Загальні питання з курсу «Філософія»
40. Діалектика свободи і необхідності в життєдіяльності людини. Роль особи в історії.
Свобо́да — здатність людини чинити відповідно до своїх бажань, інтересів і цілей на основі знання об'єктивної дійсності. Свобода є одним з проявів випадковості, керованої свободою волі або стохастичним законом (неусвідомлена свобода). В цьому значенні, поняття «свобода» протилежно поняттю «необхідність». Свобода є фундаментальною характеристикою людського існування, оскільки свобода - не те, чим володіють люди, а те, чим вони є за своєю суттю.Як універсальна характеристика людського буття, свобода стосується здатності людини обирати своє буття та керувати ним. У історії філософії свобода традиційно розглядалася в її співвідношенні з необхідністю. Сама ж необхідність сприймалася, як правило, у вигляді долі, визначення, що керують вчинками людини і заперечують свободу її волі. Протиставлення понять "свобода" і "необхідність" як філософських антиномій понад два тисячоліття були каменем спотикання для мислителів. Філософське рішення проблеми свободи і необхідності, їх співвідношення в діяльності і поведінці особи має величезне практичне значення для оцінки усіх вчинків людей. Рішення антиномії "свобода й необхідність" в історії філософії залежало від того, до якого з напрямів тяжіли ті або інші філософи - до эссенциализму (лат.-суть) або екзистенціалізму (лат.-існування), тобто від того, що для них було первинним - суть або існування. Для тих, хто дотримувався першого напряму, свобода була усього лише проявом, конкретним втіленням необхідності з випадковими відхиленнями від неї; що дотримувалися ж другого напряму розглядали свободу як первинну реальність людського життя, тоді як необхідність трактували як абстрактне поняття. Важливе місце в філософії історії займає проблема місця й ролі людини в історії. Людина – це вільна особа, яка має права і можливості сама визначати свої життєві цілі, вибирати напрями діяльності, свій добробут і суспільний статус. Вона займає визначальне місце в історії. Роль особистості в історії надзвичайно велика, зокрема видатної особистості. Своїми діями, вчинками людина здатна впливати на перебіг історичних подій. Кожна людина є відповідальною перед історією, і в цьому є елемент ризику, пов’язаний із вирішенням особою питань історичного розвитку. Хід історичного розвитку призводить до наростаючої суверенності особистого існування та поглиблення її ролі у загальному способі людського буття. Всі історичні події розвиваються і проявляються через людину і завдяки їй. Людина є творчою, духовною та історичною силою.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81