Філософія Хрестоматія (частина 2)
Гердер І. - Суспільне виробництво
а
Але, на щастя, природа речей не вчить нас цій ілюзії; якщо ми розглядатимемо людство таким, яким ми його знаємо, за законами, які в ньому закладені, то ми не побачимо в людині нічого вищого, ніж гуманність: адже навіть ангелів або богів ми уявляємо собі тільки як ідеальних, вищих людей.
Наша природа, як ми бачили, явно організована для цієї мети; для неї дані нам наші загострені відчуття й інстинкти, наш розум і свобода, наше крихке і, разом з тим, тривале здоров’ я, наша мова, мистецтво й релігія. У всіх станах і суспільствах людина не могла мати на увазі створити і не створила нічого іншого, крім гуманності, як би вона її не розуміла. В ім’ я цього природа так організувала нас залежно від статі й віку, щоб наше дитинство тривало довше і щоб тільки за допомогою виховання ми могли вчитися гуманності в тому або іншому з її проявів. В ім’я цього існують на безмежній земній кулі всілякі відмінності в способі життя людей, усі типи суспільства. Будь вона мисливцем чи рибалкою, пастухом чи землеробом, чи міщанином, у кожному суспільному стані людина вчилася розрізняти засоби проживання, будувати житло для себе і своєї родини; вона вчилася перетворювати одяг на прикрасу для обох статей й вносити порядок у свій домашній побут. Вона винайшла різноманітні закони і форми правління, які всі ставили собі за мету, щоб кожен, не побоюючись нападу іншого, міг розвивати свої сили й досягати прекраснішої, вільнішої насолоди від життя. В ім’я цього забезпечувалася власність і полегшувалися робота, мистецтво, торгівля, спілкування між людьми; були введені покарання для злочинців, нагороди для гідних, а також тисячі етичних правил для різного стану в суспільному і домашньому житті й навіть у релігії. Нарешті, в ім’ я цього велися війни, укладались угоди, поступово утворилося щось на зразок військового і міжнародного права, разом з численними узами гостинності та торгівлі, щоб і за межами вітчизни людину берегли та поважали. Отже, все те добре, що коли-небудь було зроблено в історії, робилося в ім’я гуманності, а все безрозсудне, порочне й огидне, таке, що здійснювалося в ній, було спрямоване проти гуманності. Отже, людина не може уявити собі іншої мети для своїх земних встановлень, окрім тієї, яка закладена в ній самій, тобто в слабкій і сильній, низькій і благородній природі, яку дав їй її Бог. Якщо у всьому всесвіті ми пізнаємо кожну річ лише через те, чим вона є та як вона діє, то мета людства на землі вказана нам через його природу й історію найясніше та наочніше.
Гердер І. Ще один досвід філософії для виховання людства.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74