Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 Лейбніц Г. - Філософське вчення про буття - Філософія Хрестоматія (частина 1) - Studbook
ГоловнаЗворотній зв'язок

Категорії

загрузка...
Главная->Філософія->Содержание->Лейбніц Г. - Філософське вчення про буття

Філософія Хрестоматія (частина 1)

Лейбніц Г. - Філософське вчення про буття

а

Монада, про яку ми будемо тут говорити, є ніщо інше, як проста субстанція, яка входить до складу простих; проста, означає та, що не має частин. З необхідністю повинні існувати прості субстанції, адже існують складні; чи складна субстанція є нічим іншим, як сукупніс­тю, або агрегатом, простих. А де немає частин, там немає ні протяж­ності, ні фігури й неможлива подільність. Ці монади і суть справжні атоми природи, простіше, елементи речей. Не потрібно також боя­тися розкладання монади, й не можна уявити собі способу, яким субстанція могла б природним шляхом загинути... Немає також спо­собів пояснити, як може монада зазнати змін у своїй внутрішній сутності від якогось іншого творіння, адже в ній нічого не можна перемістити.

Монади зовсім не мають вікон, через які що-небудь могло б увій­ти туди чи звідти вийти... Втім, монади повинні мати якісь якості, інакше вони не будуть істотами. Окрім цього, якби прості субстанції зовсім не відрізнялися одна від другої, то не було би способу помі­тити будь-яку зміну в речах, тому що все, що міститься в складному, може випливати лише з простих складових, а монади, не маючи яко­стей, були б подібними одна до другої, тим більше, що за кількістю вони нічим не відрізняються; й, відповідно, якщо припустити, що все наповнено, то кожне місце постійно отримувало в русі тільки еквівалент того, що воно до того мало, й один стан речей був би не відмінний від другого.

Так само кожна монада повинна бути відмінною від інших. Через те, що ніколи не буває в природі двох істот, які були б абсолютно одна як друга й у котрих не можна було б знайти розрізнення внут­рішнього або заснованого на внутрішньому визначенні.

Я визнаю також беззаперечну істину, що будь-яке створене бут­тя, а відповідно й створена монада — піддаються змінам і навіть ці зміни в кожній монаді безперервні. Із сказаного випливає, що при­родні зміни монад виходять із внутрішнього принципу, оскільки зо­внішня причина не може мати впливу всередині монади. Діяльність внутрішнього принципу, який призводить до змін або переходить від одного сприйняття до другого, може бути названа прагненням...

Усім простим субстанціям, або створеним монадам, можна дати назву ентелехії, через те що вони мають у собі певну досконалість і в них є самоспонука, яка робить їх джерелом їх внутрішніх дій

і, так би мовити, безтілесними автоматами. Якби хотіли назвати ду­шею все, що має сприйняття й прагнення в тому загальному сенсі, як я тільки що пояснив, то можна було б усі прості субстанції, або створені монади, назвати душами; але так як почуття є більше, ніж просто сприйняття, то я згоден, що для простих субстанцій, що ма­ють тільки останнє, достатньо загальної назви ентелехій, але душа­ми можна називати тільки монади, сприйняття яких більш чітко су­проводжуються пам’яттю.. Пам’ять дає душам рід зв’язку за послі­довністю, який схожий на розум (гаізогі), але який слід відрізняти від нього.. Але пізнання необхідних і вічних істин відрізняє нас від звичайних тварин й дає нам можливість володіння розумом і наука­ми, піднімаючи нас до пізнання нас самих у Бозі. І ось це називаєть­ся в нас розумною душею, або духом.

Лейбніц Г. Монадологія.

 

91