РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА. Тексти лекцій онлайн (частина 2)
2.Характеристика природно-ресурсного, демографічного та виробничого потенціалу району
Природно-ресурсний потенціал. Рельєф і клімат Полісся є задовільним для господарювання. Переважно рівнинний рельєф, висока для України лісистість району, задовільна забезпеченість водними ресурсами створюють сприятливі умови для розвитку інфраструктури, галузей аграрного виробництва та промисловості. Сприятливі природнокліматичні умови для рекреаційної діяльності — лікування і відпочинок на базі річок, озер, лісів, підземних мінеральних вод.
Мінерально-сировинні ресурси представлені паливно-енергетичними, рудними і нерудними корисними копалинами (кам’яне й буре вугілля, природний газ, нафта, торф, поліметалеві та мідні руди, золоторудні поклади, хімічна і будівельна сировина).
Земельні ресурси. Порівняно з Україною Полісся характеризується нижчим рівнем сільськогосподарського освоєння земель, високою питомою вагою пасовищ і природних кормових угідь. З усієї площі земель 56 % — належить до сільськогосподарських угідь, з яких 72 % забруднені радіонуклідами. Осушені болотні й перезволожені землі втратили природний стан і швидко деградують.
Водні ресурси. Основною складовою водних ресурсів Полісся є ресурси річкового стоку, а також ресурси штучних водоймищ (ставків), боліт і озер, серед яких — Шацькі озера, Біле озеро.
Демографічний потенціал. Чисельність населення. З початку 1990-х рр. в районі спостерігається значне скорочення чисельності населення. Так, за період 1995—2007 рр. чисельність наявного населення району зменшилася на 9,4 % (відповідно з 5099,5 тис. до
4620,8 тис. осіб на початок 2008 р.). Причинами такого явища стали значне зменшення народжуваності, збільшення питомої ваги осіб літнього віку, зростання смертності, скорочення тривалості життя, зростання захворюваності, численні екологічні проблеми регіону. Частка населення району в загальній чисельності населення України складає 9,2 %.
Густота населення району порівняно із загальноукраїнською є меншою в 1,7 раза (45 чол. на 1 км2 проти 77). Для областей району вона становила: для Волинської — 51 чол. на 1 км2, для Рівненської — 57, для Житомирської — 44, для Чернігівської області — 36 чол. на 1 км2.
Відтворення населення. Показники народжуваності населення Поліського економічного району перевищують середні показники в Україні (у 2007 р. коефіцієнт народжуваності дорівнював
11,6 %о при середньоукраїнському значенні 10,2 %0). Смертність тут перевищує середні показники в Україні (відповідно 17,7 і
16.4 %о). У результаті коефіцієнт природного скорочення населення в районі складає 6,1 %о.
Області району мають значні відмінності за показниками народжуваності. Коефіцієнт народжуваності у Волинській області протягом 1990—2001 рр. знизився з 15,3 до 10,8 %о, потім поступово зростав, досягнувши у 2007 р. значення 13,5 %о. У Житомирській області народжуваність скоротилася з 12,9 до 8,4 %0 у 2001 р., після чого повільно зросла до 10,9 %о у 2007 р. У Рівненській області за цей період зниження народжуваності відбулося з
15,8 до 11,3 %о, надалі вона збільшилася до 13,7 %о у 2007 р. Коефіцієнт народжуваності в Чернігівський області є найнижчим у районі. Він зменшився за аналогічний період з 10,8 до 6,7 %о, після чого зріс до 8,3 %о.
Загальні коефіцієнти смертності у Волинській та Рівненській областях були значно нижчими, ніж у Житомирській та Чернігівській областях. Якщо в перших двох вони зросли за період 1990—2007 рр. відповідно з 11,3 до 14,9 %о і з 10,6 до 14,0 %о, то в Житомирській області — з 13,2 %о до 18,5 %о, а в Чернігівській були найвищими в Україні (мало місце зростання з 14,8 до
21.4 %о). Такі високі показники смертності в цих областях пов’язані з негативною віковою структурою населення, високою часткою осіб пенсійного віку, низьким рівнем життя населення, з наслідками Чорнобильської катастрофи.
Трудовий потенціал. Частка трудових ресурсів у структурі населення Полісся є нижчою за середньоукраїнський показник через вищу питому вагу населення непрацездатного віку. У структурі зайнятості населення вагомою є частка працюючих у сфері аграрного виробництва, особливо зайнятих у сільському господарстві. Найвищими є показники зайнятості у сільському господарстві Чернігівської та Волинської областей.
Чисельність економічно активного населення у І півріччі 2008 р. становила 2183,7 тис. осіб (або 9,7 % від кількості всього економічно активного населення в Україні): у Волинській області — 483,6 тис. осіб (64,9 % до всього населення відповідного віку), у Житомирській —- 632,6 тис. (65,6 %), у Рівненській —
523,1 тис. осіб (62,8 %), у Чернігівській області — 544,4 тис. осіб (64,9 %).
Показники безробіття, за методологією МОП, у І половині 2008 р. в Поліссі значно перевищують середній рівень в Україні: у Волинській області безробіття складає 7,8 % до економічно активного населення відповідного віку, в Житомирській — 8,6, у Рівненській — 8,8, у Чернігівській області —
7,4 % при середньому рівні в Україні 6,2 %. Це ж стосується і частки зареєстрованих безробітних — відповідно 3,9, 4,2, 5,4 та 4,2 % при середньому показникові в Україні 3 %. Отже, традиційний проблемний ринок праці району має ознаки тру- додепресивності як у промисловому, так і в аграрному секторах економіки.
Кількість зайнятого населення в районі становить 42,5 % загальної кількості населення району. У структурі зайнятості більшу, ніж в Україні частку складають працюючі у сфері аграрного виробництва, а чисельність зайнятих у галузях сільського господарства перевищує 5 млн чол. Рівень безробіття в районі сягає 13 % від працездатного населення.
Виробничий потенціал. Головними умовами, які визначають специфічні риси виробничого потенціалу Поліського економічного району, виступають, по-перше, особлива структура природно-ресурсного потенціалу, в якому домінує частка сільськогосподарських ресурсів, і по-друге, стала аграрно-переробна спеціалізація господарства регіону. У багатьох галузях уповільнилися, а подекуди і припинилися нарощування та оновлення основних виробничих потужностей. Порівняння структури основних виробничих фондів галузей економіки району з відповідними показниками по Україні доводить, що нижчою, ніж в Україні в районі є частка основних виробничих фондів промисловості і вищою — частка основних фондів сільського господарства. Освітній людський потенціал Полісся характеризується високим рівнем: тут зосереджено 66 навчальних закладів першого—другого рівнів акредитації, 17 вищих навчальних закладів третього—четвертого рівнів акредитації, понад 70 науково-дослідних та проектно- конструкторських організацій. .
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60