Загальні питання з курсу «Філософія»
48. Закони та рушійні сили історії, проблема сенсу історії. Історичний процес.
Рушійними силами розвитку суспільства у соціальній філософії вважають різні суспільні явища: розвиток продуктивних сил, способу виробництва та обміну, розподіл праці, дії великих мас людей, соціальні революції, ідеальні мотиви тощо. Вони, пов’язуються з суперечностями сусп. розвитку та їх вирішенням, з соц. детермінізмом, з об’єктивними та суб’єкт. чинниками історії тощо. Рушійні сили розвитку суспільства пов’язані насамперед з діяльністю людей. Адже життя суспільства, його історія є діяльністю людей, тобто особистостей, соціальних груп, народів тощо. Тому ця історія має розглядатися саме у контексті діяльності людей.
Серед трактувань сенсу історії, що співіснують нині у значенні основних, можна виокремити: агностичне (Ясперс), віталістське (Віндельбанд, Ріккерт), антиісторицистське (Поппер, Данто), екуменічне (Тойнбі), екзистенціалістське (Гайдегер, Сартр, Камю), герменевтичне (Гайдегер, Гадамер, Рікьор), анти раціоналістичне (Адорно, Хоркхаймер, Фейєрабенд), телеологічне (Бердяєв, Мартен), комунікативне (Габермас, Ясперс, Апель).
Спочатку проблема сенсу історії ставиться переважно як питання про сенс історії людства загалом. Потім здійснюється перегляд постановки даної проблеми з акцентом на відповідне суспільство, культуру та людину. Сенс історії не зводиться лише до розвитку суб’єкта історичної життєдіяльності. Він має охоплювати 4 параметри цієї життєдіяльності: 1) самопізнання суб’єкта історії, спрямовану на формування самоусвідомлення своєї неповторності; 2) розвиток тих своїх сильних сутнісних сил, що зумовлюють не тільки соціальну типовість суб’єкта, а й його унікальність; 3) пошук і вибір саме свого осередку в структурі цілісної історичної системи, що робить можливою ефективну реалізацію суб’єктом саме його здібностей; 4) сенс історії має охоплювати автентичну та повноцінну самореалізацію суб’єкта в історичному процесі.
Історичний процес являє собою процес становлення, функціонування, розвитку людської сутності, який здійснюється в діалектиці систем потреб та видів діяльності, а точніше, в діалектиці закону підвищення потреб та діяльності. Діяльність набуває значення не лише способу задоволення потреб, а й передумови нових, більш досконалих потреб. Безперервний прогрес у задоволенні самих потреб зумовив підвищення продуктивності праці, що спричинило зміни в середині общини.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81
Схожі підручники
- ОБЪЕКТНО-ОРИЕНТИРОВАННОЕ ПРОГРАММИРОВАНИЕ В C++ (4-Е ИЗДАНИЕ) (часть 5) онлайн
- Методичні вказівки до виконання практичного заняття на тему «Графічний метод розв’язку задач НЛП» Розв’язати графічним методом задачу НЛП
- ЕЛЕКТРОСТАТИКА
- Структура кредитного портфелю українських банків, недоліки та перспективи покращення
- Самостiйна робота з курсу - Системи промислових технологій в галузях економіки
- Управління проектами (частина 2)
