одну без іншої і без цілого.
Оскільки всі речі виробляються й під час виготовлення їх користуються допомогою інших і самі іншим допомагають, опосередковано та безпосередньо, і всі взаємно підтримуються природним і невловимим зв’язком, який поєднує найвіддаленіші і найрізноманітніші речі, то я вважаю неможливим пізнати частини без пізнання цілого, так само як і пізнати ціле без детального ознайомлення з частинами.
На довершення нашої нездатності до пізнання речей є та обставина, що вони самі по собі прості, а ми поєднуємо в собі дві різнорідні та протилежні натури: душі і тіла. Неможливо припустити, що мисляча частина нашої природи була не духовною.
. Людина сама по собі — найдивовижніший предмет природи, оскільки, не будучи в змозі пізнати своє тіло, вона ще менше може пізнати сутність духу; найбільш недосяжним для неї є пізнання того, як тіло може поєднатися з духом. Це непереборна для неї складність, не дивлячись на те, що в цьому поєднанні і є особливість її природи.
Людина — лише очеретинка, найслабкіша з творінь природи, але вона є очеретинка мисляча. Щоб її знищити, зовсім не потрібно всього Всесвіту: достатньо подиху вітру, краплини води. Але навіть якщо її знищить Всесвіт, людина все одно більш велична, адже вона усвідомлює, що розлучається із життям і що слабкіша за Всесвіт; Всесвіт не усвідомлює своєї вищості.
Отже, вся наша гідність — у здатності мислити. Лише думка підносить нас, а не простір та час, в якому ми — ніщо. Намагаймося мислити гідно: в цьому — основа моральності.
Вочевидь, людина створена для мислення; в цьому вся її гідність, вся її заслуга і весь обов’язок її мислити належно, а порядок думки — починати з себе, зі свого Творця й свого призначення.
Небезпечна справа — переконувати людину в тому, що вона у всьому подібна до тварини, не показавши і її величі. Небезпечно також занадто часто звертати її увагу на її велич, замовчуючи про її низькість. Найнебезпечніше — не розкрити їй очі на подвійність людської природи. Корисно одне — казати їй про ту та іншу її сторони.
Людина не повинна порівнювати себе ні з тваринами, ні з ангелами, не повинна не знати про подвійність своєї природи. Нехай знає, яка вона є насправді.
Судити про чесноту людини потрібно не за її пориванням, а за щоденними справами.
Нерівність неминуча, це є очевидним, але як тільки її визнати — і ось уже відчинені двері не тільки сильній владі, але й нездоланній тиранії.
В наш час, коли істина прихована за стількома покровами, а обман так міцно укорінився, розпізнати істину може лише той, хто палко її любить.
Паскаль Б. Думки.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95