РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА. Тексти лекцій онлайн (частина 2)
8.3. Механізм зовнішньоекономічної діяльності
Серед невідкладних завдань щодо забезпечення ефективного включення України у світове господарство і міжнародне співробітництво першочергове значення мають формування механізму зовнішньоекономічних зв’язків, його теоретична розробка та практичне втілення в життя в умовах незалежності й суверенітету країни, переходу її до ринкової економіки.
Під механізмом зовнішньоекономічних зв’язків розуміють сукупність їх конкретних форм, а також систему правових, організаційно-управлінських та фінансово-економічних важелів, які забезпечують ефективну взаємодію національних господарських комплексів із світовими з метою прискорення розвитку продуктивних сил країни та підвищення соціально-економічних показників життя її громадян.
Виходячи з принципу міжнародного поділу праці, геополітич- ного становища України, характеру розвитку її продуктивних сил, існуючих науково-технічного і ресурсного потенціалів, механізм зовнішньоекономічної діяльності, що формується в країні, необхідно орієнтувати на реалізацію готової стратегічної мети — інтеграцію господарського комплексу України в світову господарську систему. Ця інтеграція передбачає досягнення таких цілей:
• формування розвинутої ринкової системи господарства, яка базувалася б на загальноприйнятих у світовій практиці принципах, нормах та економічних механізмах;
• використання можливостей світового ринку для структурної перебудови національного господарства;
• перетворення зовнішньоекономічної сфери в активний фактор динамічного й високоефективного економічного зростання.
До 1990 р. вся зовнішньоекономічна діяльність була повністю монополізована державою, яка була єдиним суб’єктом вказаних зв’язків. На відміну від раніше діючої системи державного адміністрування у зовнішньоекономічній сфері нині повинен забезпечуватися абсолютний пріоритет товарно-грошових, тобто економічних важелів у регулюванні даної сфери діяльності. В основу функціонування механізму зовнішньоекономічної діяльності мають бути покладені принципи деідеологізації, демонополізації та демократизації зовнішньоекономічних зв’язків, які передбачають максимальне скорочення адміністративних обмежень на експорт та імпорт, підвищення ролі митного й валютного регулювання міжнародних господарських зв’язків, надання суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності широкої самостійності згідно з міжнародною практикою.
Одночасно зовнішня економічна політика має відповідати національним інтересам держави, забезпечувати взаємовигідне співробітництво з іноземними партнерами, стимулювати конкуренцію між учасниками зовнішньоекономічної діяльності з метою підвищення якості продукції та послуг на українському ринку.
Для створення нового дієвого механізму зовнішньоекономічних зв’язків необхідно вирішення таких основних проблем:
• формування необхідної законодавчої бази;
• створення відповідного економічного середовища;
• розвиток інституційних структур, що регулюють зовнішні економічні зв’язки;
• підготовка високопрофесійних кадрів для зовнішньоекономічної діяльності.
Важливими елементами механізму зовнішньоекономічної діяльності в умовах розвитку ринкової системи господарювання є валютна, податкова, кредитна, депозитна, цінова і митна тарифна політика. Ключовий елемент механізму цих зв’язків становить валютна політика, за допомогою якої здійснюється вплив держа
ви та центрального банку на платіжний баланс, валютний курс та конкурентоспроможність національного виробництва.
Одним з факторів підвищення ділової активності як серед національних товаровиробників і експортерів, так і серед зарубіжних інвесторів є формування сучасної податкової системи на експортно-імпортні операції.
Важливим інструментом державного впливу на зовнішні економічні зв’язки виступають кредити та субсидії. Кредитування експортно-імпортних операцій, великих будівельних проектів є невід’ємною частиною міжнародної ділової практики, що прискорює процес кругообігу капіталу.
Складову частину механізму зовнішньоекономічної діяльності становить митна політика держави, покликана, передусім, виконувати функцію захисту внутрішнього ринку. Митна політика України повинна передбачати укладання митних союзів із заінтересованими країнами, що посилить взаємну довіру і призведе до узгодженості основних положень, їх митної політики.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60