Конспект лекцій з курсу Введення у фінансову діяльність (частина 1)
Фінансова діяльність лізингових компаній
Лізинг – це підприємницька діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця.
Лізингодавець – юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу.
Лізингоодержувач – фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу за договором лізингу від лізингодавця.
Предмет договору лізингу – може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікацій тощо), не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг (оренду).
Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів:
Фінансовий лізинг – за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується набути річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Строк договору фінансового лізингу повинен відповідати вимогам ст. 1.18.2 Закону „Про оподаткування прибутку підприємств” щодо покриття первісної вартості та амортизації предмета лізингу.
Оперативний лізинг – господарська операція, що передбачає відповідно до договору оперативного лізингу передання лізингоодержувачу майна, що підпадає під визначення основного фонду, придбаного або виготовленого лізингодавцем на умовах інших, ніж передбачаються фінансовим лізингом.
Сублізинг – це вид піднайму предмета лізингу, у відповідності з яким лізингоодержувач за договором лізингу передає третім особам (лізингоодержувачам за договором сублізингу) у користування за плату на погоджений строк відповідно до умов договору сублізингу предмет лізингу, отриманий раніше від лізингодавця за договором лізингу; обов’язковою умовою здійснення сублізингу є наявність письмової згоди лізингодавця.
Основною метою управління лізингом з позицій залучення підприємством позикового капіталу є мінімізація потоку платежів з обслуговування кожної лізингової операції.
Основу грошового потоку лізингу активу складають авансовий лізинговий платіж (якщо він оговорений умовами лізингової угоди) і регулярні лізингові платежі (орендна плата) за використання активу.
Вартість активу передбачається до повного списання в кінці терміну його використання. Якщо після строку використання активу, взятого в оренду на умовах фінансового лізингу або придбаного у власність, він має ліквідаційну вартість, то прогнозована її сума вираховується з грошового потоку.
У процесі управління лізингом слід урахувати, що багато правових норм його регулювання в нашій країні ще не встановлені або розроблені недостатньо. У цих умовах слід орієнтуватися на міжнародні стандарти здійснення лізингових операцій з відповідною їх адаптацією до економічних умов нашої країни.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42