Лекції з курсу “Політологія”
2. Основні механізми здійснення влади.
2. Основними структурами політичної системи, які є інструментами здійснення політичної влади є держава та масові суспільно-політичні об'єднання. Зупинимось на визначенні суті та необхідності існування цих інститутів політичної системи.
Російський філософ В.Соловйов писав про те, що держава існує не для того, щоб створити рай на землі, а для того, щоб усіх зберегти від нестерпного пекла.
Такі ж погляди на походження та необхідність держави виклав Ф.Енгельс у праці "Походження сім'ї, приватної власності та держави".
Причини виникнення держави він бачив у внутрішній необхідності суспільства, якому на певному рівні розвитку потрібен був інститут, який захищає приватну власність, багатство окремих осіб від традицій родового ладу, та отримує економічні та політичні антагонізми в суспільстві.
Що ж являє собою державна влада? Цз влада, котра здійснюється за допомогою особливого апарату управління, який володіє засобами адміністративного та законодавчого примчу. Держава виконує такі фікції:
підтримує зв'язок між владою та інтересами всіх суспільних груп; виступає регулюючим фактором у
політичній діяльності; виконує фікції примчу; видає і здійснює закони;
виконує господарсько-організаційну функцію; виступає важливим інструментом національної інтеграції; здійснює зовнішню політику, захист країни та підтримує мир. Потрібно розрізняти типи і форми держави. Тип держави визначається характером пануючого способу виробництва, а форма - устроєм політичної влади.
|
Типи держави |
Форми держави |
|
1 .Рабовласницька а) азіатська б) антична |
а)деспотична монархія б)республіка.монархія.військова диктатура |
|
2.Феодальна |
Абсолютна чи обмежена монархія (як виняток- республіка) |
|
3.Буржуазна |
Конституційна монархія, республіка (парламентська, президентська.фашистська диктатура.диктатура військових). |
|
4.Соціалістична |
Диктатура пролітоаріату.влада комуністичної Партії.загальнонародна влада типу Рад. |
|
5,Змішані типи держави .харктерні для перехідних періодів. |
|
Сучасна світова цивілізація створила нову форму держави, яка визначається як "правова", її основою е розподіл влади й функцій між ними. Тут чітко розділені законодавча, виконавча та судова влади. До такого розподілу людство прийшло методом спроб та помилок, намагаючись обмежити абсолютну владу держави, яка сприяла утвердженню деспотизму, авторитаризму, тоталітаризму.
Розподіл влад, як свідчить історія, поклав початок створенню демократичних держав в Європі. Французький філософ Монтеск'є називав цю систему "шедевром розвитку людського духу". Таким чином держава, на його думку, створювала умови для злагоди між аристократією, демократією та монархією.
У результаті яких факторів складається та чи інша форма держави? Історія свідчить, що це залежить.
1. Від співвідношення соціально-класових сил у суспільстві.
Наприклад, диктатури виникали тоді. коли між головними соціальними силами складалась певна рівновага, внаслідок чого жодна з них не спроможна була забезпечити свого панування, що створювало можливість і основу для встановлення особистої диктатури. А демократія перемагала там, де пануючий клас мав перевагу над іншими соціальними групами. Це видно на прикладі демократії рабовласників в Греції та Римі, демократії шляхти в Польщі, дворянської демократії в Англії та ін.
2. Від Історичних традицій, успадкованих поглядів, звичаїв. Наприклад, демократичні традиції в США стали на шляху встановлення диктатури фашизму, І навпаки традиції пруського автократизму сприяли Е.становленню гітлерівського режиму.
Геополітичні умови також впливають на форму держави і можуть визначити обставини, які сприятимуть формуванню її зовнішньої та внутрішньої політики.
Острівне становище Англії вимагає сильного флоту, а історія довела, що опорою фашистських .диктатур частіше всього є сухопутні війська, а не флот зі своїми демократичними традиціями і це. як правило, виключай фашизацію.
На Форму державного устрою Інколи впливають такі фактори як авторитет видатного політичного лідера. Так, для розвитку демократії в США багато зробили такі видатні політичні діячі як А.Лінкольн, Т.Джефферсон, Б.Франклін. Ф.Рузвельт, Д.Медісон та ін.
Важливою структурою політичної системи суспільства є масові політичні організації. Це політичні партії, професійні спілки та громадські об'їднання, місцеві організації самоврядування,товариства, що об'єднують широкі кола людей за професійними та громадськими інтересами (жіночі об'єднання, об'єднання молоді), групи боротьби за екологічно чисте середовище та ін.
Як найважливіший елемент політичної системи треба виділити політичні партії, які створюються для боротьби за владу та її утвердження і функціонування. Вони відображають інтереси тих чи інших соціальних груп та класів у суспільстві.
Політичні партії виникають у середині XIX - на початку XX ст., коли в ряді країн було уведене загальне виборче право, коли поширились масові рухи трудящих та почала пробуджуватись національна свідомість колоніальних народів.
У залежності від соціально-класового характеру партії поділяються на робітничі, буржуазні, дрібнобуржуазні, селянські та ін.
У залежності від організаційних, ідеологічних, за місцем, які вони займають в системі влади, партії можуть бути міжкласовими та міжгруповими, масовими і сектантськими, легальними і нелегальними, демократичними і консервативними, революційними і контрреволюційними та ін.
Політичні партії складах найбільш свідома, мисляча частина того чи іншого класу, груп, які очолюоть боротьбу за владу.
Система відносин між діючими партіями складає партійну систе Політологія виділяє такі види партійних систем. 1. Альтернативна система. Це партія, або політичне об'єднання партій, які мають можливість в ході політичної боротьби замінити інші партії. Наприклад, Історія політичної боротьби в США, франції, ЯпонІ ФРН та інших країнах Заходу.
2. Безальтернативна система. Вона визначається тим, що в ній встановлюється фактична рівність у співвідношенні сил, що виключає суперництво між політичними партіями у. боротьбі за владу. Така система також характерна для диктаторських і тоталітарних режимів. За Ідеологічною спрямованістю політичні партії можна згрупувати таким чином.'
1. Партії соціалістичної орієнтації, її дотримуються соціалістичні партії, //'програми передбачають захист трудящих від експлуатації, системи соціального захисту. Вони домагаються того, щоб кожна людина була хазяїном своєї долі, вимагають ліквідувати відчуження працівника від засобів виробництва, а громадянина від сваволі держави, проголошують створення суспільства рівноправних громадян. В основі їх ідеології лежать ідеї марксизму-ленінізму.
2. Партії загальнодемократичної орієнтації. Вони дотримуються ідеї ринку та вільного підприємництва, правової держави та прав людини, багатопартійності та демократизації управління економікою, ліквідації монополізму окремих партій, їх діяльність будується на принципах парламентаризму, соціальної справедливості, гуманізму та реформізму, політичного та ідеологічного плюралізму. Сюди можна віднести соціал-демократичні та частину соціалістичних партій.
З- Партії релігійної орієнтації. До цієї організації можна віднести християнсько-демократичні партії різних напрямів, партії ісламського відродження. Окремо стоять партії релігійних фундаменталістів.
3. Партії та суспільно-політичні рухи класово-професійної орієнтації. Програми цих партій спрямовані на певні класи соціальної групи, професії. Наприклад, селянсіікі робітничі партії, спілки орендарів та інш.
Які ж функції у політичній системі відіграють ці об'єднання? Перш за все вони покликані захищати інтереси особи та певних соціальних груп. По-друге, вони .стають регулятором відносин ніж державою і суспільством, його окремими громадянами, тим самим заставляючи уряд вирішувати назріваючі конфлікти та проблеми. Така система об'єднань складає "соціальне тіло" суспільства, тоді як держава виступає його політично-правовою
частиною. Це "соціальне тіло" ще В.Гегель назвав "громадянським суспільством". Громадянське суспільство виступає як генеруюча частина політичної системі. Воно відкриває можливість для широкої участі мас та особи в політичному литті суспільства та управлінні ним. Історія розвинених країн свідчить, що тільки об'єднуючись люди можуть добитись успіхів у економічному, соціальному, політичному та духовному житті.
Як і все суспільство, так і його політична система постійно розвиваються. Деякі з них переходять від патріархальпо-феодальних політичних систем до більш демократичних, інші від адміністративно-командних диктатур до розвинутих демократичних структур політичного життя. Таким чином основною позитивною тенденцією розвитку політичної системи будь-якого суспільства є тенденція демократизації політичних відносин.
Принципи становлення демократизації, її розвитку будуть розглянуті у наступному розділі лекції.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37