Товарознавство харчових продуктів функціонального призначення. Навчальний посібник (частина 1)
1.9. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ В УКРАЇНІ ІНДУСТРІЇ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ
В останні роки на світовому ринку нових технологій і харчових продуктів ви-значилася тенденція до збільшення кількості якісно нових продуктів, які призначе-ні для попередження різних захворювань, зміцнення захисних сил організму, зни-ження ризику впливу токсичних сполук і сприятливої екологічної дії.В ринкових умовах харчова промисловість динамічно розвивається за рахунок впровадження нових інтенсивних технологій і випуску на їх основі харчових про-дуктів оздоровчого та профілактичного напрямку, що забезпечує умови підвищен-ня стану здоров’я населення і створює можливість конкурентноздатного виходу на міжнародний ринок.
Проблема здоров’я вирішується двома шляхами. Перше спрямування направле-не на досягнення і підтримку здоров’я на належному рівні, а друге — лікування за-хворювань. Обидва шляхи тісно пов’язані між собою, одначе стратегія й тактика досягнення мети вимагає різних наукових підходів і двох різних систем практично-го розв’язання.
Для реалізації першого спрямування розвитку програми соціально-економічних перетворень в Україні, необхідно забезпечити всі групи населення харчовими продуктами, які б не лише відновлювали енергетичні затрати органі-зму, але й позитивно впливали на нормалізацію його життєдіяльності. Дослі-дження в цьому напрямку розширяються у всьому світі, встановлюючи все нові аспекти функціональної (фізіологічної) ролі тих чи інших інгредієнтів харчових продуктів.
Відомо, що харчування, яке викликає ряд захворювань, характеризується насту-пними показниками:
• надмірне споживання загального жиру, насичених жирних кислот, холестери-ну, рафінованого цукру, солі, алкогольних напоїв;
• недостатня кількість поліненасичених жирних кислот, складних вуглеводів, харчової клітковини, вітамінів антиоксидантного ряду, визначених мінеральних елементів.
Академік О.Покровський оцінював їжу не тільки як будівельний та енергетич-ний матеріал, але й складний фармакологічний комплекс, оскільки компоненти їжі є біологічно активними речовинами.
Зусилля медиків і технологів направлені на розробку і виробництво нових харчових продуктів, які не тільки задовольняють потребу людини в енергії, пла-стичних матеріалах, але й забезпечують імуномоделюючий, біорегуляторний, реабілітаційний та інші фізіологічні дії на всі органи, системи й функції орга-нізму.
Збереження і зміцнення здоров’я людини — це основне завдання цивілізованої держави. За оцінкою експертів, здоров’я нації залежить від системи охорони здо-ров’я лише на 8—12 %, тоді як соціально-економічні умови, включаючи раціони харчування, визначають стан здоров’я на 52—55 %.
В Україні відчутний дисбаланс харчування значної частки населення, помітна нестача тваринного білка (30—40 %) і вітамінів (40—60 %).
Задовго до виникнення науки про харчування філософи, а пізніше і лікарі зв’язували раціон харчування із здоров’ям людини. В країнах, де визнаний буд-дизм, широко відоме релігійний напрямок лікувального харчування — «АУВЕДА», у мусульман — «ХІКМЕТ».
Існуюча багато років в Японії традиція лікування харчовими продуктами при-звела до виділення в 1990 р. групи функціональних харчових продуктів. У 1991 р. в Японії була узаконена інструкція з виробництва харчових продуктів ФОШУ— FOSHU — їжа із специфічною лікувальною дією.
Зараз в Японії зареєстрований широкий асортимент найменувань таких продук-тів, а японські дієтологи активно розробляють індивідуальні програми харчування для людей залежно від їх віку, фізичного та фізіологічного стану.Недосконалість харчового раціону сучасної людини обумовлена наступними чинниками:
• низька харчова цінність харчових продуктів;
• неповноцінний розбалансований раціон;
• низький рівень біодоступності нутрієнтів;
• недостатні знання, низький рівень культури харчування;
• низька купівельна спроможність чисельних верств населення;
• неправильні і шкідливі звички харчування.
Споживання функціональних продуктів гарантує усунення недостатнього хар-чування, поповнення організму необхідними компонентами, а також послаблення токсичної дії елементів, які містяться в продуктах або утворюються в самому орга-нізмі.
Розвиток виробництва основних груп харчових продуктів ХХІ століття тісно пов’язаний з використанням різноманітних інгредієнтів (харчових добавок, спецій, приправ, комплексних поліпшувачів, нутріцевтиків та ін.). Споживання таких речо-вин випереджує на 2—4 % виробництво решти продуктів харчування.
На Міжнародній конференції з питань харчування, організованої ВООЗ/ФАО (грудень 1992 р.), представники 159 країн, включаючи Україну, одноголосно при-йняли «Всесвітню декларацію і Програму дій відносно харчування».
Для виконання положень цієї Декларації більшість країн, у тому числі й Украї-на, уже сформулювали і реалізують на державному рівні національні програми здо-рового харчування населення. Вони вкрай необхідні, оскільки співвідношення впливу різних чинників на здоров’я нації, згідно оцінки експертів ВООЗ, вигляда-ють наступним чином:
• стан оточуючого середовища впливає на здоров’я людини на 20—25 %;
• генетичні фактори — на 18—20 %;
• система охорони здоров’я — на 8—12 %;
• спосіб життя — на 52—55 %, причому раціон і структура харчування є най-більш суттєвими складовими цього чинника.
Тому найбільш приоритетною проблемою для України і її харчової промислово-сті є створення принципово нових технологій глибокої комплексної переробки сільськогосподарської сировини у продукти високої якості, які мають оздоровчий вплив на організм людини, забезпечують профілактику аліментарно-залежних ста-нів і захворювань, сприяють ліквідації дефіциту вітамінів, макро — і мікроелемен-тів, інших ессенціальних речовин. Всім цим вимогам відповідають оздоровчі про-дукти — функціональні харчові продукти і функціональні інгредієнти, біологічно активні добавки до їжі та інші групи.
Україна має всі необхідні передумови для створення вітчизняної індустрії здо-рового харчування. Основними з них можна вважати наступні:
• значні природні ресурси на території України і сировина, потенційно придатна для переробки в оздоровчі продукти;
• структура харчової промисловості дозволяє організувати їх виробництво на різних типах підприємств харчової промисловості;
• збільшення прогнозованого попиту на оздоровчі продукти пов’язано з неспри-ятливими екологічними факторами;
• існує тісний зв’язок між харчовою промисловістю та іншими галузями АПК;
• закордонний досвід організації подібного виробництва свідчить про його ви-соку ефективність, соціальну значимість;досить вагомими є експортні можливості даної продукції, оскільки по-перше, на світовому ринку від закордонних аналогів її буде відрізняти нижча ціна, а по-друге, існують практично не використані ринкові сектори споживання цих про-дуктів;
• можливим є розширення вертикальної і горизонтальної структур виробництва: оздоровчі продукти можна випускати в спеціальних цехах підприємств харчової промисловості;
• загальний інвестиційний клімат в Україні не дуже сприятливий для фінансу-вання виробництва оздоровчих продуктів, які характеризуються значним соціаль-ним ефектом. Враховуючи їх експортні можливості, конкурентноздатність, достат-ній рівень економічної ефективності, реально отримати необхідні засоби для фінансування виробництва оздоровчих продуктів;
• промислова політика на макрорівні пов’язана з розширенням виробництва то-варів поліпшених споживних властивостей, здатних конкурувати на міжнародному ринку зі своїми іноземними аналогами. Промислова політика на макро- і мезорів-нях економіки України повністю сприятлива для організації виробництва оздоров-чих продуктів із різних видів природної сировини.
Забезпечення населення України оздоровчими продуктами має виключно важ-ливе соціальне і політичне значення, створює необхідні умови для продовольчої безпеки і збереження генофонду нації.
На підприємствах галузі можна нарощувати виробництво традиційних, збагаче-них ессенціальними мікронутрієнтами харчових продуктів. Особливо доступними є хліб, хлібобулочні, борошняні кондитерські вироби з добавками вітамінів групи В, А, Е, кальцію, заліза, йоду, селену; молоко і молочні продукти з полівітамінними комплексами, молочнокислими бактеріями, лактобактеріями; асортимент низькока-лорійних жировмісних продуктів з функціональними інгредієнтами; безалкогольні напої з екстрактами лікарських рослин.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66