Главная->Інші підручники->Содержание->1.5. ЯКІСТЬ І БЕЗПЕЧНІСТЬ ХАРЧУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ

Товарознавство харчових продуктів функціонального призначення. Навчальний посібник (частина 1)

1.5. ЯКІСТЬ І БЕЗПЕЧНІСТЬ ХАРЧУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ

Харчування суттєво впливає на стан здоров’я, працездатність та тривалість жит-тя людини. Здорове харчування — один із головних чинників, які визначають здо-ров’я нації, забезпечують гармонійний розвиток людини, профілактику захворю-вань.

В Україні споживання багатьох груп харчових продуктів не відповідає раціона-льній нормі (табл. 1.3). Особливо це стосується тваринницької продукції, завдяки якій виникає дисбаланс у співвідношенні протеїнів, інших основних макро- і мік-ронутрієнтів (табл. 1.4).

Таблиця 1.3

СПОЖИВАННЯ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ В УКРАЇНІ У 1990—2005 РР., КГ

Група продуктів Раціо-нальна норма В середньому на одну особу за рік, кг 2005

у % до

1990 2005 у % до норми

1990 1995 2000 2001 2003 2004 2005

М’ясо і м’ясо-продукти 45 68 39 33 31 35 39 39 57,4 86,7

Молоко і мо-локо-продукти 291,6 373 244 199 205 226 226 226 60,6 77,5

Яйця, штук 231,3 272 171 166 180 214 220 238 87,5 102,9

Риба і рибо-продукти 13,5 17,5 3,6 8,4 11,0 12 12,3 14,4 82,3 106,7

Цукор 27,6 50 32 37 40 36 38 38 76 137,7

Олія 6,4 11,6 8,2 9,4 10 11,3 13,0 13,5 116,3 210,9

Картопля 93,2 131 124 135 140 138 141 136 103,8 145,9

Овочі 110,4 102 97 102 105 114 115 120 117,6 108,7

Фрукти, яго-ди, горіхи 42 47 33 29 26 33 34 37 78,7 88,1

Хліб і хлібо-продукти 101,4 141 128 125 130 125 126 124 87,9 122,3

Таблиця 1.4

СПОЖИВАННЯ ОСНОВНИХ МАКРО- І МІКРОНУТРІЄНТІВ (НА ОДНУ ОСОБУ НА ДОБУ)

Найменування основних нутрієнтів 1990 1995 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2005 у % до 1990

Калорійність, ккал 3597 2696 2661 2758 2800 2798 2910 2916 81,1

Протеїн, г 105,3 77,7 73,4 75,9 78,6 77,7 79,3 79,7 75,7

Жири, г 124 77,1 71,7 73,2 78,3 80,9 87,8 89,7 72,3

Кальцій, мг 1362 954 825 850 914 919 923 927 68,1

Залізо, мг 25 20,2 19,4 19,9 20,3 20,1 20,5 20,5 82,0

Ретинол, мкг 1863 1217 1004 1037 1142 1150 1152 1156 62,1

Еквівалент Р-каротину, мкг 1528 1431 1472 1514 1569 1646 1670 1735 113,5

Еквівалент ретинолу і Р-каротин, мкг 2115 1455 1249 1290 1403 1424 1430 1446 68,4

Тіамін, мг 2,3 1,86 1,81 1,85 1,87 1,84 1,88 1,90 82,6

Рибофлавін, мг 3,46 2,57 2,27 2,32 2,47 2,58 2,54 2,51 72,5

Ніацин, мг 22,4 17,3 16,8 17,1 17,5 17,5 17,9 17,9 79,9

Аскорбінова кислота, мг 123 98 100 101 102 108 110 111 90,2

У наборі продуктів переважають і значно перевищують раціональну норму: олія (176,6 %), картопля (148,1 %), хліб і хлібопродукти (123,3 %), цукор (130,4 %). Ни-зькозбалансований набір продуктів стосується близько 50—60 % населення Украї-ни.

Порушення раціону харчування значною мірою активізує ряд захворювань, осо-бливо системи кровообігу. Неповноцінне харчування є також вагомим чинником ризику розвитку хвороб органів травлення (табл. 1.5).

Таблиця 1.5

ПОШИРЕНІСТЬ ХВОРОБ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ СЕРЕД ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ (НА 1000 НАСЕЛЕННЯ У ВІЦІ 15—100 РОКІВ)

Захворювання 1990 1995 1999 2001 2002 2004 2004/ 1990+у %

Всі хвороби органів трав-лення 105,5 114,1 131,3 143,1 150,0 164,1 +55,5

Виразкова хвороба шлунку і 12-п. кишки 17,4 21,7 23,3 24,6 25,1 26,1 +50

Гастрит та дуоденіт 21,1 27,8 33,4 36,4 38,3 41,9 +98,6

Хвороба підшлункової залози 3,1 6,2 9,6 11,9 13,1 15,9 у 4 рази

Жовчокам’яна хвороба 1,6 2,6 3,9 4,5 4,9 5,6 у 2,5 рази

Холециститний холангіт 17,3 21,7 26,5 29,2 30,9 34,3 +98,3

Якщо для дорослих раціональне харчування є вагомим фактором забезпечення здоров’я, довголіття, високої працездатності, то для дітей раннього віку — провід-ний чинник нормального розвитку.

За результатами державного контролю за лікувально-профілактичними устано-вами встановлено, що в них не дотримуються режиму харчування. Офіційно скоро-чується кількість прийому їжі, а необхідний добовий набір забезпечується тільки на 20 %. У раціоні відсутні м’ясо, масло вершкове, рослинні жири, риба, овочі, фрук-ти, соки. Харчова й енергетична цінність раціонів харчування не відповідає гігієні-чним нормам. Через відсутність коштів фактично не проводиться вітамінізація го-тових страв.

Для осіб, які зазнають впливу несприятливих факторів виробничого середови-ща, розроблені дієти спеціально-профілактичного харчування. Вони базуються на здатності окремих складників продуктів впливати на всмоктування, метаболізм чи виведення токсичних сполук з організму.

За даними періодичних видань, у роздрібну торговельну мережу зросло надхо-дження неякісних м’ясних напівфабрикатів і ковбасних виробів. Виробники боро-шна соєвого текстурованого у супровідних документах не вказують використання генетично модифікованої сої.

У зв’язку з інтенсивним розвитком генної інженерії виникає необхідність в ор-ганізації ефективного Держнагляду за виробництвом і реалізацією харчових проду-ктів, отриманих із генетично-модифікованих джерел.

За оцінками вчених, з їжею до організму надходить понад 70 % усіх забрудню-вачів (ксенобіотиків, контамінатів). У разі розбалансованого харчування й дефіциту його найважливіших компонентів (білків, незамінних аміно- і жирних кислот, мік-роелементів, вітамінів) зростає небезпека несприятливого впливу забруднених про-дуктів на життєві функції організму та здоров’я в цілому.

У сфері контролю за потенціалом безпеки харчування населення, якістю й безпечністю продовольчої сировини та продуктів харчування необхідні наступні заходи:

• активізувати прийняття «Концепції державної політики в галузі здорового ха-рчування населення України»;

• визначити основні напрями профілактики аліментарно-залежних захворювань і станів;

• забезпечити більш глибоке вивчення впливу генетично модифікованих проду-ктів харчування на здоров’я населення з врахуванням результатів наукових дослі-джень;

• здійснювати соціально-гігієнічний моніторинг за забрудненням харчових про-дуктів і продовольчої сировини потенційно небезпечними забруднювачами різної природи;

• удосконалювати методи оцінки ризику різних рівнів забруднення продуктів харчування, оцінку їх небезпеки для здоров’я людини;

• визначити найбільш вагомі регіональні забруднювачі навколишнього середо-вища і продуктів харчування з оцінкою експозиції і дозо-ефективної залежності їх-нього впливу на здоров’я населення;

• посилити контроль за якістю виробленої, ввезеної в Україну і направленої в реалізацію продукції, з попередженням харчових отруєнь.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66

Категорії

Товарознавство харчових продуктів функціонального призначення. Навчальний посібник (частина 1)

Схожі підручники