Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 Сорокін П. - Предмет соціальної філософії - Філософія Хрестоматія (частина 2) - Studbook
ГоловнаЗворотній зв'язок

Категорії

загрузка...
Главная->Філософія->Содержание->Сорокін П. - Предмет соціальної філософії

Філософія Хрестоматія (частина 2)

Сорокін П. - Предмет соціальної філософії

а

Соціальна стратифікація — це диференціація сукупності людей (населення) на класи в ієрархічному ранзі. Вона виражена у існу­ванні вищих та більш низьких прошарків. її основа і сутність — у нерівномірному розподілі прав та привілеїв, відповідальності та обов’язку, наявності чи відсутності соціальних цінностей, влади і впливу серед членів тієї чи іншої спільноти. Конкретні форми со­ціальної стратифікації різноманітні і численні. Якщо економічний статус членів якогось суспільства неоднаковий, якщо серед них є як заможні, так і незаможні, то таке суспільство характеризується наявністю економічного розшарування незалежно від того, органі­зоване воно конституційно як «суспільство рівних» чи ні. Ніякі ети­кетки, вивіски, усні висловлювання не в змозі змінити чи затушува­ти реальність факту економічної нерівності, вираженої у різних до­ходах, рівні життя, в існуванні багатих та бідних прошарків насе­лення. Якщо в межах якоїсь групи існують ієрархічні різні ранги у смислі авторитетів і престижу, звання і почестей, якщо існують керівники і підлеглі, тоді незалежно від термінів (монархи, бюрок­рати, господарі, начальство) це означає, що така група політично диференційована, що б вона не проголошувала у своїй конституції чи декларації. Якщо члени якогось суспільства розділені на різні групи за родом їхньої діяльності, заняттям, а деякі професії при цьо­му вважаються найбільш престижними порівняно з іншими і якщо члени тієї чи іншої професійної групи поділяються на керівників різного рангу і на підлеглих, то така група професійно диференційо­вана незалежно від того, вибираються начальники чи призначають­ся, дістаються їм. Їхні керівні посади у спадок чи завдяки їхнім осо­бистим якостям.

Конкретні іпостасі соціальної стратифікації численні. Однак усе їх розмаїття може бути зведене до трьох основних форм: економіч­ної, політичної і професійної стратифікації. Як правило, всі вони тісно переплетені. Люди, які належать до вищого прошарку в яко­мусь одному відношенні, здебільшого належать до вищих політич­них і професійних прошарків. Бідні ж, як правило, позбавлені гро­мадянських прав і перебувають у злиденних прошарках професійної ієрархії. Таке загальне правило, хоча існує чимало винятків. Так, наприклад, найбільш заможні не завжди перебувають на вершині політичної чи професійної піраміди, також не у всіх випадках бідня­ки займають низькі місця у політичній і професійній ієрархії. А це означає, що взаємозалежність трьох форм соціальної стратифі­кації далека від удосконаленості, оскільки різні прошарки кожної із форм не повністю збігаються один з одним, але тільки частково, тобто певною мірою. Цей факт не дає змоги нам проаналізувати всі три основні форми соціальної стратифікації разом. Через це я не вживаю терміна «соціальний клас» у його широкому сенсі, а віддаю перевагу розмові про економічні, політичні і професійні страти і класи. Найкраща з можливих дефініцій соціального класу така: спільність людей, які мають близькі позиції відносно економічних, політичних і професійних статусів. Найбільш прийнятне для широ­кого вжитку, це визначення стає незадовільним при дослідженні со­ціальної стратифікації, особливо для виявлення виняткових випад­ків. Усі інші тлумачення соціального класу суть не що інше, як гіпертрофоване підкреслення тієї чи іншої форми соціальної стра­тифікації під вивіскою «соціальний клас».

Реальна картина соціальної стратифікації будь-якого суспільства дуже важка і плутана. Щоб полегшити процес аналізу, необхідно враховувати тільки основні, найголовніші властивості, для спро­щення залишаючи деталі, не спотворюючи водночас загальної кар­тини. Так робилося у будь-якій науці; та необхідно поступати і в на­шому випадку, якщо врахувати усю складність і маловивченість цієї проблеми. Латинська максима: тіпіта поп сигаґ ргаеґог — тут ціл­ком виправдана.

Сорокін П. Людина.

Цивілізація. Суспільство.

 

32