Лекції з курсу “Політологія”
4. Політична влада та механізм її здійснення. Поділ влади.
Політична влада - це реальна соціальної спільності, індивіда до виявлення своєї волі в політиці на основі осмисленого політичного інтересу.
Політична влада є неподільною тому, що вона суверенна. Саме суверенність та неподільність політичної влади гарантує стабільність політичного життя.
Характерними ознаками політичної влади є:
- публічний характер;
- наявність апарату примусу;
" наявність підвладної території;
" монополія на видання законів та розпоряджень загальнообов'язкового характеру.
На структурному рівні політична влада виступає як державна влада та внутріпартійна влада.
Уявлення про суспільну роль політичної влади можна дістати з аналізу притаманних їй функцій:
" Інтегративна ~ об'єднання всіх політичних сил на досягнення визначеної мети суспільного розвитку.
- Регулятивна регулює життя суспільства. ~ Мотиваційна вироблення мотивів політичної діяльності і підкорення їм інших мотивів у відповідності до інтересів суб'єкта влади.
- Стабілізаційна утримання в стальному стані політичного життя та політичної системи.
" Об'єднувальна - об'єднує все політичне життя в єдину систему - політичну систему суспільства.
З точки зору реалізації політична влада є неоднорідною, бо виступає в різних формах: законодавчій, виконавчій, судовій. Ось чому існує проблема поділу праці владних організацій - поділу влади. В політичній теорії ця ідея дістала назву системи "стримувань" І "противаг5. Впровадження такої системи забезпечує стабільність політичної системи і водночас є гарантією проти свавілля та гіперцентрації влади в суспільстві. Вперше така система була теоретично обгрунтована та реалізована на практиці в США.
"Отці-засновники" Америки розуміли необхідність створення уряду достатньо сильного, щоб позбавити народ цих цінностей. Поділ влади повинен був сприяти розвитку позитивних прагнень людей та ставати заваді негативним. Тому згідно конституції США влада поцілялась на законодавчу, виконавчу та судову, і уряд не може діяти без погодження з усіма "гілками влади". Таке узгодження забезпечує продуманість, єдність цілей, плодотворний консенсус в діяльності всіх ланок державного апарату, гарантуючи цим належну ефективність його роботи.
Важливою сутнісною характеристикою політичної влади є поняття "політичний режим".
Політичний режим - це система методів здійснення влади які переважно використовуються в суспільстві.
Виділяють слідуючи методи здійснення влади:
- переконання;
- пропаганда - будь - яка спроба нав'язати позитивне ставлення до якоїсь справи, системи чи держави через вихваляння самого предмета або дискредитацію всіх відомих чи невідомих альтернатив.
- агітація - поширення в суспільстві певних ідей та настанов, які мають спонукати маси до активних дій, впливати на їх свідомість та настрій.
- репресії - переслідування противників влади в судовому порядку;
" терор - жорстока розправа з політичними противниками шляхом безпосереднього насильства.
Характер політичного режиму залежить від багатьох факторів, в тому числі й від того на які методи здійснення влади роблять ставку правлячі кола.
В сучасній політології найчастіше використовується класифікація політичних режимів запропонована 3. Бжезінським. Він виділяє три типи політичного режиму:
1. тоталітарний (від латинського їоїиа - весь, цілий)для якого характерні певний контроль державної влади за всіма сферами суспільного життя, відсутність демократичних свобод, насильство, терор влади проти народу, наявність єдиної обов'язкової для всіх Ідеології, відсутність громадянського суспільства, однопартійність. Головним засобом політичного управління при тоталітаризмі є насильство.
2. авторитарний (від латинського ааїогіїаз ~ вплив, влада, наказ) для якого характерні значне зосередження влади в руках однієї особи або окремої групи, обмеження, звуження політичних прав та свобод громадянства суспільне політичних організацій строга регламентація їхньої діяльності,
різке обмеження повноважень та прерогатив представницьких установ, наявність демократичних політичних інститутів підконтрольних владі, патерналізм у взаємовідносинах між державою та суспільством. Основним методом управління є адміністративний примус. 3. демократичний, характерними ознаками якого є конституціоналізм (тобто підпорядкування суспільного життя нормам Конституції), ідейний та політичний плюралізм, обов'язкова виборність органів державної влади, роз глянсування державної сфери та сфери громадського суспільства, визнання прав та свобод громадян та їх гарантованість державою, відповідальність влади перед народом, визнання народу формальним джерелом влади. Формування того чи іншого політичного режиму відбувається спонтанно,
внаслідок спільних зусиль багатьох суб'єктів політичного процесу, і не може бути
встановлений конституціями або іншими законами.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37