МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
2. Методичні рекомендації до організації і проведення самостійної роботи
ВСТУП
Економічна проблематика хвилює все ширші кола нашого суспільства. Зростає інтерес, як до теоретичних аспектів сучасної економічної науки, так і раціонального використання тих чи інших економічних напрацювань.
Переосмислення економічних механізмів, орієнтація на світову економічну практику, знання історико-економічних закономірностей та особливостей, практична реалізація історичного досвіду - запорука створення ефективного механізму ринкових відносин в умовах транзитивної економіки України.
Предмет: “Історія економіки та економічної думки” – це нормативна навчальна дисципліна циклу прфесійної підготовки фахівців за напрямом “Економіка і підприємництво“ спеціальностей “Облік і аудит“, “Фінанси“, “Економіка підлриємства“, “Оподаткування“. Предметом вивчення історії економіки та економічної думки є процес становлення і розвитку господарства в різних історико-політичних, етно-культурних, теологічних, природно-кліматичних умовах розвитку, а також економічних поглядів, ідей, течій і шкіл, що дає можливість формування економічної науки як системи знань.
Мета: вивчення історико-економічного досвіду та поглядів видатних представників економічної науки; формування уявлень про собливості розвитку окремих країн; визначення факторів та причин швидкого розвитку одних країн та відставання інших у різні історичні проміжки часу; поглиблення та розширення знань з економічної теорії; формування теоретичної бази для аналізу проблем сучасної економічної політики; підвищення економічної та загальної культури фахівця з економіки.
Форми і методи викладання дисципліни: Програма передбачає лекційно-семінарські заняття, індивідуальну та самостійну роботу студентів під керівництвом викладача, яку вони виконують на навчальних заняттях і в позаурочний час. Індивідуальна та самостійна робота може виконуватися у вигляді написання рефератів, розширених конспектів, доповідей, тез, виступів, наукових повідомлень та статей.
Курс забезпечується конспектом лекцій та навчальними посібниками “Економічна історія”, “Історія економіки та економічної думки” та “Історія економіки та економічної думки (у схемах, таблицях і рисунках)”,, що рекомендовані Міністерством освіти і науки України як навчальні посібники для студентів вищих навчальних закладів (укладач к. е. н., доцент кафедри економічної теорії - М. М. Теліщук).
Форми і засоби проміжного та підсумкового контролю: Навчальним планом передбачено семінари (в т. ч. колоквіуми) за темами та 3 рубіжні модульні контрольні заходи за змістовними модулями (розділами), після 36 год. вивчення навчального матеріалу, у вигляді тестової контрольної роботи, котра проводиться за рахунок часу, відведеного на семінарські заняття.
До контрольних заходів входять поточний, модульний та підсумковий контроль.
Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських, індивідуальних занять, консультацій та виконання модульної контрольної роботи і має на меті перевірку рівня засвоєння студентами навчального матеріалу дисципліни. Під час семінарських занять застосовуються такі засоби контролю як: усне опитування з питань поставлених у плані семінарських занять, самостійної роботи, а також за допомогою письмових колоквіумів, теоретичних тестів та рефератів.
Рейтингова система оцінки знань студентів передбачає отримання від 32 до 50 балів, в ході вивчення навчального матеріалу за змістовими модулями та від 0 до 50 балів на екзамені. Підсумкова оцінка формується за загальною кількістю набраних балів.
Методи оцінювання результатів поточного і підсумкового контролю та розподіл балів за рейтинговою системою.
Методами контролю успішності навчання є: усне опитування, колоквіуми, тестування; перевірка модульних контрольних робіт, творчих індивідуальниз завдань та рефератів; контроль виконання завдань самостійної роботи та письмовий іспит.
Оцінювання знань студентів при застосуванні тестів здійстюється, виходячи із співвідношення між кількістю правильних відповідей і всією кількістю завдань, що входять до тесту.
|
Оцінка |
Правильні відповіді, % |
|
Відмінно |
не < 80 |
|
Добре |
не < 70 |
|
Задовільно |
не < 50 |
|
Незадовільно |
< 50 |
Оцінювання знань студентів здійснюється за наступною шкалою.
Поглиблене усне опитування на семінарських заняттях – від 1,5 до 2 балів (2 бали – “5”, 1,75 бала – “4”, 1,5 бала – “3”, 0 балів – “2”). [max – 32 бали за 16 семінарських занять]. Колоквіуми – від 1,5 до 2 балів (2 бали – “5”, 1,75 бала – “4”, 1,5 бала – “3”, 0 балів – “2”).
Доповнення до усних відповідей – від 1,5 до 2 балів (2 бали – “5”, 1,75 бала – “4”, 1,5 бала – “3”, 0 балів – “2”).
Контрольний захід проводиться в тестовій формі після 36 год. вивчення матеріалу за змістовими модулями за рахунок годин, виділених для семінарських занять, та оцінюється в межах від 1,5 до 2 балів.
Оцінювання І МКР:
68 завдань – 2 бали (“5”);
59 завдань – 1,86 балів (“4,5”);
51 завдання – 1,75 балів (“4”);
43 завдання – 1,63 балів (“3,5”);
34 завдання – 1,5 балів (“3”);
Оцінювання ІІ МКР:
43 завдання – 2 бали (“5”);
28 завдань – 1,86 балів (“4,5”);
24 завдання – 1,75 балів (“4”);
20 завдань – 1,63 балів (“3,5”);
16 завдань – 1,5 балів (“3”);
Оцінювання ІІІ МКР:
53 завдання – 2 бали (“5”);
46 завдань – 1,86 балів (“4,5”);
40 завдань – 1,75 балів (“4”);
33 завдання – 1,63 балів (“3,5”);
26 завдань – 1,5 балів (“3”);
При підведенні підсумків модульного контролю, зокрема: за перший модуль студент максимально може набрати 14,5 балів : 12 балів – на семінарських заняттях; 2,5 бала – за виконання 5 індивідуальних робіт; за другий модуль студент максимально може набрати 10 балів: 8 балів – на семінарських заняттях; 2 бали – за виконання 4 індивідуальних робіт; за третій модуль студент максимально може набрати 14,5 балів: 12 балів – на семінарських заняттях; 2,5 бали – за виконання 5 індивідуальних робіт.
Обов’язкове складання розширеного конспекту індивідуального навчального завдання – 0,5 бала - “5”, 0,4 бала - “4”, 0,3 бала - “3”, 0 балів – “2” [max – 7 балів за 14 індивідуальних завдань].
Складання конспекту самостійної роботи – бали виставляються за підсумками семестру за наступною шкалою – 11 балів за виконання 20 завдань, 10 балів за виконання 14 завдань, 9 балів за виконання 9 завдань.
Виконання та захист реферативної роботи (виконується власноручно студентом, загальним обсягом не менше, як 20 сторінок) або підготовка наукових доповідей, статей та тез, або виконання творчих завдань – 7 балів за підсумками семестру.
Науково-дослідна робота – 10 балів за підсумками семестру.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123