Главная->Історія економіки та економічної думки->Содержание->ІІІ. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ІІІ. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Передмова.

Предметом вивчення  навчальної дисципліни є господарський розвиток національних та світової економічних систем, його наукове осмислення в економічній думці.

Міждисциплінарні зв’язки. Матеріал предмета слід пов’язувати з нормативними дисциплінами: економічна теорія, розміщення продуктивних сил, всесвітня історія, фінанси, гроші та кредит, облік та аналіз господарської діяльності, теорія управління, менеджмент, політологія, соціологія та філософія.

Методи і форми навчання. Програма передбачає лекційні і семінарські заняття, індивідуальну,  самостійну роботу студентів під керівництвом викладача, яку вони виконують на навчальних заняттях і в поза аудиторний час. Під час лекційного курсу застосовуються:

§  візуальне супроводження;

§  мультимедійна презентація;

§  дискусійне обговорення проблемних питань.

На семінарських заняттях застосовуються:

§  ситуаційні завдання;

§  дискусійне обговорення проблемних питань;

§  колоквіуми.

Метою викладання навчальної дисципліни “Історія економіки та економічної думки” є вивчення історико-економічного досвіду та ідей видатних представників економічної науки; формування уявлень про собливості розвитку окремих країн; визначення факторів та причин швидкого розвитку одних країн та відставання інших у різні історичні проміжки часу; поглиблення та розширення знань з економічної теорії; формування теоретичної бази для аналізу проблем сучасної економічної політики; підвищення економічної та загальної культури фахівця з економіки.

Основними завданнями вивчення дисципліни  “Історія економіки та економічної думки” є вивчення господарської діяльності народів різних країн в історичному розрізі, починаючи від стародавніх часів до сьогодення, відображення причинно-наслідкових зв’язків між рівнем розвитку господарства і соціально-економічною структурою суспільства. Завданням курсу є також вивчення економічної теоретичної спадщини, поглядів видатних мислителів від прадавніх часів до сучасності, ознайомлення з методами дослідження економічних наук. Формування навичок самостійної оцінки розвитку світової та вітчизняної економічної думки.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати: наукову періодизацію генези світового соціально-економічного процесу; причини та наслідки революційних та еволюційних економічних змін; особливості та закономірності розвитку окремих світових регіонів, країн і економічних інтеграційних об’єднань    

вміти: логічно осмислювати об’єктивність переходу від однієї до іншої суспільно-економічної формації; давати правдиво історичну оцінку сучасним соціально-економічним процесам у світі та Україні; застосовувати знання економічних ідей в аналізі прикладних проблем; порівняти основні ознаки методологічних підходів та теоретичних позицій найвидатніших економістів різних шкіл та напрямків та зіставляти погляди різних течій і шкіл.

Програма передбачає лекційні і семінарські заняття, індивідуальну,  самостійну роботу студентів під керівництвом викладача, яку вони виконують на навчальних заняттях і в поза аудиторний час. Під час лекційного курсу застосовуються:

§  візуальне супроводження;

§  мультимедійна презентація;

§  дискусійне обговорення проблемних питань.

На семінарських заняттях застосовуються:

§  ситуаційні завдання;

§  дискусійне обговорення проблемних питань;

§  колоквіуми.

Методами контролю успішності навчання є: усне опитування, колоквіуми, тестування; перевірка модульних контрольних робіт, творчих індивідуальниз завдань та рефератів; контроль виконання завдань самостійної роботи та  письмовий іспит.

         Оцінювання знань студентів при застосуванні тестів здійстюється, виходячи із співвідношення між кількістю правильних відповідей і всією кількістю завдань, що входять до тесту.

 

Оцінка	Правильні відповіді, %
Відмінно	не < 80
Добре	не < 70
Задовільно	не < 50
Незадовільно	< 50

 Оцінювання знань студентів здійснюється за наступною шкалою.

Поглиблене усне опитування на семінарських заняттях – від 1,5 до 2 балів (2 бали – “5”, 1,75 бала – “4”, 1,5 бала – “3”, 0 балів – “2”). [max – 32 бали за 16 семінарських занять]. Колоквіуми – від 1,5 до 2 балів (2 бали – “5”, 1,75 бала – “4”, 1,5 бала – “3”, 0 балів – “2”).

Доповнення до усних відповідей – від 1,5 до 2 балів (2 бали – “5”, 1,75 бала – “4”, 1,5 бала – “3”, 0 балів – “2”).

Контрольний захід проводиться в тестовій формі після 36 год. вивчення матеріалу за змістовими модулями за рахунок годин, виділених для семінарських занять, та оцінюється в межах від 1,5 до 2 балів.

Оцінювання І МКР:

68 завдань – 2 бали (“5”);

59 завдань – 1,86 балів (“4,5”);

51 завдання – 1,75 балів (“4”);

43 завдання – 1,63 балів (“3,5”);

34 завдання – 1,5 балів (“3”);

Оцінювання ІІ МКР:

43 завдання – 2 бали (“5”);

28 завдань – 1,86 балів (“4,5”);

24 завдання – 1,75 балів (“4”);

20 завдань – 1,63 балів (“3,5”);

16 завдань – 1,5 балів (“3”);

Оцінювання ІІІ МКР:

53 завдання – 2 бали (“5”);

46 завдань – 1,86 балів (“4,5”);

 40 завдань – 1,75 балів (“4”);

33 завдання – 1,63 балів (“3,5”);

26 завдань – 1,5 балів (“3”);

При підведенні підсумків модульного контролю, зокрема: за перший модуль студент максимально може набрати 14,5 балів : 12 балів – на семінарських заняттях; 2,5 бала – за виконання  5 індивідуальних робіт; за другий модуль студент максимально може набрати 10 балів: 8 балів – на семінарських заняттях; 2 бали – за виконання 4 індивідуальних робіт; за третій модуль студент максимально може набрати 14,5 балів: 12 балів – на семінарських заняттях; 2,5 бали – за виконання 5 індивідуальних робіт.

Обов’язкове складання розширеного конспекту індивідуального навчального завдання – 0,5  бала - “5”, 0,4 бала - “4”, 0,3 бала - “3”, 0 балів – “2” [max – 7 балів за 14 індивідуальних завдань].

Складання конспекту самостійної роботи  – бали виставляються за підсумками семестру за наступною шкалою – 11 балів за виконання 20 завдань, 10 балів за виконання 14 завдань, 9 балів за виконання 9 завдань.

Виконання та захист реферативної роботи (виконується власноручно студентом, загальним обсягом не менше, як 20 сторінок) або підготовка наукових доповідей, статей та тез, або виконання творчих завдань  – 7 балів за підсумками семестру.

Науково-дослідна робота – 10 балів за підсумками семестру.

Шкала переведення кількості балів за КМСПФ у традиційну систему оцінювання:

 

 

Семіннарські зан.	Індивідальна роб.	Самостійна роб.	Всього балів	Іспит
2 бали – “5”  2 * 16 = 32 бали	0,5 бала – “5”  0,5*14 = 7 балів	11 балів за 20 тем – “5”	50 балів	50 балів – “5”
1,75 бала – “4”  1.75*16 = 28 балів	0.4 бала –“4”  0.4*14 = 5.6 бала	10 балів за 16 тем – “4”	43,6 бала	37,5  балів – “4,5”
1,5 бала – “3” 1,5*16 = 24 бали	0.3 бала –“3”   0.3*14 = 4,2 бала	9 балів за 10 тем – “3”	37,2 бала	25 балів – “3,5”
Max – 32 бали	Max – 7 балів	Max – 11 балів	Max – 50 балів	Max – 50 балів

 

 

 

Формою підсумкового контролю успішності навчання є іспит. Іспит проводиться в письмовій формі. Оцінювання письмових відповідей на іспиті спирається на такі критерії: оцінка “відмінно” виставляється студенту, який безпомилково викладає навчальний матеріал, показує глибоке розуміння суті поставлених питань; оцінка “дуже добре” виставляється студенту, який грамотно розкриває суть поставлених питань; оцінка “добре” виставляється студенту, який добре володіє термінами дисципліни, але припускає несуттєві помилки; оцінка “задовільно” виставляється студенту, який поверхово викладає суть навчального матеріалу; оцінка “достатньо” виставляється студенту, який припускає багато помилок при відповідях на поставлені питання; оцінка “незадовільно” виставляється студенту, який не знає суті поставлених питань, при викладенні навчального матеріалу допускає грубі помилки. Оціновання питань екзаменаційного білета здійснюється пропорційно. Кожне питання оцінюється в 12,5 балів.

“5“–50 балів, виставляється за чотири питання відповідно до критеріїв.

4,5 - 45 балів, виставляється за чотири питання відповідно до критеріїв.

 “4“ – 37,5 балів, виставляється за три питання відповідно до критеріїв.

3,5  – 34 балів, виставляється за три питання відповідно до критеріїв.

“3“ – 25 балів, виставляється за два питання відповідно до критеріїв.

“2 “ – 0 балів, виставляється за два питання відповідно до критеріїв.

Шкала переведення кількості балів за КМСПФ у традиційну систему оцінювання:

 

 

 

Максимальна кількість балів	100
В тому числі: за змістовні модулі 1- 10	50
за екзамен	50
Мінімальна кількість балів для допуску до іспиту	25
Відповідність загальної кількості балів традиційній системі оцінювання			Рівень компетентності	Екзамен
5 (відмінно)	90 – 100	А		відмінно
4,5 (дуже добре)	80 – 89	В	Достатній (конструктивно - варіативний)	добре
4 (добре)	70 - 79	С
3,5 (задовільно)	60 – 69	D	Середній (репродуктивний)	задовільно
3 (достатньо)	50 - 59	Е
2 (незадовільно) з можливістю повторного складання	35 – 49	FX	Низький (рецептивно-продуктивний)	незадовільно
1 (неприйнятно) з обовя’зковим повторним вивченням дисципліни	0 – 34	F

Індивідуальні завдання

 

№ п/п	Назва теми	Перелік питань для творчої роботи
1	Господарство первісного суспільства та його еволюція  в осьовий час.	“Податний устав” Птолемеїв 257 р. до н. е., та його значення для Єгипту. Державне управління економічним життям країни через звід законів Хаммурапі. Засади суспільно – економічного життя держави сформовані Конфуцієм. Закони Ману, як основа кастової системи древньої Індії.
2	Особливості господарського розвитку та економічної думки Західної цивілізації в осьовий час.	Господарство українських земель у період від найдавніших часів до V  ст. н. е. Господарство: Ольвії, Херсонесу, Пантікапеї та інш. міст-полісів Північного Причорномор’я.
3	Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя	Особливості формування феодальних відносин у Візантії. Аграрне суспільство в Київській Русі. Економічні наслідки литово-польського завоювання українських земель. Економічна думка на Україні доби середньовіччя.
4	Господарський розвиток в період мануфактурного капіталізму.	Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства
5	Економічна думка у другій половині ХVІІ ст. - 60-ті роки ХІХ ст.	Економічні погляди Ж. Б. Сея. (“Трактат по политической экономии”. – М., 2000. – С. 20 – 60). Економічні погляди Фрідріха Ліста. (“Лист Ф. Национальная система политэкономии”. – СПб, 1981. – Т. 1. -  С. 9, 18 – 19, 154.).
6	Економічна думка в період монополістичної конкуренції (друга половина  ХІХ ст. - початок ХХ ст.)	Американський маржиналізм. Дж. Б. Кларк. (Кларк Д. Б. Распределение багатства. – М., 1992. – С. 22 - 90, 100 – 137, 365 - 370).
7	Основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина  ХVIII ст. – початок ХХ ст.)	Революційно-демократична течія Кирилло – Мефодіївське товариство. Молода історична та Київська соціально – психологічна школи.
8	Економічна думка в період монополістичної конкуренції (друга половина  ХІХ ст. - початок ХХ ст.).	Загальна характеристика праці Дж. М. Кейнса “Загальна теорія зайнятості, процента і грошей“. (Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег. – М., 1993.).
9	Основні тенденції розвитку світового господарства у 50 – 80-ті роки  ХХ ст	Господарство в роки ІІ світової війни.                                                      Економічні наслідки другої світової війни для світової економіки. Реалізація економічної програми Людвіга Ерхарда в повоєнній Німеччині.
10	Економічна думка у у 50 – 80-ті роки  ХХ ст	В. Ойкен – засновник Фрайбурзької школи в Німеччині. Ойкен про економічну політику, про економічну владу, про людину, що господарює.
11	Світове господарство на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець ХХ ст. - початок ХХІ ст.)	“Нові індустріальні держави” (П. Корея, Тайланд, Японія, Сінгапур, Індія, Бразилія).
12	Основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець ХХ ст. - початок ХХІ ст.)	Кейнсінізм. Протилежності економічних теорій М. Фрідмана та Дж. М. Кейнса.
13	Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці	Сталінська індустріалізація та її наслідки. Причини та наслідки голодомору 1933 року.  Безрезультатність перебудовчих процесів в економіці 1985-1991 рр.
14	Відновлення ринкової системи господарства в незалежній Украіні та розвиток економічної думки.	Проблеми і труднощі економічного розвитку України в умовах незалежності та переходу до ринкової економіки.

 

 

12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123

Схожі підручники

• СУБ’ЄКТИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
• Фактори сталого розвитку
• МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до проведення розрахункових робіт з курсу «Екологія»
• Індивідуальна робота з курсу «Інвестування»
• Загальні терміни з курсу «Філософія»
• Соціальна педагогіка (частина 1)