Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 Політика як феномен культури. - Лекції з курсу “Політологія” - Studbook
Главная->Політологія->Содержание->Політика як феномен культури.

Лекції з курсу “Політологія”

Політика як феномен культури.

Надій на поступальний розвиток суспільства, на рівномірне просування прогресу, які висловлювалися у 18 ст. не виправдалися. Розвиток суспільства набув суперечливого, хаотичного характеру. Зло не зникло з лиця планети, і такому стану ми не в останню чергу завдячуємо людській дурості помноженої на вузький корисливий соціальний інтерес.

Однією з причин Існування дурості є потужний тиск зовнішньої влади на людину, що позбавляє людину власної позиції в цій ситуації, і перетворює її на безвольне знаряддя. Дурень здатний на любе зло і разом з тим не в силі розпізнати його як зло.

"Влада одних потребує дурості інших".

Звільнення світу від дурості буде залежати не в останню чергу того, на що робитимуть ставку правлячі кола - на людину дурість чи на внутрішню самостійність і розум людей.

Внутрішня самостійність і розум - це функція демократичної свідомості, яка в свою чергу є продуктом культури.

В філософії поняття культура тісно пов'язане з поняттям цивілізація. Є твердження, що цивілізація - це певний стан культури. В такому трактуванні цивілізація набуває вигляду політичної організації, яка стає можливою завдяки писемності та концентрації людей в населених пунктах.

Як уже зазначалось розвиток сучасної цивілізації має суперечливий характер, що приводить до зростання в суспільному житті ролі культури взагалі І політичної культури зокрема. Ситуація в політичній сфері суспільства дуже складна. Відбулася стрімка політична переорієнтація мільйонів людей, що є ознакою поголовного політичного безкультур'я та теоретичної бездумності. Такий стан потребує від мови від старих догм і уявлень про суспільне життя, але цей процес не повинен бути абсолютним, таким, що розриває зв'язок сучасного з минулим. Людство інтегрує єдине ціле, а цей процес по своїй природі суперечливий та конфліктний. Тому особливий інтерес викликає світовий політичний досвід взаємодії офіційної влади з опозицією, його форм і методів, які дозволяють забезпечити ненасильницьку зміну партій та лідерів біля важелів державного управління. Такий досвід є наприклад, в Англії, де 350 років не відбувається насильницьких змін, а суспільне управління та реформи забезпечуються системою відпрацьованих норм та традицій, не рідко оформлених юридичне. Досвід, накопичений в цій області і є політична культура. Політична культура консервативна. Вона змінюється дуже повільно тому що, політична культура є продуктом особливих історичних умов, соціально-економічного і духовного розвитку нації, груп індивідів, суспільства в цілому. Політична культура розвивається у взаємодій з існуючими політичними Інститутами, традиціями, відносинами власності та влади. Вона не може раптово відірватися від свого грунту, від загальнокультурного розвитку народу.

Політична культура нашого суспільства дуже низька. Про це свідчить І професійна  непридатність   більшості   наших   політиків,   Їх   неприкрите

користолюбство, політиканство, політичний популізм. Цьому сприяє низький рівень масової політичної свідомості, політичні установки та орієнтації, міфи та стереотипи, які є ідеальним середовищем для розвитку вищезгаданих негативних процесів.

"Кожен народ має той уряд на який заслуговує"

Г. Спенсер

Підвищення рівня політичної культури не можливе без правової демократії та професіоналізації політичної діяльності. Політика повинна стати доступною для всіх професій. Але як І всяка інша професія вона вимагає відповідної кваліфікації, набутої працею, досвідом, навчанням, в тому числі і спеціальним, а також наявності певних здібностей та їх постійного розвитку і вдосконалення.

Професіоналізм політики може переродитися в звичну майстерність чиновницького маніпулювання владою. Запобігти цьому допоможуть максимальний демократизм  політичного  життя,  гласність,  високий  рівень  політичної поінформованості суспільства, а також піднесення рівня його політичної культури, рівня правової і політичної свідомості.

Політична культура включає в себе не лише знання, а й практичні навички демократичної життєдіяльності, які можна набути лише через реальну участь в прийняті та реалізації політичних рішень.

 

31