Філософія Хрестоматія (частина 2)
Декарт Р. - Пізнання та освоєння людиною світу
а .
... Вище благо, як показує, навіть і окрім світла віри, один природний розум, є не що інше, як пізнання істини, тобто мудрість; заняття останньою і є філософія. Так як усе це досить вірно, то неважко в тому переконатися, лише б правильно все було виведено. Але оскільки цьому переконанню суперечить досвід, який показує, що люди, найбільше зайняті філософією, часто менш мудрі і не так правильно користуються своїм розумом, як ті, хто ніколи не присвячував себе цьому заняттю, я бажав би тут коротко викласти, з чого складаються ті науки, якими ми тепер володіємо, і якого ступеня мудрості ці науки досягають. Перший ступінь містить лише ті поняття, які завдяки власному світлу настільки ясні, що можуть бути отримані і без роздумів. Другий ступінь охоплює все те, що дає нам чуттєвий досвід. Третій — те, чому вчить спілкування з іншими людьми. Сюди можна приєднати, на четвертому місці, читання книг, звичайно, не всіх, а переважно тих, які написані людьми, здатними наділити нас добрими настановами; це як би вид спілкування з їх творцями. Вся мудрість, якою звичайно володіють, отримана, на мій погляд, цими чотирма способами. Я не включаю сюди божественне одкровення, бо воно не поступово, а разом підіймає нас до безпомилкової віри...
* * *
Про основи людського пізнання
1. Людині, яка досліджує істину, необхідно хоча б раз у житті взяти під сумнів усі речі — наскільки вони можливі.
... Нас відволікає від істинного пізнання безліч забобонів; очевидно, ми можемо позбутися їх лише в тому разі, якщо хоч один раз у житті постараємося засумніватися в усіх тих речах, відносно достовірності котрих ми маємо хоча б найменшу підозру. [...]
4. Чому ми можемо сумніватися в чуттєвих речах, ... по-перше, тому що ми помічаємо, що чуття інколи помиляються, а розсудливість вимагає ніколи не довіряти надто тому, що хоча б один раз нас обмануло; [...]
7. Ми не можемо сумніватися в тому, що, поки ми сумніваємося, ми існуємо: це — перше, що ми пізнаємо в ході філософствування.
Отож, відкинувши все те, відносно чого ми можемо якимось чином сумніватися, і, більш того, вважаючи всі ці речі хибними, ми з легкістю допускаємо, що ніякого Бога нема і нема ні неба, ні яких- небудь тіл, що самі ми не маємо ні рук, ні ніг, ні якого б то не було тіла; однак не може бути, щоб унаслідок усього цього ми, думаючи таким чином, були нічим: бо гадати, що мисляча річ саме у той самий час, коли вона мислить, не існує, буде явним протиріччям. А тому положення Я мислю, отже, я існую — первинне й найдостовірніше з усіх, які можуть постати перед ким-небудь у ході філософствування. [...]
9. Що таке мислення.
Під словом «мислення» я розумію все те, що здійснюється у нас усвідомлено, наскільки ми це розуміємо. Отже, не лише розуміти, хотіти, уявляти, але також і відчувати є те ж саме, що мислити. [...]
* * *
Основні правила методу
[...] ... подібно до того, як численність законів нерідко служить приводом для виправдання пороків і державою краще управляється, коли законів небагато, але їх строго дотримуються, так і замість великої кількості правил, що складають логіку, я дійшов висновку, що було б достатньо чотирьох наступних, тільки б я твердо вирішив
постійно додержуватись їх без єдиного порушення.
Перше — ніколи не приймати за істинне нічого, що я не визнав би за таке з очевидністю, тобто пильно уникати поспішності й упередження і включати до своїх суджень тільки те, що постає перед моїм розумом настільки ясно і чітко, що ніяк не зможе дати привід для сумніву.
Друге — ділити кожну з розглянутих мною трудностей на стільки частин, скільки потрібно, щоб краще їх розв’язати.
Третє — розміщувати свої думки в певному порядку, починаючи з предметів найпростіших і легкопізнаваних, і сходити мало-помалу, як сходинками, до пізнання найбільш складних, допускаючи існування порядку навіть серед тих, котрі в природному перебігу речей не передують один одному.
І останнє — робити повсюди переліки настільки повні і огляди настільки всеохоплюючі, щоб бути впевненим, що нічого не пропущено. [...]
Декарт Р. Міркування про метод.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74