Главная->Інші підручники->Содержание->5.5.1. Управління запасами

Управлінський облік (частина 1)

5.5.1. Управління запасами

Управління запасами полягає в тому, щоб зменшити запаси до розумного мінімуму, який забезпечує безперервність процесу виробництва або торгівлі.

Мета контролю запасів – знайти «золоту середину»: запасів повинно бути не дуже багато, щоб не відволікати гроші з обігу, і

Глава 5

не дуже мало, щоб уникнути «порожніх складів» і не допустити зупинки виробництва.

Наслідки надлишкових запасів:

- втрата відсотків за «зв’язаними» коштами;

- проблеми з ліквідністю;

- збільшення псування, крадіжок, неефективного викорис-тання;

- збільшення витрат на зберігання;

- проблеми з охороною навколишнього середовища та без-пекою;

- збільшення страхових платежів. Наслідки надто малих запасів:

- зростання витрат на розміщення замовлень;

- високі ціни за терміновість поставок;

- простої виробництва;

- втрата клієнтів, іміджу підприємства;

- обмежена можливість реагувати на проблеми постачаль-ників;

- обмежена можливість справлятися з сезонними коливан-нями;

- чутливість до зростання цін, зміни валютних курсів тощо.

Для управління запасами використовують ряд процедур і

технічних прийомів:

1) правильне бюджетування потреби у різних елементах за-пасів (сировини, готової продукції, товарів і т. ін.);

2) контроль за рівнем запасів відповідно до бюджету та нор-мативами, розрахунок коефіцієнту оборотності запасів та серед-нього періоду їх оборотності як в цілому, так і за видами запасів:

а) коефіцієнт оборотності запасів в цілому по підприємству

Собівартість реалізованої продукції

Коз = ; (5.10)

Середньорічні залишки запасів

б) коефіцієнт оборотності окремих видів запасів

Витрати даного виду запасів за рік

Кооз — ; ^5 11Л

Середньорічний залишок даного виду запасів Уи-11>

в) тривалість одного обороту запасів (в цілому або за їх ви-

дами)

365(360)

Од

Ко (5.12)

Собівартість реалізованої продукції(Вартістьвитрачених за рік запасів)

Середньорічний залишок запасів*365(360) дн

Диференціальний аналіз релевантної інформації

для прийняття управлінських рішень 3) контроль повторних замовлень сировини (товару), для чого

необхідно знати щоденну потребу в сировині та час реалізації

замовлення (час з моменту оформлення заявки до одержання

сировини від постачальника). Це дасть можливість визначити,

при якому мінімально допустимому залишку сировини необхід-

но оформити повторне замовлення. Обсяг замовлення залежить

від умов поставки, способу транспортування, порядку розрахунків

тощо;

4) управління запасами за категоріями (за методом «ABC»).

У кінці XIX ст. В. Парето (1848-1923 pp.) проаналізував роз-

поділ доходів та багатства в Італії і виявив, що 80% доходів і багатства припадає на 20% населення. Подібна нерівномірність розподілу часто зустрічається і у бізнесі, що стало підставою за-стосування аналізу за Парето, або АВС-аналізу:

а) категорія A - дорогі товари, що складають значну питому

вагу за вартістю (до 70%) при відносно невеликій їх кількості.

Для таких товарів необхідно організувати жорсткий індивідуаль-

ний облік і контроль за рухом, збереженням і витрачанням;

б) категорія Б - питома вага за вартістю і кількістю (ма-

сою, обсягом) приблизно збігаються або близькі за значенням.

Для таких запасів достатньо загального рівня контролю і ана-

лізу;

в) категорія С - значна питома вага за кількістю (обсягом,

масою) при порівняно невисокій питомій вазі за вартістю. Рівень

обліку і управлінського контролю за такими запасами може бути

спрощеним.

5) використання моделі розрахунку економічного розміру

замовлення (ЕРЗ), суть якої полягає у визначенні такого розміру

замовлення, при якому сумарні витрати на оформлення замов-

лення та зберігання запасів будуть мінімальними (рис. 5.6).

ЕРЗ можна визначити за формулою:

FP3 W

\ ~й~' (5.13)

де Д - щорічний попит на даний вид запасів (од.);

С - вартість розміщення та реалізації одного замовлення;

Н - витрати на зберігання одиниці даного виду запасів протя-гом року.

Практично визначений таким методом розмір замовлення може бути скоригованим з урахуванням різних факторів (умов постачання, коливань попиту, можливих знижок оптовим по-купцям тощо);

Глава 5

Сумарні витрати

Витрати на зберігання

Витрати на реалізацію замовлення

Витрати, грн

ЕРЗ Обсяг запасів, од.

Рис. 5.6. Динаміка витрат на зберігання запасів на розміщення замовлень

6) система планування потреби в матеріалах (ППМ) відповід-но до плану виробництва (реалізації) - один з видів бюджету-вання витрат матеріалів на виробництво (реалізацію товарів);

7) оперативне управління запасами за принципом «якраз вчасно» - система JIT (just-in-time). Вперше цю систему засто-сувала компанія «Тойота» в середині 70-х років ХХ ст. Зараз її з успіхом застосовують у багатьох країнах. Для позначення цієї системи в Японії використовують термін «канбан» («картка», або «візуальна система запису»). JIT - англійське позначення цієї системи. Вона передбачає, що матеріали зберігаються на складі постачальника, а до покупця надходять в момент потреби в них для використання у виробництві або продажу. При такому ме-тоді витрати на зберігання запасів у споживача відсутні, але, відпо-відно, можуть бути підвищенні ціни постачальником, необхідна чітка координація (взаємозв’язок) між ними і т. ін.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57

Категорії

Управлінський облік (частина 1)

Схожі підручники