М.М. Теліщук - Історія економіки та економічної думки
Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, США
Промисловий переворот у Франції
Характерною особливістю цього процесу у Франції був тривалий період з 1805–1810 рр. до ІІ пол. ХІХ ст., а також залежність від внутрішньополітичної ситуації та економічної політики урядів.
Директорія імперії Наполеона
Здійснювалася протекціоністська політика щодо розвитку промисловості. Створено ради – торгівлі, у справах фабрик і заводів. Зростає виробництво чавуну – на 1/3; видобуток залізної руди – у 2 рази. Разом з тим континентальна блокада Англії зашкодила економічним інтересам Франції, яка на довгі роки була позбавлена англійських машин, металовиробів та вугілля, необхідних для механізації виробничих процесів. Формується власна технічна думка (Л. Жаккар – гардинне виробництво, Ф. Жирар – хіміко-механічна обробка льону, Бертоллі – відкрив метод прискореного вибілювання тканини за допомогою хлору і способи її фарбування, технологію промислового консервування продуктів).
Бурбони та липнева монархія 1820–1848 рр.
Притаманні повільні темпи промислового розвитку. Із 1818 р. формується металургія (379 дом. печей). Прогрес відбувається лише у текстильній промисловості. Використовується велика частка ручної праці (усього 3 600 механічних веретен, 853 парових двигуни). Переважають мануфактури розсіяного типу та кустарні дрібні майстерні. Такий стан пояснюється антикапіталістичною атмосферою французького суспільства, характером підприємця: дрібного ділка, людини консервативної, обережної. Торгово-промислова буржуазія не мала достатнього впливу на формування державної політики.
Особливістю економічного розвитку Франції у другій половині XІX ст. були повільні темпи зростання населення, попит на товари та продукти залишався низьким, тому швидкого розвитку набуває фінансовий капітал, який переважав над промисловим: 1800 р. – створено Французький банк; 1818 р. – перші ощадні каси; 1815–1830 рр. – в обігу зростає кількість цінних паперів (41–234 млн фр.). Поширюється грюндерство – масова гарячка заснування банківських установ.
Створюється перша в Європі розгалужена кредитна система:
1852 р. – товариство рухомого кредиту;
1850 р. – товариство земельного кредиту;
1854 р. – національна облікова контора;
1864 р. – Ліонський кредит.
Позичковий капітал за кордоном оцінювався у 10 млн франків. Велику роль у розвитку банківської кредитної сфери відіграла Паризька біржа, сума цінних паперів якої з 1851 до 1869 р. зросла у 3 рази і становила 33 млрд франків. Франція стає світовим центром облігаційної торгівлі, світовим лихварем.
Тільки у кінці 60-х років фабрично-заводське виробництво охопило більшість галузей промисловості. Загальний обсяг промислової продукції зріс майже вдвічі. Кількість парових двигунів у промисловості та на транспорті зросла з 7,7 до 27,8 тис. Протяжність залізниць досягла 17,4 тис. км. На прикладі Англії було проголошено свободу торгівлі.
Промисловий переворот у Німеччині
Промисловий переворот у Німеччині розпочався із запізненням у 30–50-х рр. ХІХ ст. і завершився у 1850–1871 рр. Основними причинами сповільненого розвитку економіки були:
– політична роздробленість німецьких земель;
– наявність юнкерства;
– відсутність сильного торговельного флоту;
– ізольованість від атлантичних торговельних шляхів;
– збереження цехового устрою ремісничого виробництва.
У першій половині ХІХ ст. Німеччина залишалася аграрним придатком промислово розвинених країн – Англії та Франції.
У 30-х роках, на початку промислового перевороту, створюються основні промислові регіони. У 1833 р. Пруссія домоглася організації Митного союзу, що об’єднав 18 держав Північної Німеччини, територія яких становила 77 тис. кв. км, де проживало 23 млн осіб. Легка промисловість концентрується у Саксонії. Суконна, гірнича, хімічна – у Пруссії. У Рейнсько-Вестфальському промисловому районі зосереджувалася 4 частина робітників. На основі англійської техніки та технології поступово формується власна машинна індустрія:
1822 р. – 2 парових двигуни;
1847 р. – 1 139 двигунів;
1835 р. – 12 км залізниць;
1848 р. – 2,5 тис. км залізниць.
Після успішного завершення франко-прусської війни, включення до складу Німецької імперії французьких промислових районів Ельзасу та Лотарінгії випереджаючими темпами розвивається залізничний транспорт (2,5 тис. км залізниць), важка промисловість, хімія. У 1867 році створено союзну митну раду та митний парламент. Важливого значення набувають в умовах мілітаризації рейнські металургійні та військові заводи Круппа. Виробництво двигунів зросло в 4 рази і сягнуло 1 139 шт. щорічно. Частка у світовому промисловому виробництві становила 13 %.
У сільському господарстві Німеччина сформувала власний шлях інтенсивного розвитку (прусський, або німецький). Сутність його полягала в тому, що значні маєтки перетворювалися в ”агрофабрики”, де централізовано впроваджувалися новітні досягнення науки, агротехніки та агрохімії. Механізація праці, використання парових тракторів, культиваторів, молотарок, застосування вільнонайманої робочої сили зумовили вихід Німеччини на перше місце в Європі з виробництва цукру, крохмалу, спирту, збору картоплі та буряків.
Промисловий переворот у Німеччині базувався на вітчизняному машинобудуванні, на власних інженерно-технічних досягненнях. Будувалися величезні машинобудівні підприємства, оснащені найновішим обладнанням. Успішно розвивалася хімічна промисловість. Становлення нового типу суспільства в Німеччині відбувалося не революційним, а еволюційним шляхом.
Промисловий переворот у США
Промисловий переворот починається у бавовняній промисловості. Характерною особливістю цього економічного явища було те, що виробничий процес оминув стадії ремесла і мануфактури.
1790 р. англієць С. Слейтер збудував першу текстильну фабрику. На 1808 р. налічувалося 15 фабрик, а на 1832 р. – 635 фабрик із 12 млн веретен. Замість парової машини у цей період широко використовується водяне колесо.
Економічному зростанню сприяла протекціоністська політика уряду країни. 2 грудня 1823 року в Маніфесті ”Америка для американців” п’ятим президентом Джеймсом Монро було проголошено т. з. ”доктрину Монро”, що сприяло консолідації нації. Дж. Монро проголосив: “...Американські континенти в результаті вільного і незалежного становища, що вони в себе встановили і підтримують, відтепер не повинні вважатися об’єктами подальшої колонізації європейськими державами... усіляку спробу з їхнього боку поширити свою політичну систему на будь-яку частину нашої півкулі ми розглядатимемо як погрозу нашому спокою і безпеці”. Утворення Панамериканського союзу 1889 р. закріпило пріоритетне становище США в Латинській Америці. Активно залучалися європейські капітали, кваліфікована робоча сила іммігрантів, найновіша техніка та технологія.
Важливу роль у здійсненні промислового перевороту відіграв демографічний фактор. До середини ХІХ ст. кількість жителів США збільшилася у 4,5 раза, в основному за рахунок переселенців-єропейців – людей заповзятливих, раціональних.
Найбільших успіхів США досягли у будівництві залізниць та використанні паровозів. За два десятиліття (1830–1850 рр.) довжина залізниць збільшилася у 300 разів. Це сприяло прискореному зростанню гірничо-добувної та металургійної галузей промисловості. Почали застосовуватися для виплавки чавуну пудлінгові печі, що підвищило продуктивність металургії у три рази.
У 40–50 рр. ХІХ ст. розгортається машинобудування, зокрема виробництво парової техніки, сільськогосподарських машин, швейне виробництво. Упроваджено у виробництво револьверний, шліфувальний, фрезерний верстати. Обсяг фабричної продукції зростає у 8 разів. Капітал у промисловості зріс із 50 млн до 1 млрд дол. США посіли 2-ге місце за обсягами виробництва промислової продукції у 60-х рр. у світі (15 % світової частки).
У зв’язку з об’єднанням США в ході громадянської війни 1861–1865 рр. промисловий переворот трансформується у процес індустріалізації.
Підсумки
Економіка індустріального типу характеризується тим, що в промисловому виробництві зосереджується від 45 до 70 % працездатного населення. Більшість робітників забезпечують обслуговування машин та механізмів, здійснюючи найпростіші операції. Випускається, як правило, однорідна продукція. Визначальна роль належить таким галузям промисловості, як гірничодобувна, металургійна, машинобудівна, текстильна.
Промисловий переворот, як світовий економічний процес, зумовив існування у період з 1815 до 1875 року так званої системи вільної конкуренції. До основних ознак цієї системи належать:
– відсутність можливостей впливу на ціну товару; покупці та продавці на ринку визнають ціну товару як початкову;
– відсутність товарного знака; єдиним критерієм вартості товару є ціна;
– відсутність економічних та юридичних привілеїв; рівні стартові права та можливості;
– основним чинником мобільності виробництва є попит та пропозиція на ринку промислових товарів;
– однакові можливості доступу до різних видів інформації та її використання у процесі відтворення;
– виробник не може залишити ринок без втрат.
Тема 4.2. Економічна думка у другій половині ХVІІІ ст. – першій половині ХІХ ст.
План
1. Економічні погляди А. Сміта та Д. Рікардо.
2. Економічні погляди на принципи оподаткування Дж. С. Міля і А. Вагнера.
3. Історична школа Німеччини.
4. Марксистська економічна теорія.
План семінарського заняття по темі “Економічна думка у другій половині ХVІІІ ст. – першій половині ХІХ ст.”
1. Економічні погляди А. Сміта.
2. Економічні погляди Д. Рікардо.
3. Економічні погляди Ж. Б. Сея.
4. Економічні погляди на принципи оподаткування Дж. С. Міля і А. Вагнера.
5. Критичний напрям політичної економії – С. Сісмонді, П. Прудон та К. Родбертус.
6. Економічні погляди Фрідріха Ліста. Б. Гільденбранд.
7. Марксистська економічна теорія.
Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
1. Економічні погляди Ж. Б. Сея (“Трактат по политической экономии”. – М., 2000. – С. 20 – 60).
2. Економічні погляди Фрідріха Ліста (“Лист Ф. Национальная система политэкономии”. – СПб, 1981. – Т. 1. – С. 9, 18 – 19, 154).
Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
1. Критичний напрям політичної економії – С. Сісмонді, П. Прудон та К. Родбертус.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139