Главная->Гроші та кредит->Содержание->Грошові ринки та їх характеристика

ГРОШІ І КРЕДИТ (частина 1)

Грошові ринки та їх характеристика

Грошовий ринок має складний механізм функціонування. На ньому застосовуються різноманітні інструменти і методи управління грошовими потоками. У механізмі грошового ринку важлива роль належить його структуризації. Грошовий ринок класифікується так:

а) за видами інструментів, які застосовуються для переміщення грошей від покупців до продавців;

б) за характером взаємозв'язків між суб'єктами грошового ринку, які реалізуються через потоки грошей та інструменти ринку;

в) за призначенням грошових коштів, які купуються на ринку.

За видами інструментів грошовий ринок складається з таких трьох взаємопов'язаних і взаємодоповнюючих, але окремо функціонуючих ринків:

— ринок позичкових грошових коштів (зобов'язань);

— ринок цінних паперів;

— валютний ринок.

Ринок позичкових грошових капіталів (зобов'язань) охоплює відносини, що виникають з приводу залучення кредитними установами грошових коштів у фізичних і юридичних осіб та їх надання у формі кредитів, тобто на умовах повернення, строковості та платності. Об'єктом кредитних відносин виступають не стільки гроші, скільки право на тимчасове користування цими грошима.

Ринок цінних паперів включає кредитні відносини і відносини співволодіння, які оформляються спеціальними документами або цінними паперами (акціями, облігаціями, казначейськими зобов'язаннями, ощадними сертифікатами, векселями, депозитним свідоцтвом тощо). Цінні папери можуть продаватися, купуватися і погашатися. З їх допомогою переважно реалізуються прямі відносини між продавцем і покупцем грошей.

Валютний ринок — це процес купівлі, продажу іноземних валют за національним курсом, який формується за співвідношенням попиту і пропозиції на ці валюти. Необхідність валютного ринку зумовлена розвитком економічних зв'язків, які завершуються формуванням національних валютних систем. За характером взаємозв'язків між суб'єктами грошового ринку він складається з таких ринків:

— фондового ринку;

— ринку банківських кредитів;

— ринку послуг небанківських фінансово-кредитних установ.

На фондовому ринку відбувається переміщення небанківського позичкового капіталу. Він приводиться в рух за допомогою фондових цінностей, тобто акцій, середньострокових облігацій, довгострокових облігацій та інших фінансових інструментів тривалої дії. Цей ринок відкриває широкі можливості для фінансування інвестицій в економіку. Функціональним органом, що здійснює регулювання фондового ринку, служать фондові біржі.

Ринок банківських кредитів — це процес залучення грошових коштів на умовах повернення платності та строковості. Джерела коштів, що функціонують на кредитному ринку, є залучені депозити на рахунках банків, залишки коштів на рахунках в банках юридичних і фізичних осіб, вільні кошти населення та кошти, залучені НБУ. Розміщення залучених коштів відбувається за кредитними угодами між банками, юридичними і фізичними особами. За економічною суттю на цьому ринку відбувається перерозподіл фінансових ресурсів між суб'єктами господарювання з метою їх ефективного використання і отримання прибутку, який перевищує сплату відсотків за кредит.

Ринок послуг небанківських фінансово-кредитних установ. Небанків- ські фінансово кредитні установи також є фінансовими посередниками грошового ринку. Вони здійснюють акумуляцію заощаджень і розміщення їх у доходні активи, тобто у цінні папери та кредити. Вони функціонують аналогічно з банками у сфері грошового ринку, купують свої ресурси у формі боргових зобов'язань та розміщують у доходні активи. їх діяльність відрізняється від банківської тим, що вони,

по-перше, не зачіпають процесу створення депозитів і не впливають на динаміку пропозиції грошей. Формування грошових ресурсів не є депозитним, тобто переданими їм коштами власники не можуть так вільно скористатися, як банківськими вкладами. Вони вкладаються на тривалий, заздалегідь визначений строк;

по-друге, вони вузько спеціалізовані.

Не депозитне залучення грошових коштів може здійснюватися двома способами:

1) на договірних засадах шляхом продажу посередникам своїх цінних паперів;

2) через інвестиційних фінансових посередників, які залучають кошти шляхом продажу кредиторами (інвесторами) своїх акцій, облігацій, паїв тощо.

У групі договірних посередників виокремлюються:

— страхові компанії;

— пенсійні фонди;

— ломбарди, лізингові та факторингові компанії.

У групі інвестиційних посередників виокремлюються:

— інвестиційні фонди;

— фінансові компанії;

— кредитні спілки, товариства тощо.

За економічним призначенням грошових коштів, що купуються на ринку, грошовий ринок поділяється на ринок грошей і ринок капіталів. Ця класифікація включає ринок грошей і ринок капіталів.

На ринку грошей купуються грошові кошти на короткий термін (до року). Ці кошти використовуються в обігу грошей позичальника (покупця). Вони застосовуються для приведення в рух нагромадженого капіталу. Завдяки цим коштам вкладені ресурси швидко вивільняються з обігу і повертаються кредитору.

Ринок грошей характеризується тим, що він досить чутливий до будь- яких змін в економіці та фінансовій сфері. Тому попит на гроші і їх пропозиція досить мінливі, а відсоток за їх користування змінюється під впливом попиту і пропозиції. Тому грошовий ринок є найбільш реальним індикатором рівня ціни на гроші. Він служить базою для формування відсоткової політики в суспільстві.

Ринок капіталів. На ньому купують грошові кошти на тривалий термін — більше одного року. Ці кошти використовуються для збільшення маси основного і обігового капіталів, зайнятих в обігу позичальника.

Основними операціями ринку капіталів є операції з фондовими інструментами: акціями, середньостроковими і довгостроковими облігаціями, що куплені для зберігання, довгостроковими депозитами та позичками комерційних банків, операціями спеціалізованих інвестиційних і фінансових компаній тощо.

На ринку капіталів можуть працювати всі суб'єкти грошового ринку, тобто кредитори, позичальники, фінансові посередники. Характерною особливістю ринків капіталів є те, що попит і пропозиція тут відносно стабільні. Більш стабільною є і відсоткова ставка. Це мають враховувати банки у своїй відсотковій політиці з метою створення сприятливих умов для інвестування економіки.

Розмежування грошового ринку на ринок грошей і ринок капіталів має досить умовний характер. Це зумовлено тим, що запозичення грошей на строк до одного року не гарантує того, що наявний в обігу позичальника капітал не збільшиться протягом цього терміну. І навпаки, запозичення грошей на термін більше одного року не гарантує того, що ці грошові кошти не будуть використані для здійснення короткострокових платежів і не вплинуть на кон'юнктуру ринку грошей. Але навіть умовне розмежування цих ринків має важливе практичне значення для їх функціонування. Воно дає можливість суб'єктам цих ринків здійснити свою діяльність більш цілеспрямовано і ефективно.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44

Категорії

ГРОШІ І КРЕДИТ (частина 1)

Схожі підручники