Дж. М. Кейнс

М. Фрідман

Необхідне державне втручання в ринкове господарство

Ринок здатний до саморегулювання

Зайнятість залежить від сукупного ефективного попиту

Економіка сама встановить рівень виробництва та зайнятості

Грошова маса нейтральна до виробництва

Грошова маса — причина зростання або зміни кон’юнктури

Головна проблема — зайнятість ресурсів

Головна проблема — інфляція

Необхідна гнучка грошова політика

Необхідна стабільна грошова політика

Бюджетний дефіцит — спосіб стимулювання попиту

Бюджетний дефіцит — причина інфляції

Кейнсіанство — теорія економічного зростання

Монетаризм — теорія економічної рівноваги

Фіксування облікової ставки можливе через політику дешевих грошей

Фіксування облікової ставки на тривалий час неможливе

Зростання грошової маси приводить до зниження облікової ставки

Зростання грошової маси в тривалому періоді приводить до підвищення облікової ставки

Зростання грошової маси призводить до зростання зайнятості, а її зменшення — до зменшення зайнятості

У тривалому періоді фіксувати рівень безробіття монетарна політика не в змозі

Фіскальна політика — більш потужний і надійний засіб стабілізації. Але визнається і значення активної кредитно-грошової політики

Заперечують фіскальну політику. Стан бюджету не виявляє суттєвого впливу на динаміку номінального грошового доходу, інфляцію, дефляцію або циклічні коливання

Фінансування дефіциту бюджету здійснюється за рахунок збільшення грошової маси

Фінансування бюджетного дефіциту здійснюється за рахунок позик

Постійне збільшення грошового про­понування може сприяти серйозним коливанням сукупних витрат і обумовити нестабільність

Грошове пропонування — вирішальний фактор визначення рівня економічної активності та зростання цін. Монетарне правило — збільшення грошової маси постійним темпом на 3—5 % у рік

Інфляція та безробіття одночасно виникнути не можуть. Вони стали головною макроекономічною проблемою

Теорія адаптивних очікувань М. Фрід- мана, в основі якої природній рівень безробіття (приблизно 5 %)

Крива Філліпса фіксує наявність обернено пропорційної залежності. Вище інфляція — нижче безробіття. Але реальне життя відкинуло цю гіпотезу. З 1970-х років у результаті дії багатьох факторів з’являється стагфляція 1973—1975 рр. та 1978—1980 рр. Під час «великої стагфляції» зростали одночасно й інфляція, і безробіття, а протягом 1982—1988 рр. інфляція та безробіття одночасно знижувались

Зміни номінальної заробітної плати відстають від зміни рівня цін. Цей часовий «лаг» створює умови для тимчасового збільшення прибутків, що тимчасово стимулює зайнятість

За активну стабілізаційну політику

Політика невтручання. Економіка самостійно вийде на обсяг виробництва, що відповідає рівню повної зайнятості

Капіталізм, зокрема система вільного ринку, страждає від вроджених вад

Ринки достатньою мірою конкурентні, і система ринкової конкуренції дає високий ступінь макроекономічної стабільності

Сукупний обсяг витрат споживачів дорівнює обсягу виробництва в країні (ЧНП)

Основоположне рівняння обміну: MV = PQ, де M — пропонування грошей, V — швидкість обігу грошей, P — середня ціна, Q — фізичний обсяг виробництва та послуг

Гроші відіграють другорядну роль. Зміна кредитно-грошової політики змінює пропонування грошей у краї­ні, а це діє на облікову ставку, а значить, і на інвестиції через ефект мультиплікатора; зміни в інвестиціях впливають на чистий національний продукт способом зміни реального обсягу виробництва. Оскільки в цій політиці багато додаткових ланок, кредитно-грошова політика менш дієва, аніж фіскальна, котра виступає засобом стабілізації

Грошове пропонування — єдиний вагомий фактор, що визначає рівень виробництва, зайнятості та цін

Швидкість обігу грошей не стабільна. Стабільного зв’язку між М та ЧНП немає

Швидкість обігу грошей — стабільна. Її можна передбачити

Обіг грошей змінюється прямо пропорційно до ставки процента та обер­нено пропорційно до пропонування, значить, стабільного зв’язку між М та номінальним ЧНП немає

Збільшення грошової маси призводить до збільшення ЧНП