Главная->Гроші та кредит->Содержание->Потоки грошового обігу та їх балансування

ГРОШІ І КРЕДИТ (частина 1)

Потоки грошового обігу та їх балансування

Виявлення закономірностей грошового обігу і особливостей руху грошей у процесі суспільного відтворення економісти практикують за допомогою моделі грошового обігу. У такій моделі всі суб'єкти грошового обігу згруповані у чотири групи.

1. Фірми. До них віднесені всі юридичні і фізичні особи, які беруть участь у створенні і реалізації національного продукту.

2. Сімейні господарства. Це самостійні одиниці, що мають свої доходи та витрати і ведуть спільний сімейний бюджет.

3. Уряд. Це юридичні особи — державні, управлінські та інші структури, які забезпечують розподіл і перерозподіл національного доходу і національного продукту.

4. Фінансові посередники. Це суб'єкти грошового ринку, які акумулюють на цьому ринку вільні грошові кошти і розміщують їх від свого імені і за свій рахунок. Це банки, страхові, інвестиційні, фінансові компанії тощо.

Кожна група суб'єктів грошового обігу має свої характерні для неї доходи і витрати. Усі різноманітності доходів і витрат згруповані в економічно відособлені грошові потоки. Такі потоки відбуваються і між окремими суб'єктами всередині кожної групи.

Більшість відносин між економічними суб'єктами здійснюється через ринки. Тому в моделі виділяються чотири види ринків.

1. Ринок продуктів. Тут реалізується створений фірмами національний продукт.

2. Ринок ресурсів. Фірми купують ресурси, необхідні для здійснення процесу виробництва: робочу силу, природні ресурси (земельні ділянки, воду тощо), капітал у формі засобів виробництва, будівель, споруд, грошових коштів тощо.

3. Фінансовий ринок. На ньому реалізуються вільні фінансові ресурси у формі грошових заощаджень.

4. Світовий ринок, через який здійснюється взаємодоповнюючий зв'язок економічної системи країни з зовнішнім світом.

У моделі грошові потоки пов'язують між собою всі групи економічних суб'єктів і усі види ринків. В результаті забезпечується функціонування єдиного ринкового простору країни.

Безперервний і послідовний рух грошових коштів цільового спрямування названо потоками (див. рис. 3.1, показано стрілками). Потоки в економічній системі мають двояке вираження: натурально-речове і грошове. Якщо уявити потоки, що спрямовані за годинниковою стрілкою і мають натурально-речове вираження, то рух грошових потоків показано у зворотному напрямку, тобто проти годинникової стрілки. Кількість грошових коштів за окремими потоками збігається з грошовим вираженням кількості товарно-матеріальних і інших цінностей.

Рис. 3.1. Модель сукупного грошового кругообігу

Із всіх потоків моделі сукупного грошового кругообігу (див. рис. 3.1) найважливішими є два: національний продукт (грошова оцінка сумарної вартості всіх готових товарів і послуг, виготовлених в економічній системі) і національний доход (сумарний доход, який отримують сімейні господарства. Він включає всю заробітну плату, гонорари, ренту, доходи за акціями, виручку від реалізації сільськогосподарської продукції, земельних ділянок, будівель та інших матеріальних і нематеріальних активів).

В моделі національний продукт і національний доход рівні. У наведеній моделі (див. рис. 3.1) виділено 16 грошових потоків. Першим визначено сукупність витрат у формі платежів фірм, зумовлених купівлею виробничих ресурсів (робочої сили, природних ресурсів і інших засобів виробництва). Назустріч цьому потоку рухаються грошові кошти в напрямку фірм за куплені ресурси. За результатами грошового потоку 1 відбувається реалізація ресурсів, запропонованих сімейними господарствами. У них формуються доходи у формі заробітної плати, гонорарів, доходів від акцій, виручки від реалізації матеріальних і нематеріальних активів тощо, які відображені в моделі грошовим потоком 2.

Всі отримані доходи сімейних господарств розподіляються на три частини, які породжують окремі грошові потоки. Більша частина грошових коштів витрачається на споживання. До них відноситься оплата за придбані товари (послуги) на внутрішньому (грошовий потік 3) і світовому (грошовий потік 10) ринках.

Частину доходу сімейні господарства направляють Уряду у формі податків (грошовий потік 4). Цей потік супроводжується зустрічним переміщенням нематеріальних благ і послуг, які не мають індивідуалізованого цифрового вираження, тому вони відображаються пунктирною стрілкою. Це оплата суспільних послуг держави у формі охорони державних кордонів, охорони навколишнього середовища, управління державою, соціально- культурні та інші заходи держави.

Величина щорічних доходів сімейних господарств здебільшого перевищує витрати. Частина доходів, що перевищує обсяг купівлі товарів і послуг та сплату податків, складає заощадження. У наведеній моделі вони відображаються грошовим потоком 5. Значна частина заощаджень концентрується у фінансових посередників і служить узагальнюючим джерелом інвестування розширеного відтворення, які використовують фірми у формі кредитів (грошовий потік 6).

Мобілізовані кошти на грошовому ринку фірми інвестують у розширене виробництво для придбання необхідних матеріальних цінностей. Це зумовлює формування грошового потоку 7. Частина коштів, мобілізованих на грошовому ринку, залучається Урядом для оплати державних заготівель. В результаті утворюються нові грошові потоки у формі залучення ресурсів грошовим потоком 8 і оплати державних заготівель — грошовим потоком 9.

Обсяг грошових коштів, одержаних сімейними господарствами за потоками національного доходу, після перетворень надходять на ринок за потоками 3, 7, 9. Вони формують споживчий попит для реалізації всього обсягу національного продукту, який запропоновано фірмами на цьому ринку. Виручка від реалізації продукції фірмами мала б збалансувати кругообіг грошових коштів за потоком 12. Обсяг грошових коштів за цим потоком дорівнює національному доходу за обсягом грошового потоку 2.

Балансування доходів фірм від реалізації національного продукту (грошовий потік 12) і обсяг національного доходу, отриманого сімейними господарствами за грошовим потоком 2, забезпечує нормальне функціонування грошового обігу і всієї економічної системи, включаючи забезпечення сталості грошей і кон'юнктури ринку.

В умовах відкритої економічної системи, до якої належить Україна, модель внутрішнього національного грошового обігу має ув'язуватися із світовим ринком через імпорт продукції (грошовий потік 10) та експорт продукції (грошовий потік 11). Якщо імпорт перевищить експорт, то на цю різницю додатково залучаються кошти зі світового ринку у формі кредитів в іноземних банках для закупівлі по імпорту, або шляхом продажу національних фінансових активів (акцій, облігацій тощо) на закордонних ринках. Це зумовлює формування нового грошового потоку 13, за яким на внутрішній грошовий ринок надходять капітали зі світового ринку.

У разі перевищення експорту над імпортом (за умови уповільнення руху грошей в обігу і додаткового надходження грошових коштів, які осядуть в поточній касі та домогосподарствах, то нові грошові потоки грошей не виникнуть) і відбудеться збільшення надходжень грошових коштів, то вони можуть бути спрямовані на світовий ринок у формі кредитів та купівлі іноземних фінансових активів. В результаті сформується потік грошових коштів за кордон (грошовий потік 14).

Забезпечення загальної збалансованості грошового обігу включає урівноваження двох потоків: національного доходу і національного

продукту, між якими існує тісний взаємозв'язок, зумовлений єдністю процесу суспільного відтворення. Якщо ринок недостатньо розвинений, то процес балансування грошового обігу виконує центральний банк шляхом додаткової емісії грошей або вилучення зайвої маси грошей з обігу. У такому випадку утворюється грошовий потік 15 при здійсненні поповнення обігу додатковою грошовою масою, або грошовий потік 16 при вилученні надлишку грошових коштів з обігу.

Із наведеної моделі грошового обігу видно, наскільки важливу роль відіграють банки, цілеспрямовано регулюючи потоки грошових коштів. Вони створюють і зберігають гроші та здійснюють платежі. Своїми діями та впливом на кількість грошей, які перебувають в обігу, можна прямо і опосередковано впливати на реальний обсяг випуску продукції, на рівень цін і на розвиток всієї економічної системи.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44

Категорії

ГРОШІ І КРЕДИТ (частина 1)

Схожі підручники