Главная->Філософія->Содержание->Тойнбі А. - Філософія історії

Філософія Хрестоматія (частина 2)

Тойнбі А. - Філософія історії

а .

У дослідженні було описано шість представників виду (цивілізацій) — п’ять живих і один мертвий, а також дві групи реліктів.

Більш детальний аналіз виявив ще тринадцять представників. Отже, нами було ідентифіковано дев’ ятнадцять суспільств: західне, православне, іранське й арабське (у даний час вони входять до ісламського), індуїстське, далекосхідне, еллінське, сирійське, китайське, мінойське, шумерське, хетське, вавилонське, андске, мексиканське, юкатанське, майянське та єгипетське. Досліджуючи основи кожного окремого суспільства, в одних випадках ми виявляємо, що воно споріднене з більш давнім суспільством завдяки наявності всесвітньої церкви. В інших випадках такий зв’язок не проглядається. Отже, ми визначили, що всесвітня церква є основною ознакою, яка дає змогу попередньо класифікувати суспільства одного виду. Іншим критерієм для класифікації суспільств є ступінь віддаленості від того місця, де дане суспільство виникло. Поєднання цих двох критеріїв дає можливість знайти загальну міру для розміщення суспільств на одній шкалі, для того щоб визначити місце кожного з них у безперервному процесі розвитку.

Спроба класифікації за критерієм релігії вибудувала такий ряд: по-перше, суспільства, які не пов’ язані ні з наступними, ні з попередніми суспільствами; по-друге, суспільства, не пов’язані з попередніми, але пов’язані з наступними суспільствами; по-третє, суспільства, пов’ язані з попередніми, але менш безпосереднім, менш інтимним зв’язком, ніж споріднення через всесвітню церкву, зв’язком, обумовленим рухом племен; по-четверте, суспільства, пов’язані через всесвітню церкву з попереднім суспільством; по-п’яте, суспільства, пов’язані з попередніми зв’язком більш глибоким, ніж батьківський, а саме: через передану з незначними змінами або взагалі без них, організовану релігію правлячої меншості. Всередині групи родинно пов’язаних суспільств можна розрізнити дві підгрупи залежно від того, чи належить джерело творчої сили внутрішньому пролетаріату батьківського суспільства, що створило універсальну церкву, чи це джерело чужорідного походження [с. 50].

Кількість відомих цивілізацій невелика. Нам удалося виділити тільки 21 цивілізацію, але можна припустити, що більш детальний аналіз розкриє значно меншу кількість повністю незалежних цивілізацій — біля десяти. Відомих примітивних суспільств значно більше. У 1915 р. західні антропологи Хобгауз, Уелер і Гінзберг, маючи намір провести порівняльне вивчення примітивних суспільств і обмеживши себе тільки тими з них, відомості про які були досить повні й достовірні, склали список приблизно 650 таких суспільств. Майже всі суспільства, наведені в списку, були на той час живими. Але порівнювати цивілізацію з примітивним суспільством — це все одно, що порівнювати слона з кроликом.

Одна з причин, яка породила оману «єдності цивілізацій», полягає в тому, що сучасна західна цивілізація поширила свою економічну систему на весь світ. За економічною уніфікацією, що ґрунтується на західній основі, пішла і політична уніфікація, що має ту ж основу і зайшла майже настільки ж далеко. Незважаючи на те, що політична експансія західного світу в наші дні не настільки очевидна й наступальна, як експансія економічна, проте близько 60-70 держав сучасного світу, включаючи також існуючі незахідні держави, у даний час виявилися членами (різною мірою) єдиної світової системи держав з єдиним міжнародним правом.

Помилкова концепція «єдності історії» на базі західного суспільства має ще одну невірну посилку — уявлення про прямолінійність розвитку.

Це є не чим іншим, як найпростішим образом чарівної бобової стеблинки з казки, яка пробила землю й росте вгору, не даючи паростків і не ламаючись під власною вагою. На початку нашої праці була спроба застосувати поняття еволюції до людської історії. Було показано, як представники того самого виду суспільств, виявившись в однакових умовах, зовсім по-різному реагують на так званий виклик історії. Одні відразу ж гинуть; інші виживають, але такою ціною, що після цього вже ні на що не здатні; треті настільки вдало протистоять виклику, що виходять не тільки не ослабленими, але навіть створивши більш сприятливі умови для подолання прийдешніх випробувань; є й такі, що йдуть за першопрохідцями, як вівці за своїм ватажком. Така концепція розвитку уявляється нам більш прийнятною, ніж старомодний образ бобового паростка.

Тойнбі А. Осягнення історії.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74

Категорії

Філософія Хрестоматія (частина 2)

Схожі підручники