Філософія Хрестоматія (частина 2)
Фрейд З. - Суспільне виробництво
а
Людська культура — я маю на увазі все те, у чому людське життя піднялось над своїми біологічними обставинами і чим воно відрізняється від життя тварин, причому я нехтую різницею між культурою і цивілізацією, — відкриває перед спостерігачем, як відомо, дві сторони. Вона охоплює, по-перше, всі накопичені людьми знання і вміння, дозволяючи їм володіти силами природи й узяти у неї блага для задоволення людських потреб, а по-друге, всі інститути, необхідні для впорядкування людських взаємовідносин і особливо — для поділу здобутих благ. Обидва ці напрямки культури пов’язані між собою, по-перше, оскільки на взаємовідносини людей здійснює глибокий вплив міра задоволення захоплень, дозволена наявними благами, по-друге, оскільки окрема людина сама може вступати у відносини з іншою з приводу того чи іншого блага, коли інша використовує її робочу силу чи робить її сексуальним об’єктом, а по- третє, оскільки кожен окремий індивід віртуально є ворогом культури, яка тим паче повинна залишатися справою всього людського колективу. Відмітимо, що як би мало не були здатні люди до ізольованого існування, вони тим більше відчувають жертви, яких вимагає від них культура заради можливості спільного життя, як гнітючий тягар. Тому культура повинна захищати себе від одинаків, і її інститути, заклади й заповіді ставлять себе на службу цьому завданню; вони мають на меті не лише забезпечити відомий розподіл благ, а й постійно підтримувати його, словом, захищати від ворожих потягів людини все те, що служить підкоренню природи і виробництву благ. Творіння людини легко зруйнувати, а наука й техніка, збудовані нею, можуть бути застосовані і для її знищення.
Так створюється враження, що культура є дечим нав’язаним більшості, яка опирається, меншістю, яка примудрилась заволодіти засобами влади і насилля. Природно, що виникає здогад, що всі проблеми криються не в самій істоті культури, а викликані недосконалістю її форм, як вони складалися до цього дня. Неважко виявити ці її недоліки. Якщо в справі підкорення природи людство йшло шляхом постійного прогресу і має право чекати ще більшого в майбутньому, то важко констатувати аналогічний прогрес у справі впорядкування людських взаємин, і мабуть, в усі епохи, як знову ж і тепер, багато людей ставило питання, чи заслуговує взагалі на захист ця частина досягнень культури. Хочеться думати, що повинно ж бути можливим якесь упорядкування людського суспільства, після якого вичерпаються джерела невдоволеності культурою, культура відмовиться від примусу й придушення потягів, так що люди без тягаря душевного розладу зможуть віддатися здобуванню благ і насолоді ними. Це був би золотий вік, питається лише, чи можливо досягти такого стану.
Фрейд З. Майбутнє однієї ілюзії.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74