Конспект лекцій з курсу Введення у фінансову діяльність (частина 1)
5.Характеристика ринку цінних паперів
У загальному вигляді ринок цінних паперів можна визначити як сукупність економічних відносин з приводу випуску і обігу цінних паперів між його учасниками. Основою ринку цінних паперів є сама економіка країни, товарний ринок, гроші і грошовий капітал. У результаті ринок цінних паперів є надбудовою над товарним і грошовим ринками.
Розрізняють такі ринки цінних паперів:
міжнародні і національні ринки цінних паперів;
національні і регіональні ринки;
ринки конкретних видів цінних паперів (боргових, пайових тощо);
ринки державних і корпоративних цінних паперів;
ринки первинних і похідних цінних паперів.
Важливе місце у даній класифікації посідає первинний ринок цінних паперів.
Первинний ринок – це ринок перших та повторних емісій цінних паперів, на якому здійснюється первісне відчуження емітентом цих паперів їхнім першим власникам, початкове розміщення між інвесторами та початкове вкладення капіталу в різні галузі економіки. При цьому емітент гарантує інвесторам певні права на власність та дохід від неї, отримуючи натомість кошти для інвестицій.
Метою первинного ринку є організація первинного випуску цінних паперів та їх розміщення.
Завданнями первинного ринку ЦП є: залучення тимчасово вільних коштів, активізація фінансового ринку, зниження рівня інфляції.
Первинний ринок цінних паперів виконує такі функції:
організація випуску цінних паперів;
розміщення цінних паперів;
облік цінних паперів;
підтримка рівноваги між попитом та пропозицією;
трансформація відносин власності.
При розміщенні цінних паперів на первинному ринку використовується один з найбільших і детально відпрацьованих механізмів залучення інвестицій – процедура первинного публічного розміщення цінних паперів (Initial Public Offering – IPO).
ІРО – процедура розміщення цінних паперів на відкритому ринку з метою залучення капіталу. У тому випадку, якщо розміщення своїх цінних паперів проводить приватна компанія, то вона переходить у статус публічної компанії.
Якщо емісія ЦП компанії проходить одночасно з процесом розміщення цих ЦП і весь залучений капітал надходить на баланс компанії, то таке розміщення називають первинним.
Якщо на ринку продаються раніше випущені ЦП, що належать власникам компанії і не мали обігу на відкритому ринку, то процедура називається вторинним розміщенням. У цьому випадку кошти від продажу на ринку акцій одержують ці власники, а не компанія.
6.Андерайтинг як форма розміщення цінних паперів
Первинне розміщення цінних паперів серед потенційних інвесторів забезпечують спеціалізовані інвестиційні банки або торговці, які працюють на ринку цінних паперів – андерайтери.
Термін «андерайтинг» у перекладі з англійської мови має декілька значень – підписка, гарантування, прийняття ризику або страхування.
Згідно із Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» андерайтинг – це професійна діяльність з торгівлі цінними паперами, розміщення цінних паперів торговцем за дорученням, від імені та за рахунок емітента.
До основних функцій андерайтерів належать:
розробка рекомендацій на якому ринку чи біржі здійснити випуск цінних паперів;
рекомендації щодо розміру випуску і методу емісії цінних паперів;
рекомендації щодо ціни цінних паперів при випуску;
підготовка документації по емісії;
оголошення про майбутню емісію, розподіл емісії за заявками на ринку;
після ринкова підтримка (підтримання курсу до одного року);
аналітична і дослідницька підтримка.
Виділяють три види андерайтингу, залежно від умов, закладених в угоді:
Гарантований андерайтинг (на базі твердих зобов’язань) – передбачає проведення операцій з розміщення випуску цінних паперів за власний рахунок. У даному випадку банк діє як дилер. Операція з викупу нового випуску цінних паперів та їх подальшого продажу індивідуальним та інституційним інвесторам називається підпискою.
Андерайтинг «на базі максимальних зусиль» - андерайтер зобов’язується докласти максимум зусиль для розміщення якомога більшої кількості цінних паперів. Тобто банк виступає як брокер. банк-андерайтер не має зобов’язань щодо викупу нерозміщеної частини емісії, тобто всі фінансові ризики, пов’язані з розміщенням випуску, повністю покладено на емітента, а андерайтер отримує комісійні за ту кількість цінних паперів, яку він реалізував. Нереалізована частина емісії повертається емітенту.
Обмежений андерайтинг (частковий викуп) – банк розміщує цінні папери як брокер, але гарантує емітенту викуп нерозміщеної частки випуску за свій рахунок.
Андерайтинг складається з чотирьох етапів: підготовка емісії; розміщення цінних паперів; післяринкова підтримка; аналітична чи дослідницька підтримка.
Винагорода за послуги андерайтингу може бути у вигляді комісії (розраховується у відсотках від суми розміщених ЦП за курсовою вартістю) або результату торгівлі (різниця між ціною реалізації ЦП і ціною, за якою вони були викуплені у емітетнта).
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42