Філософія Хрестоматія (частина 2)
Енгельс Ф. - Предмет соціальної філософії
а
Якими люди із самого початку виокремилися із тваринного (у більш вузькому сенсі слова) царства, такими вони й вступили в історію: ще як напівтварини, ще дикі, безпомічні перед силами природи, не усвідомивши ще своїх власних сил; тому вони були бідними, як тварини, і не на багато вищі їх за своєю продуктивністю праці. Тут панує відома рівність рівня життя, а для глав сімей — також свого роду рівність суспільного стану, у крайньому разі відсутність суспільних класів, які спостерігаються ще в первісних землеробських общинах більш пізніх культурних народів. У кожній такій общині існують із самого початку відомі загальні інтереси, оберігання яких доводиться покладати на окремих осіб, хоча й під наглядом усього суспільства; такі — розв’язання суперечок; репресії проти осіб, що перевищують свої права; нагляд за зрошуванням, особливо в спекотних країнах; нарешті, на ступені первісно-дикого стану — релігійні функції... Нам немає необхідності з’ясовувати тут, яким чином ця все більш зростаюча самостійність суспільних функцій по відношенню до суспільства могла з часом вирости в панування над суспільством; яким чином первісний слуга суспільства, за сприятливих умов, поступово перетворювався на господаря над ним; яким чином господар цей виступав, зважаючи на обставини, чи як східний деспот або сатрап, чи як грецький родовий вождь, чи як кельтський голова клану тощо; якою мірою він при цьому застосовував на кінець насильство й яким чином, нарешті, окремі пануючі особи згуртувалися в пануючий клас. Нам важливо тільки встановити тут, що в основі політичного панування повсюдно було покладене виконання якоїсь суспільної посадової функції та що політичне панування виявлялося тривалим лише в тому випадку, коли ця суспільна посадова функція виконувалася.
Поряд з цим процесом виникнення класів відбувався ще й інший. Стихійно утворений поділ праці всередині землеробської сім’ї давав на певному ступені достатку можливість приєднати до себе одну чи кілька робочих сил зі сторони... Виробництво розвинулося вже настільки, що людська робоча сила могла виробити тепер більше, ніж вимагалося для простого підтримання її; засоби для утримання великої кількості робочої сили були в наявності, наявними були також і засоби для застосування цієї сили; робоча сила набула вартості. Але сама община та союз, до якого належала дана община, ще не виокремили із свого середовища вільну, надлишкову робочу силу. Проте її постачала війна, а війна така ж стара, як і одночасне існування по сусідству один з одним кількох суспільних груп... Рабство було відкрите. Воно швидко стало пануючою формою виробництва у всіх народів, які в своєму розвитку пішли далі общини, але врешті- решт воно стало також однією з головних причин їхнього занепаду...
Зрозуміло одне: доки людська праця була ще малоприбутковою, що давало мізерний надлишок над необхідними життєвими засобами, доти зростання виробничих сил, розширення обміну, розвиток держави й права, створення мистецтва й науки — все це було можливе за допомогою посиленого поділу праці, що ґрунтувався на великому поділі праці між масою, зайнятою простою фізичною працею, й небагатьма привілейованими, які керують працею, займаються торгівлею, державними справами, а пізніше також мистецтвом і наукою.
Енгельс Ф. Анти-Дюрінг.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74