РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА. Тексти лекцій онлайн (частина 2)
8.5. Експортний потенціал України та її регіонів
Входження економіки України в систему світових господарських відносин, перебудова її господарства з використанням досвіду інших країн щодо впровадження ринкових засад зумовлюють необхідність визначення наукових підходів, на яких має розвиватися експортний потенціал країни. Розвиток експорт
ного потенціалу України сприяє підвищенню якості продукції, розвитку експортно орієнтованих галузей і підприємств, підвищенню їх науково-технічного рівня, прискоренню розвитку нау- комістких галузей та підприємств, на яких виробляється високо- технологічна готова продукція.
Провідне місце в експортному потенціалі Україна та її регіонів нині займає продукція чорної металургії, що зумовлює певну монокультурність, яка підвищує вразливість країни у сфері зовнішньоекономічних зв’язків. Експортний потенціал машинобудування, харчової і легкої промисловості, сільського господарства займає в експорті країни незначне місце. Він використовується в недостатній мірі з різних причин: (через якість продукції, її неконкурентоспроможність, політику країн світу та ін.) тощо.
Подальший розвиток експортного потенціалу України певною мірою стримують:
• негативні тенденції зростання в експорті країни та її регіонів сировинної продукції;
• надзвичайно ускладнений вихід на світовий ринок українських підприємств унаслідок протекціоністських заходів з боку деяких країн світу щодо захисту своїх ринків;
• недостатній розвиток системи сертифікації та контролю якості експортної продукції в умовах зростання на світових ринках вимог не тільки до науково-технічних параметрів, але й до споживних і екологічних характеристик продукції;
• відсутність досвіду та спеціальних знань щодо виходу на світові ринки у більшості вітчизняних підприємств, низький рівень маркетингової діяльності;
• критично недостатнє інвестування в перспективні експорт- ноорієнтовані галузі за рахунок внутрішніх і зовнішніх ресурсів;
• обмежені можливості використання іноземних інвестицій та кредитів для розвитку експортного потенціалу внаслідок низького міжнародного рейтингу надійності України.
Негативно впливають на розвиток експортного потенціалу України і низька ефективність виробництва, висока енерго- та матеріаломісткість продукції, відсталість технологічної бази більшості галузей виробництва. Саме технологічна відсталість більшості галузей не дає можливості широкого впровадження конкурентоспроможних технологій військово-промислового комплексу в багатьох галузях і виробництвах. Крім цього, економіка країни значно залежить від імпорту енергоносіїв.
Разом з тим, Україна має всі можливості для поліпшення зовнішньоекономічних зв’язків та нарощування її експорту. Ефективна участь її в міжнародному поділі праці залежить не тільки від її природно-ресурсного потенціалу, але й від якості експортного потенціалу та надійних гарантованих умов співробітництва з Україною іноземних фірм і організацій.
Можливості експортного потенціалу України значною мірою залежать від рівня економічного розвитку її регіонів, у тому числі областей, окремих міст. Нині зовнішньоекономічна діяльність України характеризується регіональними особливостями. Так, західні регіони ширше інтегруються з країнами Центральної і Західної Європи, східні — передусім, з Російською Федерацією, а південні — з країнами Причорномор’я.
Нині на долю Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Запорізької й Харківської областей та м. Києва припадає понад 60 % усього експорту країни. Основу експорту складають чорні метали, металопродукція, машини та обладнання. Дещо скоротився експорт вугілля через його високу собівартість.
Основною тенденцією подальшого розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України є поступове збільшення експортних можливостей західних областей та подальша лібералізація їх зовнішньоекономічної діяльності. Серед південних областей України за обсягами експорту товарів виділяються Миколаївська й Одеська області за рахунок експорту морських суден та продукції хімічної промисловості.
За обсягами зовнішньої торгівлі, в тому числі експорту найменша питома вага у зовнішньоекономічному обігу країни припадає на Волинську, Закарпатську, Чернівецьку, Рівненську, Тернопільську і Кіровоградську області. Значну активність у зовнішньоекономічній діяльності проявляють такі великі міста країни, як Київ, Одеса, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Маріуполь, Львів та ін.
Зростанню зовнішньоторговельного обігу сприяє розширення співробітництва прикордонних областей України і Росії, євроре- гіонів Буг і Карпати, а також подальший розвиток міжрегіонального співробітництва з регіонами Російської Федерації. Виважена державна регіональна зовнішньоекономічна політика сприятиме прискоренню ринкових перетворень та подальшому розвитку економіки України, реалізації пріоритетних регіональних можливостей розвитку міжрегіональних і зовнішньоекономічних зв’язків, вирівнюванню рівнів соціально-економічного розвитку ре-
В умовах посилення взаємозалежності, глобалізації економічних процесів вирішення внутрішніх проблем України цілком залежить від визначення оптимального вектора розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Нині Україна ще не включена належним чином до міжнародної спеціалізації: її питома вага у світовому експорті залишається незначною. Це значно зумовлюється низькою часткою конкурентоспроможної продукції.
Разом з тим, існують потенційні конкурентні переваги українського експорту: наявність технологічно передових секторів промисловості, здатних до швидкого освоєння нових наукоміст- ких видів продукції; значні сировинні ресурси; традиційні ринки збуту української продукції; високий рівень кваліфікації працівників.
Досить стабільним попитом в окремих регіонах світу користується вітчизняна продукція металургійного комплексу (прокат чорних металів, сталеві труби, залізорудна сировина, феросплави), частково машинобудування (машини та обладнання), електроенергетичної промисловості, будівельної індустрії, промисловості будівельних матеріалів (поліроване і віконне скло, каоліни, тугоплавка глина, кварцовий пісок, вироби з граніту, цемент та ін.), хімічного комплексу (аміак, карбамід, оцтова кислота, бензол, шини, лікарські засоби тощо).
Оцінюючи експортний потенціал України, слід виділити, в першу чергу, чорну металургію. В умовах зменшення поставок її продукції до країн СНД і скорочення внутрішнього попиту збільшується експорт продукції чорної металургії на ринки інших країн світу, що підтверджує її достатню конкурентну спроможність.
Експортний попит став головним чинником зростання виробництва хімічної продукції. У хімічній та нафтохімічній промисловості нині зосереджений значний експортний потенціал — більше половини продукції цих галузей реалізується на експорт, переважно в країни далекого зарубіжжя. Експортні потужності підприємств даних галузей спеціалізуються на виробництві аміаку, шин, азотних добрив та ін.
В структурі експортного потенціалу ще надто низькою є доля машинобудування. З урахуванням загальносвітової тенденції зростання питомої ваги продукції машинобудування у структурі міжнародної торгівлі, що нині складає більше третини експорту, на поставки машинобудівної продукції України припадає менше
10 % її експорту. При цьому Україна зовсім мало експортує нау- комістких високотехнологічних виробів машинобудування.
Динаміка експорту машин і устаткування свідчить як про певну втрату традиційних ринків, так і про тяжкий стан самого машинобудування та втрату ним своїх конкурентних переваг. Тому першочерговим стало підвищення конкурентоспроможності продукції машинобудування. Нині світовий рівень якості має лише частина продукції літако- і суднобудування, космічної і військової техніки та озброєння.
Для збільшення обсягів випуску експортної продукції слід відновити експортні потужності підприємств важкого, електроенергетичного машинобудування, верстато- і приладобудування та з випуску обладнання й устаткування для нафтогазовидобувної та нафтохімічної промисловості. Ці галузі можуть суттєво
поповнити експортний потенціал України продукцією, яка відповідає світовому науково-технічному рівню.
Поряд з традиційними видами експорту необхідно створювати нові види продукції у галузях, що використовують новітні досягнення науки і техніки. Ними могли б бути:
• керамічні матеріали і виготовлені з них електротехнічні керамічні вироби, жароміцні деталі, автомобільні керамічні двигуни, керамічні газові турбіни та ін.
• нові металеві матеріали: стійкі до корозії, високої чистоти,
надстійких сплавів, сплавів з ефектом пам’яті, надпровідників тощо;
• нові види компонентних та порошкових матеріалів, зносостійких, тугоплавких матеріалів і конструкцій, полімерів, пластмас для виробництва висококонкурентних товарів і технологічних деталей.
Зовнішньоекономічна стратегія України повинна виходити з необхідності:
• збереження національного суверенітету країни, гарантуван-
ня її економічної безпеки;
• досягнення ефективного господарювання суб’єктів зовніш
ньоекономічної діяльності на основі їх певної самостійності в цій сфері та дієвого державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; '
• обмеження лібералізації зовнішньої торгівлі та посилення ролі держави в цій сфері;
• якісної перебудови всієї системи зовнішніх економічних
зв’язків як передумова подальших структурних перетворень в економіці й інтегрування господарства України в світову економіку. ,
Формування і розвиток експортного потенціалу України та її регіонів повинні здійснюватися в таких напрямах:
• диверсифікація експорту з метою досягнення його максимально ефективної та оптимальної структури, розширення асортименту товарів з високим ступенем обробки, суттєвого підвищення в експорті частки наукомісткої продукції, високих технологій, збереження існуючих і освоєння українськими виробниками й експортерами нових регіональних ринків товарів, технологій, капіталів і послуг;
• диверсифікація імпорту і зменшення залежності від нього найважливіших чинників виробництва — енергоносіїв та стратегічних видів сировини, створення імпортозамінних виробництв;
• удосконалення системи захисту і підтримки національного товаровиробника, усунення загрози інтервенціоністських імпортних поставок, здійснення вибіркового протекціонізму щодо стратегічно важливих для економіки України галузей і видів виробництв;
• розширення транскордонного співробітництва, надання міжнародних транспортно-експедиторських послуг з урахуванням геополітичних чинників, створення необхідних транспортних коридорів;
• активізація участі України в міжнародних організаціях та угрупованнях на основі подальшого розвитку режиму вільної торгівлі з державами СНД, Балтії, Європейського Союзу, укладання угод про вільну торгівлю з європейськими та іншими країнами світу.
Необхідність диверсифікації зовнішньоекономічної діяльності пов’язана, по-перше, з незбалансованістю структури економіки та її повільною структурною перебудовою, надмірною енерго- і ресурсомісткістю більшості галузей господарства, низькою конкурентоспроможністю національного виробництва та гострою потребою в пошуку ринків збуту вітчизняних товарів; по-друге, з надмірною (від 20 до 90 %) залежністю економіки України від монопольних імпортних ринків постачання стратегічно важливих товарів (енергоносіїв, сировинних ресурсів) для життєво важливих галузей виробництва.
Від подальшого вирішення проблеми диверсифікації зовнішньоекономічної діяльності безпосередньо залежатиме майбутнє України як незалежної держави, рівноправного учасника світогос- подарських зв’язків. Здійснення процесу диверсифікації сприятиме прискореному входженню України в систему міжнародного поділу праці, вдосконаленню структури її експортного потенціалу.
В найближчі роки експорт металу повинен бути замінений експортом машин, обладнання, металовиробів. Збільшиться виробництво експортно орієнтованої та імпортозамінної продукції машинобудування, хімічної промисловості, агропромислового комплексу (в першу чергу, харчової промисловості і сільського господарства).
Виважена державна регіональна зовнішньоекономічна страте-
гія на довгостроковий період сприятиме, передусім, прискоренню ринкових перетворень та подальшому розвитку економіки У країни, структуризації експортного потенціалу регіонів і вирівнюванню їх соціально-економічного розвитку.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60
