Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 Висновки - ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ МІЖОСОБИСТІСНОГО СПІЛКУВАННЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК (онлайн) - Studbook

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ МІЖОСОБИСТІСНОГО СПІЛКУВАННЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК (онлайн)

Висновки

1.    Поняття «Міжособистісна взаємодія» вказує, по-перше, на дії які виконують індивіди стосовно один одного, а по-друге, на те, що люди співвідносять свої цілі і організовують їх досягнення, тобто як досягається взаємність між учасниками спілкування.

2.    Залежно від міри особистісної залученості в перетворення відносин виділяють

три рівні спілкування:          соціально-рольовий (або короткочасне соціально-

ситуативне спілкування), діловий і інтимно-особистісний.

3.    Структура будь-якої соціальної ситуації включає наступні елементи: 1) ролі учасників взаємодії; 2) набор і порядок дій (або сценарні послідовності); 3) правила і норми, що регулюють взаємодію і характер відносин учасників соціальної ситуації. Характеристики конкретної ситуації, в якій протікає спілкування, накладають значні обмеження на поведінку, почуття і навіть бажання учасників. Разом з тим зниження міри їх свободи є умовою встановлення і підтримки міжособистісного контакту, робить можливим в перспективі міжособистісне спілкування.

4.    Міжособистісна взаємодія може бути розглянута як процес конструювання, формування міжособистісного простору. Він припускає: вибір позиції у стосовно іншого, прибудову до позицій один одного, «перевірку їх на міцність»; 2) чітке визначення просторових і часових меж ситуації взаємодії, за межами яких обрана позиція стає недоречною; 3) оформлення зайнятої позиції за допомогою використання вербальних і невербальних засобів комунікації.

5.          До основних механізмів, що забезпечують формування міжособистісного простору, відносяться взаєморозуміння, координація і узгодження намірів та інтересів сторін. Для кожного рівня спілкування стратегічно найбільш значущим є свій рівень взаєморозуміння, координації і узгодження, оцінки ситуації і правил поведінки кожного учасника. Уміння зрозуміти ситуацію, привести прояв своїх емоцій і поведінки у відповідність з нею, а також у відповідність з поведінкою інших людей — необхідна умова спільної життєдіяльності.

 

70