Лекції з курсу “Політологія”
Сутність та структура політичної культури, її функції та основні типи.
Поняття "політична культура" ввів у науку відомий мислитель епохи Відродження І.Г. Гсрдер, але предметне дослідження та концептуальне осмислення цього поняття почалося лише у 50-х роках 20 ст.
У дослідженнях щодо змісту цього поняття можна виділити два підходи:
1) розглядає політичну культуру як сукупність політичних знань, переконань, духовних цінностей, принципів і способів політичної діяльності, політичного досвіду та традицій, політичних інститутів;
2) вбачає у політичній культурі процес, спосіб реалізації політичних знань, умінь, переконань людини.
В сучасних умовах існує тенденція, до поєднання цих підходів, що дає можливість всестороннього розгляду даного поняття. Ось чому політична культура визначається як зумовлений попереднім політичним досвідом певний рівень політичної свідомості людей, політичні вміння і навички, а також способи їх реалізації. Політична культура знаходить свій вияв в політичній діяльності людей, суспільних груп, держави.
Структурно політична культура складається з:
- політичного світогляду;
- політичної поведінки;
- політичних дій.
Кожній суспільно-політичній системі відповідає певна базова модель політичної культури, яка проявляється в національно-специфічних формах. Базовими моделями політичної культури вважаються:
1) Демократична, яку характеризують такі риси як толерантність (терпеливість до інакодумства), плюралізм (множинність думок) увага до
преси, політична рівноправність всіх громадян, демократичне узгодження політичних конфліктів.
2) Авторитарна, характерними ознаками якої є: політична пасивність населення, потужний ідеологічний вплив на суспільство збоку держави.
3) Тоталітарна, якій притаманні поширення в суспільстві культу особи вождів, лідерів, звеличення їх ролі, ідеологізація сили та неконтрольованої влади, відкидання демократичних прав і свобод громадян, широка пропагандистська діяльність по залученню громадян до політичного життя відповідно до настанов політичних керівників та під їхнім контролем. Перехід від одного типу політичної культури до іншого відбувається хвилеподібне, що виявляється у існуванні рис старої та нової політичних культур. При цьому нова політична культура не завжди з розумінням сприймається населенням. Перехід від однієї моделі політичної культури до іншої є процесом спонтанним, хоча його спрямованість багато в чому залежить від напрямку еволюції політичної системи суспільства в цілому.
Політична культура виконує ряд важливих функцій у політичному житті суспільства:
" пізнавальна - озброєння людей необхідними політичними знаннями та формування компетентної політичної думки у кожного індивіда;
- регулююча - прямий або опосередкований вплив на політичну поведінку людей та організацій;
- виховна — сприяння інтелектуальному розвитку особистості, розширенню її кругозору за рахунок набутих політичних знань;
- комунікативна - передача політичних традицій, стереотипів політичної свідомості та поведінки новим поколінням людей шляхом політичного виховання, навчання та безпосередньої політичної практики;
- інтегративна - згрупування суспільства і забезпечення соціальної бази функціонуючої політичної системи.
Реалізація функцій політичної культури зводиться до формули: отримання політичних знань, перетворення їх у внутрішні переконання і перетворення переконань в адекватні практичні політичні дії.
Без справжньої масової політичної культури народ перетворюється в натовп, в предмет маніпуляцій користолюбних політиків. Про це слід пам'ятати завжди.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37