Бухгалтерський облік у галузях економіки (частина 2)
8.1. Загальні положення організації готельного бізнесу та обліку готельних послуг
Готель — це підприємство, призначене для тимчасового про-живання. Правила користування готелями в Україні передбача-ють граничний термін проживання в готелі не більше 45 діб не-залежно від місця постійного проживання. Проживання понад 45 діб можливе лише з дозволу адміністрації готелю.
Згідно з Класифікатором видів економічної діяльності до підприємств, що надають готельні послуги, відносять також мо-телі (готелі, що розміщені поряд з автомобільними дорогами), кемпінги, молодіжні турбази, гірські приюти, місця, що здають-ся для тимчасового проживання у гуртожитках, дитячих таборах, школах-інтернатах і т. ін.
Якщо підприємство готельного бізнесу самостійно надає клієнтам туристичні послуги з розміщення туристів, організації їх харчування, транспортного обслуговування тощо, тобто виступає як туроператор (суб’єкт туристичної діяльності, який здійснює заходи з формування, просування та реалізації своїх туристичних послуг), то згідно із законодавством таким підприємствам необ-хідно оформити ліцензію на організацію іноземного, внутрішньо-го, зарубіжного туризму і здійснення екскурсійної діяльності. Якщо ж підприємства готельного бізнесу надають послуги лише з розм-іщення туристів на підставі договорів із суб’єктами туристичної діяльності, то придбавать ліцензію не обов’язково.
Крім того, готельні послуги, що надаються суб’єктами тури-стичної діяльності-туроператорами, підлягають обов’язковій сер-тифікації з метою підтвердження того, що виконуються вимоги нормативних документів з безпечних умов для життя і здоров’я осіб, що проживають у готелі, захисту їх майна та охорони нав-колишнього середовища. Для решти готелів сертифікація не
Облік у готельному господарстві
обов’язкова. Але для одержання певної категорії, крім обов’яз-кової, проводиться і добровільна сертифікація з оцінки дотри-мання комплексу вимог з матеріально-технічного забезпечення, кількості та якості готельних послуг, що надаються гостям, рівня обслуговування. Категорії позначаються символом у вигляді зірок. Чим вище рівень якості обслуговування у готелі, тим вища його категорія, тим більше кількість зірок. Готелі класифікують за п’ятьма категоріями, мотелі — за чотирма ( п’яти-, чотиризіркові і т. ін.).
Готелі, крім надання місць для тимчасового проживання, як правило, надають клієнтам супутні послуги: ремонт взуття, прання одягу, послуги перукарні, харчування, транспортне об-слуговування, стоянка автомобілів і т. ін. Ці послуги облікову-ють окремо від послуг номерного фонду, для чого як у складі рахунків обліку витрат, так і у складі рахунків обліку доходів передбачають окремі субрахунки (або аналітичні рахунки) для кожного виду допоміжних виробництв.
Особливістю обліку витрат у готельному господарстві є повна відсутність незавершеного виробництва, тому всі витрати звітного періоду списують на собівартість реалізованих послуг. До таких вит-рат періоду відносять і витрати по утриманню вільних номерів.
Другою важливою особливістю обліку в готелях є відсутність загальновиробничих витрат та умовно-постійний характер більшості статей витрат при сезонній нерівномірності у заванта-женні номерного фонду. Це зумовлює складнощі у плануванні та визначенні фактичної собівартості одного людино-дня про-живання клієнта у готелі за періодами року з метою диференці-ації ставок оплати за проживання. Практично неможливо також вести окремий облік витрат на обслуговування номерів різної комфортності: одно-, двох-, тримісних, категорії «люкс» та ін. Тому в готелях визначають, як правило, середню собівартість одного людино-дня проживання, а ставки оплати диференцію-ють умовно на підставі оціночного співвідношення, встановле-ного адміністрацією готелю. До вартості готельних послуг дода-ють суму ПДВ і готельного збору.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56