ГРОШІ І КРЕДИТ (частина 1)
Швидкість обігу грошей та його вплив на кількість грошей в обігу
Швидкість обігу грошей — це показник, що характеризує ступінь швидкості переміщення грошей від одного суб'єкта грошових відносин до іншого. Це частота, з якою гривня в середньому використовується для реалізації товарів та послуг за певний період: рік, квартал, місяць.
За рівнянням американського економіста І. Фішера (1867-1947 рр.), величину швидкості обігу грошей можна визначити так:
(3.2)
де V— швидкість обігу грошей;
М — середня маса грошей, що перебуває в обігу за певний період;
Р — середній рівень ціни на товари та послуги;
0 — фізичний обсяг товарів та послуг, що реалізується в даному періоді.
З наведеної формули випливає, що швидкість обігу грошей прямо пропорційна обсягу пред'явлених для продажу товарів та послуг у грошовому виразі (Р ■ 0) й обернено пропорційна обсягу маси грошей в обігу.
Приклад. В Україні обсяг ВВП у 2001 р. становив 201,9 млрд. грн. Наявна грошова маса в обігу становила за грошовими агрегатами М3:
— на початок 2001 р. — 32,1 млрд. грн.
— на кінець 2001 р. — 45,6 млрд. грн.
Середня наявна грошова маса за рік становила 38,85 млрд. грн. [(32,1 + 45,6): 2]. Середня швидкість обігу гривні за рік становила 5,2 рази (201,9 : 38,85). А середня тривалість одного обігу гривні у 2001 р. становила 69,2 дня (360 : 5,2).
Швидкість обігу грошей перебуває під випливом багатьох чинників з різним напрямком і інтенсивністю дій. За напрямком дії їх можна поділити на дві групи:
1) чинники, що діють на боці платоспроможності попиту (зміна попиту на гроші, розвиток структури споживання, розвиток культурних потреб тощо);
2) чинники, що діють на боці пропозиції (обсяг, структура та ефективність виробництва, рівень розвитку ринкових відносин тощо).
Зміна попиту на гроші виражається зміною бажання економічних суб'єктів мати у своєму розпорядженні певний запас готівки грошей, як високоліквідних активів. Якщо таке бажання збільшується, то витрачання грошей відбувається менш інтенсивно ніж надходження. В цьому разі грошовий обіг уповільнюється. Якщо попит на гроші зменшується, то витрачання їх буде інтенсивнішим за надходження. У цьому разі грошовий обіг прискориться. Отже, швидкість обігу грошей та попит на них можна розглядати як два взаємопов'язаних показники з оберненою залежністю.
Швидкість обігу грошей та їх маса впливають на економічні процеси своєю зміною протягом певного періоду шляхом прискорення чи сповільнення. Зміна швидкості обігу грошей відображає такі процеси:
а) збільшення або зменшення пропозиції грошей в обігу;
б) ускладнює або полегшує регулювання грошового обігу;
в) показує інтенсивність економічних змін, які становлять основу грошового обігу.
Спостереження і аналіз швидкості обігу грошей дає можливість визначити напрямки і методи регулювання грошового обігу.
Прогнозування і регулювання швидкості обігу грошей відноситься до одного з найскладніших економічних процесів. Крім кількісної зміни маси грошей в обігу практика ще не виробила інших дійових інструментів оперативного регулювання швидкості обігу грошей для визначення їх впливу на кон'юнктуру ринку. Необхідність прискорення швидкості обігу грошей може здійснюватися зменшенням їх кількості в обігу. І, навпаки, зменшення швидкості обігу грошей можна досягнути за рахунок збільшення грошей в обігу.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44