Філософія Хрестоматія (частина 2)
Сорокін П. - Предмет соціальної філософії
а
Соціальна стратифікація — це диференціація сукупності людей (населення) на класи в ієрархічному ранзі. Вона виражена у існуванні вищих та більш низьких прошарків. її основа і сутність — у нерівномірному розподілі прав та привілеїв, відповідальності та обов’язку, наявності чи відсутності соціальних цінностей, влади і впливу серед членів тієї чи іншої спільноти. Конкретні форми соціальної стратифікації різноманітні і численні. Якщо економічний статус членів якогось суспільства неоднаковий, якщо серед них є як заможні, так і незаможні, то таке суспільство характеризується наявністю економічного розшарування незалежно від того, організоване воно конституційно як «суспільство рівних» чи ні. Ніякі етикетки, вивіски, усні висловлювання не в змозі змінити чи затушувати реальність факту економічної нерівності, вираженої у різних доходах, рівні життя, в існуванні багатих та бідних прошарків населення. Якщо в межах якоїсь групи існують ієрархічні різні ранги у смислі авторитетів і престижу, звання і почестей, якщо існують керівники і підлеглі, тоді незалежно від термінів (монархи, бюрократи, господарі, начальство) це означає, що така група політично диференційована, що б вона не проголошувала у своїй конституції чи декларації. Якщо члени якогось суспільства розділені на різні групи за родом їхньої діяльності, заняттям, а деякі професії при цьому вважаються найбільш престижними порівняно з іншими і якщо члени тієї чи іншої професійної групи поділяються на керівників різного рангу і на підлеглих, то така група професійно диференційована незалежно від того, вибираються начальники чи призначаються, дістаються їм. Їхні керівні посади у спадок чи завдяки їхнім особистим якостям.
Конкретні іпостасі соціальної стратифікації численні. Однак усе їх розмаїття може бути зведене до трьох основних форм: економічної, політичної і професійної стратифікації. Як правило, всі вони тісно переплетені. Люди, які належать до вищого прошарку в якомусь одному відношенні, здебільшого належать до вищих політичних і професійних прошарків. Бідні ж, як правило, позбавлені громадянських прав і перебувають у злиденних прошарках професійної ієрархії. Таке загальне правило, хоча існує чимало винятків. Так, наприклад, найбільш заможні не завжди перебувають на вершині політичної чи професійної піраміди, також не у всіх випадках бідняки займають низькі місця у політичній і професійній ієрархії. А це означає, що взаємозалежність трьох форм соціальної стратифікації далека від удосконаленості, оскільки різні прошарки кожної із форм не повністю збігаються один з одним, але тільки частково, тобто певною мірою. Цей факт не дає змоги нам проаналізувати всі три основні форми соціальної стратифікації разом. Через це я не вживаю терміна «соціальний клас» у його широкому сенсі, а віддаю перевагу розмові про економічні, політичні і професійні страти і класи. Найкраща з можливих дефініцій соціального класу така: спільність людей, які мають близькі позиції відносно економічних, політичних і професійних статусів. Найбільш прийнятне для широкого вжитку, це визначення стає незадовільним при дослідженні соціальної стратифікації, особливо для виявлення виняткових випадків. Усі інші тлумачення соціального класу суть не що інше, як гіпертрофоване підкреслення тієї чи іншої форми соціальної стратифікації під вивіскою «соціальний клас».
Реальна картина соціальної стратифікації будь-якого суспільства дуже важка і плутана. Щоб полегшити процес аналізу, необхідно враховувати тільки основні, найголовніші властивості, для спрощення залишаючи деталі, не спотворюючи водночас загальної картини. Так робилося у будь-якій науці; та необхідно поступати і в нашому випадку, якщо врахувати усю складність і маловивченість цієї проблеми. Латинська максима: тіпіта поп сигаґ ргаеґог — тут цілком виправдана.
Сорокін П. Людина.
Цивілізація. Суспільство.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
Схожі підручники
- Стан НПС та основні напрями природоохоронної політики Фінляндії управлінські, організаційні, економічні та юридичні аспекти
- Регіональна економіка (методичка, самостiйна робота, ідивiдуальна, тести ...)
- Продажи и управление продажами Учеб. пособие для вузов (часть 3) (онлайн)
- psy_personal (онлайн)
- Страхові послуги (частина 3)
- РОЗРАХУНКОВІ РОБОТИ З КУРСУ «ЕКОЛОГІЯ»
