РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА (частина 2)
Сутність АПК, його галузева структура
Агропромисловий комплекс - виробничо-територіальне поєднання галузей (підприємств), які спільно функціонують для досягнення єдиної мети: виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки, зберігання, транспортування та збутом сільськогосподарської продукції.
До АПК входять сільське господарство, харчова, м’ясна, молочна, борошномельно-круп’яна, комбікормова, плодоовочева, мікробіологічна промисловість, низка обслуговуючих підрозділів машинобудування, виробництво мінеральних добрив і хімікатів та допоміжні галузі, які забезпечують спорудження об’єктів, транспортування, зберігання та реалізацію сільськогосподарської продукції (рис. 5.1).
Утворення АПК базується на процесі агропромислової інтеграції (злиття), що означає встановлення постійних зв’язків галузей сільського господарства, які виробляють сільськогосподарську продукцію та галузей, що її переробляють. Це галузі, що виробляють обладнання та галузі, що надають різні види послуг, зберігають, транспортують і реалізують( рис. 5.2).
Формування АПК - це процес, пов’язаний із високим рівнем розвитку продуктивних сил, з переходом сільського господарства до машинної стадії виробництва і до подальшої його індустріалізації на базі науково-технічного прогресу. Формування АПК свідчить про формування агробізнесу.
За сучасних умов для успішного розвитку всіх галузей АПК створюються нові форми господарювання - КСП (колективні сільськогосподарські підприємства), держгоспи (державнігосподарства), селянські (фермерські) господарства, асоціації фермерських господарств, кооперативи, акціонерні товариства.
До складу АПК входить продовольчий комплекс, що включає: о зерно-продуктовий; о картоплепродуктовий; о цукробуряковий; о плодоовочевоконсервний; о виноградно-виноробний; о тютюнопродуктовий; о хмелепромисловий; о м’ясопродуктовий; о молочнопродуктовий; о олійно-продуктовий; о рибопродуктовий; о бджоло-продуктовий.
Провідною галуззю АПК є сільське господарство, пов’язане із забезпеченням населення продуктами, харчування, а промисловості - сировиною. Сільське господарство виробляє 90 % усієї продукції харчової промисловості, решту - складає продукція лісу та моря. Сільське господарство є основним виробником продовольчих продуктів та сільськогосподарської сировини рослинного і тваринного походження.

Економічна ефективність та доцільність функціонування аграрної сфери визначаються, поряд із загальними закономірностями, низкою особливостей, що виникають як наслідок залежності виробництва АПК від грунтово- кліматичних умов (рис.5.3).
Падіння виробництва в АПК, зменшення споживання вітчизняних продовольчих товарів є важливою причиною подальшої деградації та занепаду аграрного сектора України, зношення й руйнування його потенціалу, падіння ефективної родючості ґрунтів, зменшення вмісту гумусу в них і зниження врожайності навіть на високо родючих чорноземах. Структурна розбалансованість і дефіцит окремих виробничих ресурсів, насамперед, матеріально-технічних й енергетичних, призводять до неефективного використання аграрного потенціалу.
Загальнодержавна стратегія розвитку зовнішньоекономічної діяльності
АПК має бути спрямована на забезпечення національних інтересів і балансів між вітчизняних виробництвом й імпортом та між внутрішнім споживанням й експортом. Розробка і вжиття заходів комплексної програми щодо підтримки таких балансів на державному рівні мають провадитися за допомогою важелів податкового та митного регулювання, виходячи з сучасного стану агропромислового виробництва і національної економіки.
Досвід країн з розвинутою ринковою економікою свідчить, що ефективне використання новітніх розробок у сфері агротехніки, біотехнології та агроекології, всебічна раціоналізація аграрного природокористування призвели до значного зменшення природо-, фондо- й енергомісткості аграр- нопродовольчої продукції, підвищення її конкурентоспроможності. Ці чинники слід віднести до пріоритетних напрямів розвитку національного агропромислового комплексу.
АПК є гарантом забезпечення продовольчої незалежності країни, а продуктивність його галузей безпосередньо впливає на розв’язання соціально-економічних завдань.
|
|
|
І сфера |
|
II сфера |
|
НІ сфера |
|
Виробнича І соціальна інфраструктура: транспорт, електроенергетика, сфера обслуговування |
|
Рис. 5.3. Структурно-географічна схема АПК |
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38

