Філософія Хрестоматія (частина 2)
Хейзінга Й. - Стратегія майбутнього
а
Ми знаємо чітко: сучасний світ не повинен повернутися на попередній шлях...
Бастіони технічної досконалості, економічної й політичної ефективності ніякою мірою не захищають нашу культуру від сповзання у варварство. Варварство теж може користуватися всіма цими засобами. Оснащене з такою вишуканістю, варварство стане лише сильнішим та деспотичнішим...
Варварство може крокувати поруч з високою технічною досконалістю, воно може йти поруч із загальною та повсюдною шкільною освітою. Судити про зростання культури через зниження безграмотності — це застаріла наївність. Певний мінімум шкільних знань ще ніяк не гарантує наявності культури. Якщо подивитися на загальну духовну ситуацію нашого часу, то навряд чи можна буде назвати занадто песимістичною її оцінку в наступних виразах.
Повсюдно пишно буяють ілюзії та хибні думки. Як ніколи раніше, люди здаються рабами слова, лозунга, щоб вражати один одного на смерть: вербіцид (ііооії-іїоепегз) у буквальному сенсі цього слова. Світ насичений ненавистю та взаємонерозумінням. Немає такого пристрою, яким можна було б виміряти тий відсоток подурнілих та обдурених і чи більш він від колишнього, але сама дурість стала могутнішою, ніж раніше, вона вище підноситься на троні зла та зліше шкодить. Аморфній напівкультурній масі все більше не вистачає рятівних гальм поваги до традиції, форми та культу. Найдосадні- ша — це помітна повсюдно Мі//егепсе а Іа уегіґе (байдужість до істини), що сягає своєї кульмінації у відкритому розхвалюванні політичного ошуканства.
Варваризація починається тоді, коли в старій культурі, за багато століть піднесеній до висот чіткості та чистоти мислення й пізнання, це пізнання починає застилатися магією та фантастикою, які підняті чадною хвилею запеклих інстинктів і пристрастей. Ось коли міф утискає логос!..
Великі боги епохи: механізація та організація — принесли життя й смерть. Вони зробили весь світ керованим, скрізь проклали між- людські комунікації, скрізь створили можливості співробітництва, концентрації сил, взаєморозуміння. Але разом з дарованими ними інструментами та знаряддями вони принесли кайдани, млявість й заціпеніння духу. Вони переорієнтували людину з індивідуалізму на колективізм, й люди цілковито прийняли це, однак через брак розсудливості поки що досягнули успіху тільки в одному — реалізували все те погане, що містить у собі всякий колективізм: заперечення глибоко особистого в людини, рабство духу, — перше ніж помітили чи зрозуміли те, що в ньому є хорошого.
Хейзінга Й. Ното Іигїепз. У тіні завтрашнього дня.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74