Лекції з курсу “Політологія”
1. Зміст, суть і особливості політики як соціального явишя.
1. Як відомо, людство не може існувати без того, щоб люди не вступали між собов у різні відносини.
Всю різноманітність загальнолюдських відносин можна поділити на декілька великих групп: економічні, .соціальні, політичні, сімейно-побутові та ін.
Відповідно, об'єктами суспільних відносин може виступати економічне, політичне, соціальне, побутове та індивідуальне життя людей.
А суб'єктами цих відносин є держави, народи, класи, соціальні верстви та групи, індивідууми.
Політичні відносини належать до числа найважливіших людських відносин. Слово політика походить від грецького роїіїіса - державні чи суспільні справи, (роїіз - держава). А саму політику можна визначити як сферу людської діяльності, пов'язану з відносинами між державами, націями, класами та іншими соціальними групами, індивідами, ядром якої є проблема завоювання, утримання та використання влади в різних формах суспільного життя.
Що ж таке влада взагалі і влада в суспільному розумінні зокрема, тобто та влада, яка лежить в основі політики?
Владу можна визначити, як форму соціальних відносин, яка характеризується здатністю впливати на характер і напрями діяльнист: і поведінку людей соціальних груп, класів, народів за допомогою економічних, ідеологічних і організаційно-правових механізмів, традицій, насилля (влада економічна, політична, державна, сімейна та Ін.). Суттю влади е відносини керівництва, панування та підкорення. Найбільш важливим видом влади є влада політична, тобто реальна здатність народу, держави, соціальної групи, індивіда проводити свою волю, яка визначається врешті решт об'єктивними потребами та інтересами суб'єкта влади. Серед різних видів політичної влади виділяється державна влада, яка домінує в суспільстві, є основним об'єктом у політичній боротьбі.
Державна влада може досягати своїх цілей різними засобами: ідеологічним впливом, економічним стимулюванням та іншими побічними .засобами, але тільки вона володіє монополією на примус за допомогою спеціального апарату і закону. Система влади грунтується на відносинах субординації, багаторівневого підпорядкування, ієрархії.
В ідеалі на зміну владі, заснованій на відносинах панування і підкорення, повинна прийти система влади, яка грунтується перш за все на переконанні, керівництві, впливі, контролі, зацікавленості і лише почасти на примусі.
Отже, політика - це сфера соціальних відносин, пов'язона з боротьбою за владу в тому чи іншому суспільстві / на міжнародній арені. Політичні відносини між класами, соціальними верствами і відповідно між державами (націями) визначавться врешті рект, їх корінними, в першу чергу економічними інтересами. Інтереси класів і соціальних верств знаходять теоретичне втілення в політичних ідеях, політичній ідеології. Політичні відносини у значній мірі складаються у відповідності з цими ідеями.
Носіями політичної ідеології і організаторами політичної боротьби певного класу виступають політичні партії. Вони ж поряд з державою і Іншими суспільними організаціями є суб'єктами політики.
Політика може бути внутрішньою і зовнішньою, причому перша визначає загальний характер і спрямованість другої.
Політичні ідеї можна реалізувати як мирними так і насильницькими засобами. Насильницькі засоби, як правило, використовують реакційні соціальні верстви, партії, прагнучи подавити опір пригноблених класів і верств, соціальних груп, увічнити віджилі суспільні порядки, проводити агресивний, загарбницький зовнішньополітичний курс. Крайнім засобом реалізації такої політики на міжнародній арені е війна, яка завжди ворожа інтересам мас, а в наш час, у вік ядерної зброї, несе в собі загрозу існуванню людства.
Як відносини між класами, соціальними верствами і групами, політика, по-перше, втілюється в безпосередніх діях верств і класів-антагоністів, спрямованих або на насильницьке підкорення однієї соціальної верстви, класу волі іншого, або на організацію відсічі пануючому класу, верстві, соціальній групі, органам примусу.
По-друге, - це і така діяльність класу, соціальної верстви чи групи, тримаючих державну владу, яка спрямована на організацію соціального управління у власних інтересах.
У цьому зв'язку слід відрізняти політику соціальну, тобто в соціальній сфері життя суспільства (умови праці і побуту людей, здоров'я, відпочинку), політику економічну - у сфері економічного розвитку суспільства, охоплюючу розвиток продуктивних сил, виробничих і інших економічних відносин, політику національну (відносини між народами, різноманітні аспекти національного життя і т.д.), політику культурну (культурного розвитку, збереження різноманітних культурних цінностей) і т.д.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37