Бухгалтерський облік у галузях економіки (частина 2)
ГЛАВА 11 ЛОМЕАРдиих ОПБРАЩЙ
Ломбард — це фінансова установа, яка на власний ризик надає фінансові кредити фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів під заставу майна на визначений строк та під відсоток, а також надає супутні ломбардні послуги.
Історія ломбардів своїм корінням сягає у глибину сторіч. Появу ломбардів пов’язують з діяльністю лихварів з Ломбардії (Франція), які заснували перший «ломбард» ще у ХV ст.
Ломбардні операції можуть здійснювати різні юридичні осо-би, визначені законодавством як фінансові установи: банки, кре-дитні спілки тощо. Але переважну більшість ломбардних опе-рацій здійснюють саме ломбарди. Однією з визначних особливо-стей таких операцій є предмет застави — майно і майнові права, отримані в якості забезпечення наданого кредиту.
Ломбард є фінансовою установою і згідно із законодавством має бути включеним до Державного реєстру фінансових уста-нов. Для цього необхідно, щоб було дотримано таких умов:
а) ломбард створено у відповідній організаційно-правовій
формі: як державне підприємство або повне товариство. В уста-
новчому договорі ломбарду визначають виключний перелік фінан-
сових послуг, які він буде надавати (діяльність ломбардів з на-
дання фінансових кредитів не може суміщатися з наданням інших
фінансових послуг);
б) розроблені внутрішні правила і положення, що регламен-
тують надання фінпослуг;
в) придбане спеціальне технічне обладнання, обладнання для
облікової та реєстраційної систем;
г) куплено або орендовано приміщення для надання фінпос-
луг з окремим приміщенням для зберігання заставного майна,
обладнаного необхідними засобами безпеки;
д) укладено зі страховою компанією агентський договір на
страхування майна, прийнятого у заставу та/або на зберігання;
е) прийнято на роботу директора та головного бухгалтера,
професійні якості яких відповідають вимогам, встановленим Держ-
фінпослуг.
Облік ломбардних операцій
Для ломбарду фінансова послуга — це надання фінансових кредитів під заставу майна та майнових прав. Серед супутніх лом-бардних послуг виділяють: приймання майна на відповідальне зберігання; оцінка майна і майнових прав; продаж на комісійних умовах невикупленого заставного майна; скупка виробів з доро-гоцінних металів і дорогоцінного каміння.
Розглянемо коротко зміст, порядок здійснення та відобра-ження в обліку основних ломбардних операцій.
Для одержання позики під заставу фізична особа звертаєть-ся до ломбарду і пропонує у заставу щось із власного майна. Перелік майна, що може прийматися у заставу, встановлює керів-ник ломбарду. Це можуть бути транспортні засоби, аудіо- та відео-техніка, побутова техніка, ювелірні вироби, вироби зі шкіри і хут-ра, антикваріат, цінні папери, майнові права тощо. Сторони до-мовляються про умови видачі позики: термін, розміри відсотків та пені за прострочення повернення основної суми і відсотків, умови зберігання застави, порядок проведення розрахунків і т. ін.
Для оцінки запропонованого у заставу майна у кожному ломбарді повинні бути спеціалісти-оцінювачі, спеціальне облад-нання, реактиви, затверджені ціни. Оціночну вартість майна ( без ПДВ) обов’язково зазначають у договорі застави або іншому до-кументі, що підтверджує надання позики. Сума позики, що ви-дається на руки позичальнику, завжди менша оціночної вартості заставного майна на 30—35%.
Експерт-оцінювач складає експертний лист і передає його приймальнику-товарознавцю, який оглянувши майно оформлює заставну квитанцію (або заставний білет) у трьох примірниках. Цей документ виконує одночасно роль договору та первинного документа про прийняте у заставу майно. Перший примірник віддають заставнику, другий разом з предметом застави переда-ють у склад на зберігання, а тетій використовують для відобра-ження у «Журналі реєстрації договорів застави» і передають до бухгалтерії. Він є підставою для розрахунку суми позики та відоб-раження заставного майна в обліку (рис. 11.1).
Прийняте у заставу майно підлягає обов’язковому страху-ванню або страхуванню за згодою сторін на погоджену суму. На підставі агентського договору зі страховою компанією ломбард отримує від позичальника страховий внесок і перераховує його на користь страхової компанії. У даному випадку ломбард діє від імені та за дорученням страхувальника (позичальника), а сума страховки чітко відокремлена від плати за користування пози-кою, тому її не включають до валового доходу та валових витрат
372
Фіскальний касовий чек на видачу грошей
Договір застави (заставний білет, заставна квитанція)
1-й примірник
Заставнику для викупу заставленого майна
2-й
при-
мірник
3-й
при-
мірник
Журнал реєстрації
договорів застави
(заставних білетів,
заставних
квитанцій)
Матеріальний звіт комірника
Бухгалтерія
Відомість обліку цінностей, прийнятих у заставу і виданих заставнику -> Відомість
забалансового
обліку
заставного
майна
> Відомість речей, що не затребувані у встановлений строк і підлягають реалізації
Рис. 11.1. Схема документального оформлення приймання майна
у заставу
ломбарду. У бухгалтерському обліку страхові суми не відносять ані до доходів, ані до витрат ломбарду, а відображають як розра-хунки з дебіторами (страхувальником) та кредиторами (страхо-вою компанією).
Отримані предмети застави відображають у бухгалтерському обліку за оціночною вартістю на забалансовому рахунку 06 «Га-рантії та забезпечення отримані». Цінності, прийняті у заставу, можуть зберігатися як у ломбарді, так і у заставника вдома (під замком ломбарду) або можуть бути передані на зберігання третій особі (спеціальним складам). Тому забалансовий облік заставно-го майна необхідно деталізувати, відкривши субрахунок 061 «За-безпечення за договорами застави» і розбивши його на субрахун-ки третього порядку:
611 «Предмети застави на зберіганні у ломбарді»;
612 «Предмети застави на зберіганні у третіх осіб»;
613 «Предмети застави на зберіганні у заставника».
Витрати на зберігання заставленого майна відносять до ва-лових витрат ломбарду. Послуги зі зберігання оплачують пози-чальники, і вони збільшують валовий доход та податкові зобов’я-зання з ПДВ.
За одержаний кредит позичальник сплачує ломбарду відсотки згідно з умовами договору. Відсотки нараховують у тому звітно-му періоді, до якого вони належать. Краще за все робити це
Облік ломбардних операцій
наприкінці кожного місяця і включати їх до валового доходу відповідного податкового періоду навіть у тих випадках, коли ломбард справляє відсотки за позикою за весь строк при її пога-шенні. Відсотки, одержані ломбардом за надані позики, доціль-но відображати не на субрахунку 732 «Відсотки одержані», а на субрахунку 703 «Доход від реалізації робіт і послуг», що більше відповідає їх економічному змісту. Цей субрахунок пропонуєть-ся для використання «Методичними рекомендаціями з ведення бухгалтерського обліку ломбардами», затвердженими розпоряд-женням Держфінпослуг від 07.05.2004 р. № 531. Розрахунки з позичальниками за нарахованими відсотками відображають на субрахунку 373 «Розрахунки за нарахованими доходами».
Після закінчення терміну, на який видано позику, можливі три варіанти розвитку подій:
1) клієнт своєчасно повертає суму позики, сплачує відсотки та плату за зберігання заставного майна і одержує своє майно назад;
2) клієнт повертає суму позики та сплачує відсотки з про-строченням;
3) клієнт не повертає позику і ломбард звертає стягнення на заставлене майно.
У бухгалтерському обліку ломбардів операції з видачі позики та її обслуговування відображають такими записами (табл. 11.1).
У договорі застави може бути передбачено, що після гра-ничної дати повернення позики ломбард не звертає стягнення на предмет застави ще деякий час. Це так званий «пільговий строк», за який ломбард справляє підвищений відсоток або стя-гує пеню. Нарахована пеня за прострочку погашення позики є доходом ломбарду і в обліку відображається записом:
Д-т субрах. 373 «Розрахунки за нарахованими доходами», К-т субрах. 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки».
Сума нарахованої пені за порушення строку повернення позики не оподатковується ПДВ.
Якщо позичальник не повернув суму позики після закін-чення «пільгового строку», ломбард звертає стягнення на застав-не майно. У цьому випадку порядок дії ломбарду залежить від того, чи переходить згідно з договором застави право власності на заставне майно до ломбарда, чи воно залишається у власності позичальника (частіше так і буває).
Заставне майно, що залишається у власності фізичної осо-би, яка не повернула позику, може бути реалізоване або через торгові організації (комісійний магазин), або через власний пункт
Таблиця 11.1
Відображення у бухгалтерському обліку операцій з надання ломбардами позики під заставу
№ з/п Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки Сума, грн
Дебет Кредит
1 Отримано майно в заставу від фізичних осіб 0611 - 2000
2 Нараховано страховий внесок за страхування предметів застави 377 685 50
3 Отримано від фізичних осіб суму страхового внеску 301 377 50
4 Перераховано страховій компанії суму страхових внесків 685 311 50
5 Оплачено позичальниками послуги за зберігання заставного майна у ломбарді 301 703 9
6 Відображено суму податкового зобов’язання з ПДВ у вартості плати за зберігання майна 703 641 1,50
7 Видано позики фізичним особам 377 301 1400
8 Нараховані відсотки за надані позики 373 703 504
9 Повернено суму позики 301 377 1400
10 Погашено відсотки за користування позиками 301 373 504
11 Повернено заставне майно позичальникам - 0611 2000
12 Списано на фінансові результати доход від надання позики під заставу (504 + 9 – 1,50) 703 791 511,5
реалізації. В останньому випадку ломбарду треба мати патент на торговельну діяльність. Якщо предметом застави є вироби з до-рогоцінних металів або дорогоцінного каміння, ломбард направ-ляє їх до Держскарбниці НБУ. У цьому випадку він виступає як посередник (комісіонер).
Операції з продажу заставного майна податком на прибуток не оподатковуються, тому ні валового доходу, ні валових витрат при цьому не виникає, а податкові зобов’язання з ПДВ при реа-лізації предметів застави нараховуються і відображаються в об-ліку у загальноприйнятому порядку. Крім того, при реалізації ювелірних виробів (крім обручок) ломбард зобов’язаний нараху-вати і сплатити внесок до Пенсійного фонду України за ставкою 5%. З доходу від реалізації заставного майна (за вирахуванням ПДВ і внеску до пенсійного фонду) ломбард повинен вирахува-ти і перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб.
Якщо сума, отримана від реалізації заставного майна ( після всіх вирахувань і вилучень), буде більшою загальної суми боргу позичальника (суми позики, відсотків за позику, плати за збері-
Облік ломбардних операцій
гання майна, пені), різницю повертають боржнику ( фізичній особі). Але якщо той протягом строку позовної давності не одержав на-лежну йому суму, ломбард зараховує її до власних доходів ( кредит субрахунка 717 «Доходи від списання кредиторської заборгова-ності») та відносить до валового доходу — в податковому обліку.
Якщо ж чистий доход від реалізації заставного майна буде меншим загальної суми боргу позичальника, то фізична особа повинна відшкодувати різницю. Але якщо вже минув строк по-зовної давності, а позичальник не повернув боргу, ломбард спи-сує його на витрати операційної діяльності ( дебет субрахунка 944 «Сумнівні та безнадійні борги») і відносить (за певних умов) до валових витрат — у податковому обліку (табл. 11.2).
Якщо за умовою договору предмет застави після закінчення терміну повернення позики переходить у власність ломбарду,
Таблиця 11.2
Відображення в обліку господарських операцій з реалізації заставного майна
№ з/п Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки Сума, грн
Дебет Кредит
1 Передано на реалізацію заставне майно, що не є власністю ломбарду 025 2000
2 Списано отримані забезпечення - 0611 2000
3 Відображено доход від реалізації заставного майна 377 702 3000
4 Нараховано:
– податкові зобов’язання з ПДВ
– збір до Пенсійного фонду 702 702 641 651 500 125
5 Списано реалізоване заставне майно - 025 2000
6 Відображено заборгованість ломбарду перед фізичною особою (позичальником) 704 685 2375
7 Утримано податок з доходу фізичної особи (15%) 685 641 356,25
8 Нараховано пеню за прострочення платежів фізичною особою 374 715 200
9 Погашено за рахунок виручки від реалізації
заставного майна:
– суму позики
– відсотки за користування позикою
– суму нарахованої пені (в межах залишку
доходу) 685 685
685 377 373
374 1400 504
114,75
10 Після закінчення строку позовної давності суму боргу за несплачену пеню списано на витрати ломбарду 944 374 85,25
376
Продовження таб. 11.2
№ з/п Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки Сума, грн
Дебет Кредит
11 Віднесено на фінансові результати:
– дохід від реалізації майна
– вирахування з доходу
– нараховану суму пені
– списану непогашену дебіторську
заборгованість 702 791 715
791 791 704 791
944 2375 2375 200
85,25
останній оприбутковує його як звичайну купівлю товару або ос-новних засобів і оцінює за загальною сумою боргу позичальни-ка. Якщо ломбард реалізує таке майно, то різницю між доходом і обліковою вартістю майна (якщо така буде) відносять на фінан-сові результати.
Операції скупки та наступної реалізації виробів з дорогоцін-них металів та дорогоцінного каміння відображають в обліку ломбарду як звичайні торгові операції купівлі-продажу товарів, тому тут вони не розглядаються.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56