Управлінський облік (частина 1)
5.5.1. Управління запасами
Управління запасами полягає в тому, щоб зменшити запаси до розумного мінімуму, який забезпечує безперервність процесу виробництва або торгівлі.
Мета контролю запасів – знайти «золоту середину»: запасів повинно бути не дуже багато, щоб не відволікати гроші з обігу, і
Глава 5
не дуже мало, щоб уникнути «порожніх складів» і не допустити зупинки виробництва.
Наслідки надлишкових запасів:
- втрата відсотків за «зв’язаними» коштами;
- проблеми з ліквідністю;
- збільшення псування, крадіжок, неефективного викорис-тання;
- збільшення витрат на зберігання;
- проблеми з охороною навколишнього середовища та без-пекою;
- збільшення страхових платежів. Наслідки надто малих запасів:
- зростання витрат на розміщення замовлень;
- високі ціни за терміновість поставок;
- простої виробництва;
- втрата клієнтів, іміджу підприємства;
- обмежена можливість реагувати на проблеми постачаль-ників;
- обмежена можливість справлятися з сезонними коливан-нями;
- чутливість до зростання цін, зміни валютних курсів тощо.
Для управління запасами використовують ряд процедур і
технічних прийомів:
1) правильне бюджетування потреби у різних елементах за-пасів (сировини, готової продукції, товарів і т. ін.);
2) контроль за рівнем запасів відповідно до бюджету та нор-мативами, розрахунок коефіцієнту оборотності запасів та серед-нього періоду їх оборотності як в цілому, так і за видами запасів:
а) коефіцієнт оборотності запасів в цілому по підприємству
Собівартість реалізованої продукції
Коз = ; (5.10)
Середньорічні залишки запасів
б) коефіцієнт оборотності окремих видів запасів
Витрати даного виду запасів за рік
Кооз — ; ^5 11Л
Середньорічний залишок даного виду запасів Уи-11>
в) тривалість одного обороту запасів (в цілому або за їх ви-
дами)
365(360)
Од
Ко (5.12)
Собівартість реалізованої продукції(Вартістьвитрачених за рік запасів)
Середньорічний залишок запасів*365(360) дн
Диференціальний аналіз релевантної інформації
для прийняття управлінських рішень 3) контроль повторних замовлень сировини (товару), для чого
необхідно знати щоденну потребу в сировині та час реалізації
замовлення (час з моменту оформлення заявки до одержання
сировини від постачальника). Це дасть можливість визначити,
при якому мінімально допустимому залишку сировини необхід-
но оформити повторне замовлення. Обсяг замовлення залежить
від умов поставки, способу транспортування, порядку розрахунків
тощо;
4) управління запасами за категоріями (за методом «ABC»).
У кінці XIX ст. В. Парето (1848-1923 pp.) проаналізував роз-
поділ доходів та багатства в Італії і виявив, що 80% доходів і багатства припадає на 20% населення. Подібна нерівномірність розподілу часто зустрічається і у бізнесі, що стало підставою за-стосування аналізу за Парето, або АВС-аналізу:
а) категорія A - дорогі товари, що складають значну питому
вагу за вартістю (до 70%) при відносно невеликій їх кількості.
Для таких товарів необхідно організувати жорсткий індивідуаль-
ний облік і контроль за рухом, збереженням і витрачанням;
б) категорія Б - питома вага за вартістю і кількістю (ма-
сою, обсягом) приблизно збігаються або близькі за значенням.
Для таких запасів достатньо загального рівня контролю і ана-
лізу;
в) категорія С - значна питома вага за кількістю (обсягом,
масою) при порівняно невисокій питомій вазі за вартістю. Рівень
обліку і управлінського контролю за такими запасами може бути
спрощеним.
5) використання моделі розрахунку економічного розміру
замовлення (ЕРЗ), суть якої полягає у визначенні такого розміру
замовлення, при якому сумарні витрати на оформлення замов-
лення та зберігання запасів будуть мінімальними (рис. 5.6).
ЕРЗ можна визначити за формулою:
FP3 W
\ ~й~' (5.13)
де Д - щорічний попит на даний вид запасів (од.);
С - вартість розміщення та реалізації одного замовлення;
Н - витрати на зберігання одиниці даного виду запасів протя-гом року.
Практично визначений таким методом розмір замовлення може бути скоригованим з урахуванням різних факторів (умов постачання, коливань попиту, можливих знижок оптовим по-купцям тощо);
Глава 5
Сумарні витрати
Витрати на зберігання
Витрати на реалізацію замовлення
Витрати, грн
0
ЕРЗ Обсяг запасів, од.
Рис. 5.6. Динаміка витрат на зберігання запасів на розміщення замовлень
6) система планування потреби в матеріалах (ППМ) відповід-но до плану виробництва (реалізації) - один з видів бюджету-вання витрат матеріалів на виробництво (реалізацію товарів);
7) оперативне управління запасами за принципом «якраз вчасно» - система JIT (just-in-time). Вперше цю систему засто-сувала компанія «Тойота» в середині 70-х років ХХ ст. Зараз її з успіхом застосовують у багатьох країнах. Для позначення цієї системи в Японії використовують термін «канбан» («картка», або «візуальна система запису»). JIT - англійське позначення цієї системи. Вона передбачає, що матеріали зберігаються на складі постачальника, а до покупця надходять в момент потреби в них для використання у виробництві або продажу. При такому ме-тоді витрати на зберігання запасів у споживача відсутні, але, відпо-відно, можуть бути підвищенні ціни постачальником, необхідна чітка координація (взаємозв’язок) між ними і т. ін.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57
Схожі підручники
- Історія й сучасні проблеми української термінології
- Стан НПС та основні напрями природоохоронної політики Чехії управлінські, організаційні, економічні та юридичні аспекти
- ОБЪЕКТНО-ОРИЕНТИРОВАННОЕ ПРОГРАММИРОВАНИЕ В C++ (4-Е ИЗДАНИЕ) (часть 5) онлайн
- Загальні питання з курсу Історія економіки та економічної думки (частина 2)
- Історія педагогіки (частина 3)
- ДИЛЕММА ИННОВАТОРА (частина 2) (онлайн)
