РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА (частина 3)
Інтеграція України у сучасну світогосподарську систему
Євроатлантична інтеграція України. Нині створюється нова архітектура міжнародної безпеки, головним імперативом якої є партнерство і співробітництво. Останні події у світі свідчать, що для гарантування безпеки країнам потрібно об’єднувати свої сили для протидії міжнародному тероризму. Тому розширення Організації Північноатлантичного договору (НАТО) та Європейського Союзу (ЄС) як ключових міжнародних структур безпеки в Європі має велике значення.
Основним завданням НАТО є трансформація з військово-політичної організації, яка виникла у відповідь на загрозу “холодної війни”, у структуру політично-військового характеру. Нині йдеться про утвердження НАТО- центричної системи європейської безпеки, що характеризується розширенням Альянсу на Схід та активізацією програми “Партнерство заради миру”.
У листопаді 2002 р. відбувся саміт у Празі, результатом якого стало прийняття комплексу заходів, спрямованих на посилення можливостей НАТО протистояти головним сучасним загрозам безпеці: тероризму та поширенню зброї масового враження і засобів її доставлення.
Наша держава також не стоїть осторонь розв’язання питань загальноєвропейської та євразійської системи безпеки. Україна знаходиться на перетині сфер впливу двох структур безпеки - НАТО та Організації договору про колективну безпеку СНД (ОДКБ). Для СНД сьогодні актуальне формування механізмів регіональної стабільності, спрямованих на створення сприятливих умов для співпраці не тільки окремих держав-учасниць СНД, а й регіональних утворень, зокрема таких, як ЄврАзЕС і ГУАМ.
Так, Законом “Про основні засади зовнішньої політики України” від 2 липня
1993 р., Концепцією національної безпеки та іншими нормативними актами Президента України та Уряду закладено курс на євроатлантичну інтеграцію.
У липні 1997 р. у м. Мадриді укладено Хартія про особливе партнерство між Україною і Організацією Північноатлантичного Договору (НАТО), якою закладено основу співробітництва у вигляді таких механізмів, як Комісія Україна - НАТО та консультації з комітетом НАТО у форматі “19+1”, спільні робочі групи, візити високого рівня та обмін експертами, кризовий консультативний механізм для випадків, якщо Україна вбачатиме пряму загрозу територіальній цілісності, незалежності чи національній безпеці.
Для реалізації Хартії Указом Президента України від 27 січня 2001 р. №58 затверджено Державну програму співробітництва України з Організацією Північноатлантичного Договору (НАТО) на 2001-2004 роки, якою передбачено якісне виконання завдань, поставлених Хартією, та розвиток нових напрямів і форм двосторонньої співпраці.
Крім того, економічне співробітництво з НАТО є важливим чинником перебудови оборонної промисловості. Так, Указом Президента України від 5 березня 2002 р. № 219 затверджено Концепція структурної перебудови оборонно-промислового комплексу України.
У липні 2002 р. на засіданні Комісії Україна - НАТО у Києві підписано Меморандум про підтримку Україною операцій НАТО, а Верховною Радою у вересні 2002 р. ратифіковано Угоду про безпеку між Урядом України та Північноатлантичним альянсом.
Указом Президента України від 8 липня 2002 р. введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України “Про стратегію України щодо організації Північноатлантичного договору” від 23 травня 2002 р., яким передбачено інтенсифікацію процесу реформування оборонної сфери, внесення змін і доповнень до Концепції національної безпеки, Воєнної доктрини та проекту Закону щодо Основних напрямів зовнішньої політики України з урахуванням нових стратегічних цілей України щодо НАТО, створення координаційного органу високого рівня (з цією метою створено Державну раду з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України під головуванням Президента України), підвищення статусу національних координаторів співробітництва України з НАТО, оптимізацію фінансування
та ресурсного забезпечення співробітництва з НАТО тощо.
Інтеграція України в НАТО - довготривалий процес, який залежить від дотримання загальних стандартів у політичній, оборонній, економічній та правовій сферах.
Членство України в НАТО сприятиме розв’язанню важливих завдань:
- підвищенню ступеня безпеки в регіоні, гарантуванню захисту національної безпеки України, приведенню української військової організації відповідно до стандартів НАТО;
- ефективному захистові своїх економічних та політичних інтересів у Європі та світі;
- створенню сприятливих умов для інтеграції в європейські економічні
структури, збільшенню впливу нашої держави на формування
загальноєвропейської політики;
- використанню найсучасніших освітніх та інформаційних технологій;
- сприянню позитивним структурним перебудовам українського
суспільства, зокрема зміцненню демократії, утвердженню верховенства
права, захистові прав людини;
- посиленню позицій нашої держави у підтриманні внутрішньої політичної та соціальної стабільності;
- зменшенню рівня загроз, що стоять перед Україною у соціально-
економічній та гуманітарній сферах;
- сприянню зміцненню стабільності та безпеки у Східноєвропейському та Чорноморському регіонах.
На архітектуру безпеки Європейського континенту впливають взаємини НАТО і ЄС, які мають спільні стратегічні інтереси у сфері безпеки, оборони та врегулюванні конфліктів.
Поряд зі зміцненням провідної ролі структур НАТО в системі безпеки західного світу помітна тенденція до розширення сфери європейських стратегічних інтересів у східному та південному напрямах. У перспективі це означатиме формування орієнтованого на Європу геоекономічного простору з відповідним включенням проміжних країн до сфери стратегічних європейських інтересів. Цілком закономірно, що у межах такої моделі майбутнього Європи буде місце і для України.
Україна і СОТ. Світова організація торгівлі (СОТ) створена 1 січня 1995 р. для обслуговування і реалізації багатосторонніх торгових угод та угод з обмеженою кількістю учасників, а також як форум для організації міжнародних торгових переговорів.
СОТ займається регулюванням міжнародних правил торгових відносин між країнами та забезпеченням умов для проведення переговорів, спрямованих на глобальну лібералізацію торгівлі.
Мета організації полягає в: узгодженні позицій різних країн, націлених на ліквідацію митних та інших бар’єрів у міжнародній торгівлі; розробці та застосуванні правил, що виключають дискримінацію; запровадженні режимів найбільшого сприяння в торгівлі.
До функцій організації відносяться: сприяння врегулюванню торгових суперечок, контроль за національною торговою політикою країн-членів, співробітництво з іншими міжнародними установами, які беруть участь у формуванні глобальної економічної політики.
Україна також прагне стати повноправним членом цієї авторитетної міжнародної організації. Вступ України до Світової організації торгівлі є першочерговим завданням реалізації політики європейської інтеграції. Приєднання до СОТ - об’єктивний процес, обумовлений високою динамікою інтеграції країни в систему світогосподарських зв’язків, необхідністю “відкриття” західних ринків для вітчизняної продукції і підвищення її конкурентоздатності. Вступ до СОТ впливатиме на економіку України, на методи управління зовнішньоекономічними зв’язками і характер взаємодії зі світовою спільнотою.
Сам факт постійного членства в СОТ дозволить Україні виключити дискримінацію в усьому комплексі торгових відносин, перш за все захистити інтереси своїх експортерів за кордоном. Рівноправ’я на ринку товарів посилить позиції країни на міжнародних ринках капіталів. Вступ України до СОТ дасть змогу подолати значну частину торгово-політичних перешкод на шляху українського експорту. Він не тільки полегшить українським товаровиробникам доступ до зовнішніх ринків, а й дозволить Україні краще захищати їхні інтереси. Протиріччя та суперечки, які інколи виникають між партнерами в світовій торгівлі, можуть вирішуватися за допомогою механізмів і процедур, передбачених СОТ.
Для цього Україна має дотримуватися певних торговельних стандартів, змін усередині країни: в її економіці та економічній політиці, в тому числі в правовому забезпеченні підприємницької діяльності, у захисті прав власності у всіх її формах і проявах. Інакше кажучи, процес вступу до СОТ - це процес реального впровадження повноцінних ринкових принципів у національну економіку і в її світогосподарські зв’язки.
За відносно короткий термін було вжито заходів щодо істотної лібералізації зовнішньоторговельного режиму України в напрямі максимальної його гармонізації з вимогами СОТ. За останні роки чимало зроблено для прискорення гармонізації зовнішньоторговельного режиму з міжнародно визнаними нормами та принципами СОТ у контексті приєднання України до цієї системи, зокрема для завершення формування концепції трансформації митного тарифу України в 1996-2005 рр. відповідно до вимог СОТ з метою проведення переговорів стосовно взаємного доступу до товарних ринків з країнами-членами СОТ. Розроблено проекти законодавчих актів з питань, що відносяться до юрисдикції СОТ, переглянуто існуючі закони, нормативні акти з огляду на їх сумісність з вимогами СОТ, у т.ч. уніфіковано акцизні ставки на вітчизняні та імпортні товари.
Так, Указом Президента України “Про додаткові заходи щодо прискорення вступу України до СОТ” від 5 вересня 2001 р. № 797 визначено пріоритетні напрями гармонізації національного законодавства у зовнішньоторговельній сфері з нормами та вимогами угод СОТ, окреслено періоди завершення двосторонніх переговорів з питань доступу до ринків товарів та послуг, а також заходи співпраці Уряду з Верховною Радою України; Указом Президента України від 5 лютого 2002 р. № 104 затверджено Програму заходів щодо завершення вступу України до Світової організації торгівлі.
Крім того, удосконалено законодавство у сфері торгових аспектів інтелектуальної власності (Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності в процесі виробництва, експорту, імпорту та розповсюдження дисків для лазерних систем зчитування”, прийнято закони та постанови уряду у галузі інтелектуальної власності).
За останні роки Україна активізувала переговорний процес щодо вступу до СОТ, зокрема відбуваються засідання Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ та раунди двосторонніх переговорів з країнами- членами Робочої групи стосовно доступу до ринків товарів та послуг.
За їх результатами підписано двосторонні протоколи щодо доступу до ринків товарів та послуг: з Мексикою, Уругваєм, Новою Зеландією, Канадою, Південною Кореєю, Словенією, Латвією, Грузією, ЄС, Еквадором, Бразилією, Угорщиною, Індією, Болгарією, Австралією, Кубою, Туреччиною. Продовжено переговори з Польщею, США, Чехією, Словаччиною, Японією, Норвегією, Молдовою та Литвою.
Вступ до Світової організації торгівлі передбачає:
> збільшення іноземних інвестицій в економіку України (приблизно в
1, 5-2 рази);
^ започаткування переговорів щодо створення зони вільної торгівлі Україна - ЄС;
> зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів практично на всі найважливіші товарні ринки розвинутих країн світу, а отже, збільшення валютних надходжень від експорту вітчизняної продукції;
^ набуття режиму найбільшого сприяння у торговельному просторі всіх країн-членів СОТ;
^ набуття можливості захисту інтересів українських виробників згідно з процедурою розгляду торгових спорів Світової організації торгівлі;
^ запобігання загрозі торговельно-економічної ізоляції України не тільки від країн Західної та Центральної Європи, а й від країн Східної Європи та Балтії, багато з яких вже сьогодні є асоційованими членами ЄС, витіснення з ринку ЄС української продукції аналогічною продукцією країн Центральної та Східної Європи;
> збільшення надходжень до Державного бюджету України за рахунок скасування податкових та митних пільг, кількісного збільшення бази для справляння митних платежів, зростання обсягів виробництва та активізації торговельного обороту.
Приєднання України до СОТ сприятиме: проведенню антидемпінгової та антисубсидійної політики для захисту національного ринку; застосуванню до українських товарів режиму найбільшого сприяння або національного режиму; розвитку справедливої конкуренції та зменшенню внутрішнього податкового пресу на національне виробництво; гармонізації національного законодавства, що регулює зовнішньоекономічну діяльність з основними принципами сучасної міжнародної торгівлі.
Україна та ЄС. Найрозвинутішою формою інтеграції у світі вважається об’єднання західноєвропейських країн у Європейський Союз (ЄС), який у перспективі планується як зона формування єдиного економічного простору в Європі.
У Посланні Президента України до Верховної Ради України “Європейський вибір” визначено концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 рр., якими передбачено створення реальних передумов розв’язання основного геополітичного завдання нашої держави - вступу України до Європейського Союзу.
Європейський Союз свого часу визнав проголошення незалежності України, запропонував реальну підтримку шляхом передачі ноу-хау в рамках своєї програми ТАСІС для підтримки політики реорганізації та перетворень у країні й оцінив глобальність завдання економічної та соціальної перебудови.
У червні 1994 р. між ЄС та Україною підписано Угоду про Партнерство
і Співробітництво, яка набула чинності в березні 1998 р. її мета - сприяння розвитку політичних, торговельних, економічних та культурних відносин. Цією самою Угодою передбачено допомогу Співтовариства у справі поступового зближення валютної політики України з політикою Європейської валютної системи. Інтеграція у світові валютні системи має стати для України стратегічно важливим напрямом, оскільки для економічних та соціальних зрушень потрібні доступ до міжнародного капіталу та валютна стабільність. Однак вирішальну роль тут має відіграти ефективна координація нефінансованих стратегій держав.
Нині ЄС є другим найбільшим торговельним партнером України після Росії, в торгівлі з якою, як відомо, переважає імпорт енергоносіїв (табл. 11.3).
ЄС зацікавлений у швидкому приєднанні України до Світової Організації Торгівлі (СОТ). Членство України у СОТ посилить переваги економічної реформи і створить стабільну основу для міжнародної торгівлі та інвестицій.
Кінцевою стратегічною метою України є її приєднання до Європейського Союзу, тобто повна інтеграція України у світову економіку.
З огляду на економічну ситуацію, Україні варто зробити такі кроки у напрямі європейської інтеграції:
- отримати статус країни з ринковою економікою;
- отримати “соціальні преференції” в рамках Генералізованої системи преференцій ЄС;
- гармонізувати своє законодавство та технічні стандарти із законодавством та технічними стандартами ЄС, нормами та вимогами угод системи ГАТТ/СОТ, законодавче врегулювати проблемні питання у сфері зовнішньої торгівлі;
|
|
Експорт |
Імпорт |
||||||||||
|
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
2001 |
2002 |
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
2001 |
2002 |
|
|
Усього по країнах СНД ЄС |
1757,1 |
2119,3 |
2118,6 |
2354,4 |
2976,5 |
3530,0 |
3379,3 |
3170,5 |
2398,9 |
2881,2 |
3422,0 |
4037,6 |
|
Австрія |
107,7 |
135,2 |
139,8 |
163,6 |
174,1 |
236,8 |
224,7 |
193,8 |
133,4 |
185,1 |
202,1 |
223,7 |
|
Бельгія |
83,2 |
86,0 |
188,6 |
106,5 |
84,6 |
121,3 |
152,7 |
138,5 |
100,9 |
134,7 |
157,0 |
187,5 |
|
Греція |
80,4 |
59,9 |
75,0 |
106,5 |
84,6 |
121,3 |
152,7 |
138,5 |
100,9 |
134,7 |
157,0 |
187,5 |
|
Данія |
8,0 |
37,3 |
23,0 |
24,7 |
29,7 |
36,6 |
98,1 |
75,9 |
59,4 |
68,2 |
93,2 |
102,0 |
|
Ірландія |
29,9 |
82,3 |
250,3 |
27,2 |
3,3 |
2,3 |
48,1 |
37,3 |
53,7 |
25,7 |
29,3 |
25,4 |
|
Іспанія |
117,5 |
131,3 |
105,8 |
162,9 |
245,0 |
373,0 |
85,1 |
80,3 |
60,6 |
100,2 |
87,8 |
102,1 |
|
Італія |
395,0 |
550,2 |
459,4 |
638,9 |
832,4 |
829,6 |
400,4 |
408,6 |
276,5 |
346,0 |
411,8 |
462,1 |
|
Люксембург |
3,6 |
4Д |
3,0 |
1,4 |
0,6 |
4,2 |
2,5 |
4,7 |
2,2 |
8,9 |
12,5 |
11,9 |
|
Нідерланди |
121,3 |
117,7 |
83,6 |
138,0 |
206,6 |
285,0 |
192,9 |
161,5 |
133,6 |
146,6 |
177,0 |
214,0 |
|
Німеччина |
568,6 |
638,7 |
560,1 |
741,4 |
710,9 |
755,4 |
1308,9 |
1263,6 |
942,9 |
1134,4 |
1380,2 |
1658,2 |
|
Португалія |
16,3 |
16,1 |
13,4 |
20,1 |
22,5 |
82,5 |
3,9 |
3,5 |
4,0 |
7,7 |
8,3 |
9,9 |
|
Сполучене Королівство |
87,4 |
108,0 |
108,4 |
137,6 |
368,5 |
537,1 |
232,4 |
204,7 |
143,6 |
202,8 |
229,1 |
263,0 |
|
Фінляндія |
37,8 |
26,2 |
18,1 |
24,0 |
38,1 |
30,4 |
120,5 |
114,9 |
82,2 |
95,9 |
127,4 |
167,6 |
|
Франція |
96,7 |
118,9 |
85,1 |
111,7 |
102,6 |
113,1 |
307,6 |
300,2 |
236,9 |
236,1 |
295,9 |
348,6 |
|
Швеція |
3,7 |
7,4 |
5,0 |
8,3 |
19,2 |
19,5 |
136,7 |
148,9 |
114,5 |
150,4 |
171,5 |
223,0 |
|
Таблиця 11.3. Зовнішня торгівля товарами з країнами СНД (млн. дол. США) |
- розширити договірно-правову базу співробітництва з ЄС у частині укладення секторальних угод;
- стати членом міжнародних організацій та угруповувань світового європейського рівня;
- збільшити за рік товарообіг з країнами ЄС на 9-10 % і досягти його загального обсягу на рівні 7,7 млрд. дол. США;
- перевести співробітництво з НАТО на якісно новий рівень відносин (відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 травня 2002 р.);
- досягти економічних критеріїв набуття членства в НАТО та ЄС.
На жаль, в Україні існують невирішені проблемні питання інтеграції України до ЄС, зокрема: недостатні темпи системних реформ; недостатній рівень політичної та соціальної активності громадян; порушення Україною окремих положень УПС, що стосуються торговельного співробітництва: неефективне правозастосування у сфері захисту прав інтелектуальної власності в Україні; невідповідність режимів стандартизації, сертифікації нормам ЄС; запровадження між асоційованими членами ЄС та Україною візового режиму; надання Україні статусу країни з ринковою економікою в рамках антидемпінгового законодавства ЄС.
Перспективним напрямом інтегрування України в економіку світового господарства є створення вільних економічних зон, українських транснаціональних корпорацій, банків, торгівля об’єктами інтелектуальної власності. Досі Україна через відсталість технологічного способу виробництва, низьку конкурентоспроможність продукції, повільне входження в міжнародний поділ праці є периферією світового господарства.
Процес інтеграції України у світову економіку відбувається за умов реформування власної економіки при одночасній трансформації зовнішньоекономічних зв’язків, зокрема з країнами СНД.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23