Главная->Історія економіки та економічної думки->Содержание->Історико-економічне значення трипільської культури

М.М. Теліщук - Історія економіки та економічної думки

Історико-економічне значення трипільської культури

Людина з’являється на теренах України майже 1,5 млн р. до н. е. Найдавнішими палеолітичними стоянками є: Королеве, Рокосів на Закарпатті, Лука-Врублевецька на Дністрі, Амвросіївка на Донбасі.

Від VI – до III тис. до н. е. в умовах неолітичної революції на Українських землях формується могутня трипільська культура, носіями якої були осідлі землеробські племена індоіранської групи народів. Територія, яку вони займали, – це Карпати, П. Буг, Подніпров’я, Волинь, Степове Причорномор’я. Проживали в сільських городищах (1,5 тис. в Україні), протомістах з колорадіальною системою забудови (20 таких міст, найбільше Майданецьке поселення до 400 га).

Господарство носить відтворювальний характер. Основними галузями господарства були: хліборобство, тваринництво, гончарство, ткацтво. Формується наземний транспорт (віз, сани, лижі, волокуша). У виробництві використовували вдосконалені знаряддя праці сучасного типу, зокрема: дерев’яні мотики з крем’яними наконечниками; рало, кістяні й крем’яні сокири, серпи, коси; сверла, пили; застосовували шліфування; для виготовлення борошна використовували зернотерки (просорушка). Трипільські племена першими на території України вступили в добу використання металів.

Високого рівня досягли мистецтво оздоблення, вимальовування приміщень, писанок, а також гончарство, килимарство, різьбярство.

На основі господарської діяльності сформувалася духовна культура та релігійні уявлення.

Розвиток спеціалізованого будівництва та землеробської діяльності забезпечував високий рівень математичних та астрономічних знань. Трипільці першими створили чіткий сонячний календар з відповідними циклами землеробських робіт.

Наслідком неолітичної революції стала досить розвинена система товарообміну. Торгували з остготськими племенами, народами Балкано-Дунайського регіону. В обмін на продукти сільського господарства трипільці отримували коней, кераміку, мідну руду.

Із входженням у добу використання металів у праслов’янських племен зростає продуктивність сільського господарства, використовуються мідно-бронзові, а згодом і залізні знаряддя праці. Відбувається остаточний поділ: від сільського господарства відокремилося громадське ремесло. Утверджується відтворювальний характер життєдіяльності: хліборобство, придомне стійлове та кочове тваринництво, птахівництво, залізоробне ремесло, гончарство на основі використання гончарного круга. Зміцнюються економічні зв’язки з іншими цивілізаціями (Ближній Схід, Єгипет, Греція, Візантія, Гольштатська культура на території Австрії).

Трипільська культура заклала господарсько-економічні та технологічні традиції виробничої діяльності, етнокультурні особливості, філософсько-релігійні уявлення майбутнього слов’янського світу, саме в цьому полягає її історико-економічне значення.

Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VІІІ ст. до н. е. – V ст.)

План

1. Господарство античної Греції.

2. Економічні фактори піднесення та занепаду Риму.

3. Економічна думка античності.

План семінарського заняття по темі “Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VІІІ ст. до н. е. – V ст.)”

1. Галузі господарства та суть античного рабства у Греції.

2. Характеристика господарства царського Риму.

3. Формування класичного рабства у республіканському Римі.

4. Економічні відносини та галузі господарства ранньої Римської імперії.

5. Причини та наслідки занепаду Риму.

6. Суть колонату.

7. Економічна думка античності (“Домострой” – Ксенофонта, “Держава” та “Закони” – Платона, “Політика” та “Нікомахова етика” – Аристотеля, “Землеробство” – Катона Старшого, “Про сільське господарство” Варрона та Колумели, проекти аграрних реформ Тіберія та Гая Гракхів).

8. Фіскальні реформи Юлія Цезаря та Октавіана Августа.

9. Господарство українських земель у період від найдавніших часів до V ст.

10. Господарство: Ольвії, Херсонесу, Пантікапеї та інш. міст-полісів Північного Причорномор’я.

Завдання до індивідуальної роботи студентів під

керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)

1. Господарство українських земель у період від найдавніших часів до V ст. н. е.

2. Господарство: Ольвії, Херсонесу, Пантікапеї та ін. міст-полісів Північного Причорномор’я.

Перелік запитань до самостійної роботи студентів

(самостійна робота у вигляді конспекту)

1. Зародження елліністичних полемічних шкіл – стоїки, софісти, гностики, піфагорійці, демагоги, як основа філософії наступних віків.

2. Економічні погляди Цицерона (ідеологія латифундистської аристократії).

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139

Категорії

М.М. Теліщук - Історія економіки та економічної думки

Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VІІІ ст. до н. е. – V ст.)

Схожі підручники