Главная->Введення у фінансову діяльність->Содержание->Діяльність світових фінансових центрів

Конспект лекцій з курсу Введення у фінансову діяльність (частина 1)

Діяльність світових фінансових центрів

Найбільші банки утворюють світові фінансові центри, через які здійснюється рух міжнародних фінансових потоків. Вони є основними утримувачами грошей, і для них характерна висока концентрація банків та інших фінансово-кредитних інститутів при наявності ліберального податкового режиму для здійснення кредитних операцій.

Міжнаціональними фінансовими центрами є міста і країни, які надають кошти для фінансування у валютах інших країн. Це більш дешеві та більш гнучкі (не регульовані) джерела капіталу в порівнянні з внутрішніми ринками.

В наш час склались три основних регіони, де сконцентровані міжнародні банки: США, Західна Європа та Південно-Східна Азія. В результаті гострої конкурентної боротьби роль міжнародних фінансових центрів закріпилась за такими містами, як: Нью-Йорк, Лондон, Цюріх, Токіо, Люксембург, Гонконг, Франкфурт-на-Майні та інші. Фактично зараз є 13 фінансових центрів, які охоплюють приблизно 1000 філій та відділень іноземних банків, як правило, промислово розвинутих країн. Склався своєрідний міжнародний фінансовий механізм, який діє цілодобово і регулює рух світових фінансових потоків та світових валютних ринків. Великі банки прагнуть мати за кордоном свої відділення чи філії, однак цей шлях дуже дорогий. Тому банки вимушені підтримувати тісні відносини з зарубіжними банками в якості кореспондентів. Виникає система взаємного ведення рахунків. Ці рахунки отримали назву лоро (їх рахунок у нас) і ностро (наш рахунок у них).

Світові фінансові центри можна розділити на три групи:

- країни, які опираються на власну економічну потужність;

-країни, де зосереджені філії найбільших світових банків і відносно міцні позиції національних кредитних підрозділів;

-країни, на території яких розташована множина відділень, представництв банків, які належать переважно до першої групи.

Першу групу складають найбільш потужні банківські системи країн з високорозвинутою економікою: США, Японія, Німеччина, Великобританія, Швейцарія, Франція, Італія, Голландія, Канада і Австрія. Сьогодні вони займають провідні позиції на світовому фінансовому ринку.

Серед 20 найбільших комерційних банків світу за розмірами активів 9 є японськими, 9 європейськими і 2 американськими. До першої десятки входять 7 японських і 3 європейських банки.

Почалася потужна хвиля злиття і поглинання серед банківських структур. В цьому відношенні виділяються швейцарські банки. В кінці 1997 року злилися два найбільших банки цієї країни: Union Bank of Switzerland (URS) i Swiss Bank Corporation (SBC). Голландська компанія INA Group створена на базі злиття страхової кампанії National Nederland з банком NMB Post bank. Відбувається стирання меж між банківською і страховою діяльністю. ТНБ – це великі кредитно-фінансові комплекси універсального типу, які мають широку мережу підприємств за кордоном і систему участі, контролюють значну частку валютних і кредитних операцій на світовому фінансовому ринку. . Істинна міжнародність банків визначається, насамперед, тим, що вона ведеться систематично і в широких масштабах, тяжіє до світових центрів.

Другу групу складають нові індустрії країни Південно-Східної Азії й Латинської Америки, а також ряд країн з перехідною економікою, банківські системи яких представлені як власними фінансовими установами, так і філіями найбільших зарубіжних банків. Особливістю цього ринку банківських послуг є широке представництво на ньому іноземного банківського капіталу з високо-розвинутих країн.

Серед країн з перехідною економікою найбільшою привабливістю для іноземного банківського капіталу користуються Угорщина і Польща. В Росії та Україні частка нерезидентів в активах незначна.

Найбільшими банківськими активами володіють Китай, Південна Корея, Тайвань і Гонконг. Наприклад, за величиною активів Bank o China знаходиться серед тридцяти найбільших банків світу.

Латиноамериканські банки ще поступаються як за величиною, так і за темпами розвитку банкам країн ПСА. На латиноамериканському континенті відносно великі банки сконцентровані в Бразилії, Аргентині та Мексиці. Причому з 10 банків 7 є бразильськими.

До третьої групи відносяться країни, де відсутня потужна національна банківська система, але на їх території розташовано багато банків, які належать ТНБ. Ці країни не мають власної розвинутої банківської системи і стійкої валюти. Вони перетворились в міжнародні фінансові центри в силу їх зв’язків не з національною економікою, а з ринками інших країн. Ринок інвалют розширює зону охоплення за рахунок недавно створених зовнішніх фінансових підрозділів. Наприклад, Люксембург є одним з найбільших міжнародних банківських центрів при наявності невеликої кількості місцевих банків. З’явились потужні фінансові центри на периферії (Гонконг, Сінгапур, Карибський басейн – Багамські, Кайманові та Антильські острови, які обслуговують переважно американські й канадські банки, Бахрейн, який перетворився в центр нафтодоларів на Близькому Сході). Наприклад, Гонконг є найбільшим фінансовим центром в Азії. При населенні 6 млн. чоловік він займає 6-те місце у світі за товарообігом. Тут розміщено біля 500 банків. Фактично всі найбільші банки світу мають тут свої філії. Найбільш привабливими офшорними зонами для іноземних банків і фінансових компаній є острів Мен, Кіпр, Мальта, Ліхтенштейн та Ірландія.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42

Категорії

Конспект лекцій з курсу Введення у фінансову діяльність (частина 1)

Схожі підручники