ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ МІЖОСОБИСТІСНОГО СПІЛКУВАННЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК (онлайн)
Навчальні завдання
Завдання 1. Прочитайте невеликий уривок з повісті А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц». Виділіть основні чинники, які впливають на характер мовного спілкування героїв цього уривка, і дайте відповідь на наступні питання:
а)Яка роль контексту?
б)Як виявляється комунікативний намір в мовній поведінці Лиса?
в)Які цілі героїв і як вони відбиваються на їх поведінці?
«Лис замовк і довго дивився на Маленького принца. Потім сказав:
— Будь-ласка... приручи мене!
— Я б радий, — відповідав Маленький принц, — але у мене так мало часу. Мені треба ще знайти друзів і пізнати різні речі.
— Пізнати можна тільки ті речі, які приручиш, — сказав Лис. — У людей вже не вистачає часу про що-небудь дізнаватися. Вони купують речі готовими в магазинах. Але ж немає таких магазинів, де б торгували друзями, і тому люди більше не мають друзів. Якщо хочеш, щоб у тебе був друг, приручи мене!
— А що для цього треба робити? — запитав Маленький принц.
— Треба запастись терпінням, — відповів Лис. — Спершу сядь ось там, подалі, на траву — от так. Я буду на тебе скоса поглядати, а ти мовчи. Слова тільки заважають розуміти один одного. Але з кожним днем сідай трішки ближче - на завтра принц знов прийшов на те ж місце.
— Краще приходь завжди в одну і ту ж годину, — попросив Лис. — Ось, наприклад, якщо ти приходитимеш в чотири години, я вже з трьох годин відчую себе щасливим, і чим ближче до призначеної години, тим щасливішим. У чотири години я вже почну хвилюватися і турбуватися. Я пізнаю ціну щастя! А якщо ти приходиш щоразу в різний час, то я не знаю, до якої години готувати своє серце...
Так Маленький принц приручив Лиса. І ось настала година прощання.
— Я плакатиму за тобою, — зітхнув Лис.
— Ти сам винен, — сказав Маленький принц. — адже я не хотів, щоб тобі було боляче, ти сам побажав, щоб я тебе приручив...
— Так, звичайно, — сказав Лис.
— Але ти плакатимеш!
— Так, звичайно.
— Значить, тобі від цього погано.
— Ні, — заперечив Лис, — мені добре... »
Завдання 3. У наведених нижче висловах відзначте ті, в яких спостереження і оцінки змішані, і ті, в яких на спостереження відокремлені від оцінок.
1) Ти перемкнула програму, не запитавши, чи дивлюся я телевізор.
2) Він сказав, що жінки призначені для того, щоб сидіти удома і ростити дітей.
3) Ти егоїстка.
4) Не можна бути таким жінконенависником.
5) Ти підписав контракт, не запитавши думки інших.
6) Ти ніколи не думаєш про інших.
Завдання 4. Прочитайте уривок з роману І. Ільфа, і Е. Петрова «Золоте теля» В наведеному уривку:
а) виділите основні етапи розвитку розмови між героями;
б) вкажіть, як змінюються мовні ролі героїв в ході розмови;
в) виділите мовні прийоми, використовувані кожним з учасників зустрічі для демонстрації свого соціального статусу і ставлення до співрозмовника;
г) вкажіть, які особливості мовної поведінки Остапа дозволяють йому досягти своєї мети.
«Вам кого? — запитав його секретар, який сидів за столом поряд з дверима. — Навіщо Вам до голови? У якій справі?
— З особистого, — сухо сказав він, не дивлячись на секретаря і засовуючи голову в двері. — До вас можна?
І, не чекаючи відповіді, наблизився до письмового столу:
— Здрастуйте, ви мене не впізнаєте?
Голова подивився на відвідувача доволі неуважно і заявив, що не знає.
— Невже впізнаєте? А між іншим, що я вражаюче схожий на свого батька.
— Я теж схожий на свого батька, — нетерпляче сказав голова. — Вам чого, товариш?
— Тут справа в тому, який батько, — сумно уточнив відвідувач. — Я син лейтенанта Шмідта.
—Дуже добре, що ви зайшли, — сказав нарешті голова. — Ви, ймовірно, з Москви?
— Так, проїздом, — відповів відвідувач...
Голова хотів було запитати про мету приїзду лейтенантського сина в Арбатов, але несподівано для самого себе жалісно посміхнувся і сказав:
— Церкви у нас чудові. Тут вже з Главнауки приїжджали, збираються реставрувати. Скажіть, а ви самі пам’ятаєте повстання на броненосці «Очаків»?
— Смутно, смутно, — відповів відвідувач. - У той героїчний час я був ще дуже малий. Я був дитиною.
— Пробачите, а як ваше ім'я?
— Микола... Микола Шмідт.
— А по-батькові?
— Да-а, — протягнув він, ухиляючись від прямої відповіді, — тепер багато хто не знає імен героїв. Час непу. Немає того ентузіазму. Я, власне, потрапив до вас в місто цілком випадково. Дорожня неприємність. Залишився без копійки.
Голова дуже зрадів зміні розмови. Йому здалося ганебним, що він забув ім'я очаківського героя.
— Як ви говорите? Без копійки? Це цікаво.
— Звичайно, я міг би звернутися до приватної особи — сказав відвідувач, — мені кожен дасть, але, ви розумієте, це не зовсім зручно з політичної точки зору. Син революціонера — і раптом просить грошей у непмана.
— І дуже добре зробили, що не звернулись до приватної особи, — сказав украй заплутаний голова».
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130