Лекції з курсу “Політологія”
3. Сіть демократії та основні напрями демократизації політичних систем.
Слово "демократія" (сіетоз - народ, кгаїоз - влада) має грецьке походження і означає народовладдя. Демократія виступає у формі політичних відносин, визначаючи народ, його більшість (але не весь народ) носієм державної влади. Головними ознаками демократії є виборність керівних органів, підзвітність масам, свобода слова, критики, зборів, організацій, рівноправність та ін.
Демократію розрізнюють як пряму (референдуми, всенародне обговорення, рішення мітингів, зборів) так і представницьку (система виборних представників у верховні та місцеві органи влади та ін.).
Демократія, як соціальний феномен виникає в лвдському суспільстві ще в період первісно-общинного ладу. Але пам'ятки письмової культури дають уявлення про демократів як Форму управління суспільством тільки в стародавньому світі. Античні автори - Платон, Арістотель, Геродот в демократії вбачаючи таку організацію держави, в якій вільні громадяни мали рівні права,
Ідеї демократії були розвинуті і прихильниками лібералізму в ХУІІ-ХУІП ст.. які в демократії вбачали не тільки права кожного громадянина, а й певний устрій держави з розподілом злади на закон чу, виконавчу та судову.
Значного розвитку ідея підпорядкованості усіх (громадян, державне громадських організацій) законам одержала в концепції французького політолога Де-Токвіля (сер. XIX ст.) і мала великий вплив на сучасні західні соціально-політичні теорії.
Токвіль розуміє демократів не тільки як права людей, як певну форму організації суспільства, а в більш широкому розумінні - саме процес, який здійснюється в усьому житті суспільства. Філософська основа демократії є співвідношення свободи та рівноправності як соціальі політичних цінностей, реальне втілення яких відбувається і відповідних державних інститутах прямої та представницької демократії.
Найбільшого розвитку демократія набуває у правовій державі. Поняття правової держави нам вже відомо з попередніх лекцій. Розкриваючи суть правової держави,необхідно визначити основні ознаки, які її характеризують.
Правова держава, по-перше, здійснює всю повноту верховної влади. По-друге, влада має певну межу і не поширюється на права людин По-третє, гарантією прав людини є розподіл функцій влади на законодавчу, виконавчу, судову. По-четверте, правова держава базується на децентралізації влад в соціально-економічній та культурній сферах.
При цьому захист прав громадян беруть на себе демократичі асоціації - громадські та політинні. Вони стають посередниками між центральною владою та широкими колами суспільства, відстоюючи інтерес та права громадян на незалежнісіь та вільну ініціативу. Гарантією захисту прав людини є також свобода слова та суд присяжних.
Ці риси розвинутої демократії наповнюються реальним змістом тількі при умові активної участі мас в політичному житті. Без цього вона преречена на застій і деградацію, про що свідчить сумний досвід колишнього Радянського Союзу та інших країн з тоталітарними режимами, де громадяни були відчужені від участі в управлінні державою.
Історія свідчить, що принципи розвинутої демократії все більш утверджуються в високорозвинених країнах і їх політичні системи являють собою зразок політичного ладу демократичного суспільства. До демократичної політичної системи людство прийшло не відразу. На створення демократичного механізму влади, на його формування величезний вплив зробила доктрина лібералізму, завдяки їй на Заході виникли сучасні форми організації демократичной влади.
Це, насамперед, головні цінності лібералізму - індивідуалізм, не відчужені свободи особистості, весь комплекс прав, який робить людину вільною від втручання з боку держави й суспільства. Саме вони повинні органічно вписуватись в механізм влади, який одночасно забезпечував би рівність всіх перед законом. Поступове утвердження демократичних принципів створює умови для активного включення мас в політику. Світовий досвід переходу до демократії виявляє ряд закономірностей цього процесу, які треба враховувати при залученні до активної політичної діяльності широких народних мас.
В зв'язку з цим необхідно розвивати механізм демократії , щоб забезпечити усім рівність" для здійснення пасивних політичних прав (основних прав, проголошених "Декларацією прав людини"), а тим, хто займаються політичною діяльністю і активних прав (пов'язаних з виборними посадами). Треба відзначити, що практика здійснення демократичного устрою управління державою заперечу можливість широкої участі мас в правлінні суспільством.
Таким чином, політична система суспільства - це система політичних відносин людей та практичне здійснення політики І влади.
Механізмом здійснення влади в сучасному суспільстві є держава, партії та масово-політичні організації.
Основними напрямками у розвитку та вдосконаленні політичних систем є створення правової держави, розподіл влади, створення громадянського суспільства, захист прав людини, утвердження їх в суспільстві.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37