Конспект лекцій з курсу Введення у фінансову діяльність (частина 1)
Об’єкт фінансової діяльності – надання фінансових послуг
Об’єктом будь-якого виду фінансової діяльності є надання фінансових послуг.
Послуги – це будь-які функції, пов’язані безпосередньо або опосередковано із задоволенням людських потреб, але безпосередньо не направлені на виробництво яких-небудь предметів.
Якщо розглядати фінансові послуги, можна сказати, що вони виконують фінансові функції, пов’язані із задоволенням потреб суб’єктів ринку у виробництві та реалізації предмета їх діяльності.
Платність фінансових послуг обумовлена самим характером послуги, що є вільною і ніби прихованою в товарі. Українські вчені, досліджуючи сферу послуг США, крім галузей немайнового накопичення (освіта та охорона здоров’я), вказують, що до неї відносяться і послуги у сфері суспільного виробництва і обігу (фінанси страхування, операції з нерухомістю, ділові послуги)
Фінансова послуга – операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за їх власний рахунок, а у випадках, передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою одержання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Сферою реалізації фінансових послуг є посередницька діяльність.
Фінансові послуги класифікуються за суб’єктною ознакою на такі види:
банківські послуги (відкриття та ведення рахунків, розрахунково-касове обслуговування, надання кредитів, залучення коштів на депозитні рахунки, операції купівлі-продажу валютних цінностей);
фінансові послуги кредитних спілок (кредитування, залучення коштів на депозит, за умови наявності ліцензії);
фінансові послуги ломбардів (кредити під заставу рухомого та нерухомого майна, дорогоцінних металів, реалізація не викупленого майна, збереження закладеного майна);
фінансові послуги в системі гарантування вкладів (Фонд гарантування вкладів забезпечує функціонування системи страхування вкладів в комерційних банках, забезпечуючи довіру населення до банківських установ);
фінансові послуги на валютному ринку (купівля-продаж валюти);
фінансові послуги з лізингу (надання майна в довгострокову оренду з правом майбутнього викупу);
фінансові послуги з перейняття ризику страховими компаніями;
послуги недержавних пенсійних фондів (залучення коштів робітників підприємств для здійснення пенсійних виплат в майбутньому);
послуги у сфері будівництва та операцій з нерухомістю (іпотечне кредитування);
послуги у сфері інноваційної діяльності (фінансування інвестицій та інновацій венчурними фондами, технопарками);
фінансові послуги міжнародних фінансових організацій та установ (інвестування та кредитування державним органам влади, великим компаніям та банкам);
фінансові послуги професійних учасників фондового ринку (торгівля цінними паперами, депозитарна діяльність, діяльність з управління активами інституційних інвесторів);
допоміжні та супутні послуги у сфері фінансової діяльності (оцінка майна або фінансового стану суб’єкта господарювання, консалтингові послуги, послуги з антикризового управління).
У міжнародному обміні послугами виділяють три групи послуг, організація яких відбувається переважно шляхом прямих іноземних інвестицій, а не контрактних взаємовідносин партнерів. Фінансові послуги входять у першу, найбільш вагому групу.
Для сфери послуг характерні різноманітні та нетрадиційні форми організації компаній і спільної діяльності різних господарчих одиниць. У сфері послуг активно взаємодіють промислові, торгові, фінансові, страхові та інші сервісні компанії, банки тощо.
Важливим стимулюючим фактором все більш широкого впровадження виробничих компаній у сферу фінансових послуг є створення вертикально інтегрованої структури компаній, що дозволяє знизити витрати і посилити орієнтацію на споживача. Також підвищується значення некапітолоємних видів послуг, пов’язаних із використанням висококваліфікованої праці, до яких належать фінансові послуги.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42