РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА. Тексти лекцій онлайн (частина 2)
7.2.4. Центральний економічний район
1. Місце і роль Центрального економічного району в економіці України.
2. Характеристика природно-ресурсного, демографічного та виробничого потенціалу району.
3. Галузева і територіальна структура господарства району.
4. Основні напрями соціально-економічного розвитку Центрального економічного району.
1. Місце і роль Центрального району в економіці України
До складу Центрального економічного району входять Київська й Черкаська області та місто Київ. Його площа становить 49,8 тис. км2 (8,3 % від площі України). ^
Район розташований у зоні Полісся і Лісостепу. Його територія характеризується невеликою заболоченістю, помірно-континентальним кліматом, високою природною родючістю ґрунтів. Район знаходиться на перехресті важливих залізничних та автомобільних магістралей. Тут протікає Дніпро — головна водна артерія України.
За даними Держкомстату України, на території Центрального району станом на 01.01.2008 р. проживало 5,8 млн чол. (12, 4% населення України). Район відноситься до високоурбанізованих, оскільки міське населення в ньому складає 78 %, тоді як в Україні — в цілому 68,3 %. Валовий регіональний продукт регіону дорівнює 23 % від загального по Україні, а в розрахунку на одну особу перевищує середнє значення по країні, становлячи понад 186 % до її загального показника.
Експорт товарів з регіону у 2007 р. становив 13,8 % від загального по Україні, а імпорт — 44,2 %. Експорт послуг сягав 48,6 %, а їх імпорт — 38,7 %. Прямі іноземні інвестиції на кінець року складали 6,5 млрд дол., тобто 30,9 % від загального обсягу цих інвестицій в Україну.
Економічним і соціальним ядром району є місто Київ — столиця України. При загальній території міста — 0,1 % від площі України в ньому проживає 8,7 % міського населення країни, виробляється 17,5 % валового регіонального продукту, що в 3 рази перевищує показник на душу населення порівняно із загальним показником по країні (табл. 7.4).
ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ у 2007 р.
|
Показники |
Україна |
Центральний район |
Київська область |
Черкаська область |
м. Київ |
||||
|
усього |
у % до України |
усього |
у % до України |
усього |
у % до України |
усього |
у % до України |
||
|
Територія, тис. км2 |
603,5 |
49,8 |
8,3 |
28,1 |
4,7 |
20,9 |
3,5 |
0,8 |
ОД |
|
Чисельність наявного населення, тис. чол. |
46 372,7 |
5793,0 |
12,4 |
1737,3 |
3,7 |
1315,5 |
2,8 |
2740,2 |
5,9 |
|
— міського |
31 668,8 |
4519,0 |
14,3 |
1048,8 |
3,3 |
730,0 |
2,3 |
2740,2 |
8,7 |
|
— сільського |
14 703,9 |
1274,0 |
8,7 |
688,5 |
4,7 |
585,5 |
4,0 |
— |
— |
|
— відсоток міського |
68,3 |
78,0 |
114,2 |
60,4 |
88,4 |
55,5 |
81,3 |
100,0 |
— |
|
— щільність, осіб на 1 км2 |
77 |
117 |
151 |
62 |
81 |
63 |
82 |
3279 |
в 43 рази |
|
Валовий регіональний продукт, млн грн, 2006 р. |
544 153 |
125 412 |
23,0 |
19 188 |
3,5 |
10957 |
2,0 |
95 267 |
17,5 |
|
Валовий регіональний продукт на одну особу, грн |
11 630 |
21 649 |
186,1 |
10918 |
93,9 |
8209 |
70,6 |
35 210 |
302,8 |
|
Кількість суб’єктів ЄДРПОУ |
1 187 020 |
287 603 |
24,0 |
45 333 |
3,8 |
26 821 |
2,2 |
215 449 |
18,0 |
|
Експорт товарів, млн дол. |
49 296,1 |
6783,5 |
13,8 |
755,6 |
1,5 |
690,6 |
1,4 |
5337,3 |
10,8 |
|
Імпорт товарів, млн дол. |
60 618,0 |
26 818,3 |
44,2 |
2597,1 |
4,3 |
494,9 |
0,8 |
23 726,3 |
39,1 |
|
Експорт послуг, млн дол. |
9038,9 |
4388,6 |
48,6 |
118,9 |
1,3 |
10,0 |
0,1 |
4259,7 |
47,1 |
|
Імпорт послуг, млн дол. |
4980,6 |
1929,3 |
38,7 |
130,1 |
2,6 |
15,2 |
0,3 |
1784,0 |
35,8 |
|
230 |
|
Показники |
Україна |
Центральний район |
Київська область |
Черкаська область |
м. Київ |
||||
|
усього |
у % до України |
усього |
у % до України |
усього |
у % до України |
усього |
у % ДО України |
||
|
Прямі іноземні інвестиції в регіони України, на кінець року, млн дол. |
29 489,4 |
11012,3 |
3739 |
107850 |
3,7 |
174,9 |
0,6 |
9496,7 |
32,3 |
|
Загальний коефіцієнт народжуваності, на 1000 наявного населення |
10,2 |
10,1 |
99,0 |
10,6 |
103,9 |
8,9 |
87,3 |
10,4 |
102,0 |
|
Загальний коефіцієнт смертності, на 1000 чол. наявного населення |
16,4 |
15,0 |
91,5 |
18,1 |
110,4 |
18,2 |
111,0 |
11,4 |
69,5 |
|
Коефіцієнт природного приросту, на 1000 чол. наявного населення |
-6,2 |
-А,9 |
79,0 |
-7,6 |
119,4 |
-9,3 |
150,0 |
-1,0 |
16,1 |
|
Сальдо міжрегіональної міграції, осіб |
— |
24371 |
100,0 |
1245 |
5,1 |
^93 |
— |
22633 |
92,9 |
|
Сальдо міждержавної міграції, осіб |
16 838 |
2897 |
17,1 |
521 |
3,1 |
206 |
1,2 |
2170 |
12,8 |
|
Чисельність зареєстрованих безробітних, тис. чол. |
642,3 |
55,3 |
8,6 |
20,5 |
3,2 |
29,7 |
4,6 |
5,1 |
0,8 |
|
Середньомісячна номінальна зарплата найманих працівників, грн |
1351 |
1582 |
117,1 |
1362 |
100,8 |
1085 |
80,3 |
2300 |
170,2 |
2. Характеристика природно-ресурсного, демографічного
та виробничого потенціалу району
Природно-ресурсний потенціал. Клімат і ресурси Центрального економічного району досить сприятливі для розміщення промислових підприємств, розвитку шляхів сполучення, а рівнинний характер рельєфу — для механізованого сільського господарства. Природно-кліматичні умови допомагають і рекреаційній діяльності — лікуванню і відпочинку на базі річок, озер, лісів, підземних мінеральних вод тощо.
В мінерально-сировинній базі район виділяється, насамперед, запасами бентонітових глин, суглинків та каолінів як формовоч- них матеріалів металургії і виробництва стінової кераміки, будівельного каменю, пісків для будівництва тощо.
Водні ресурси (поверхневий стік та підземні джерела) достатні для розвитку різних видів економічної діяльності як виробничої, так і соціально-побутової та транспортної. Значними є запаси лісових ресурсів, серед яких переважають дуб, береза, сосна і вільха. Вони мають санітарно-гігієнічне й оздоровче призначення, а також використовуються для захисту ґрунтів від ерозії, поліпшення мікроклімату, для рекреаційних та виробничих цілей. У зв’язку з радіаційним забрудненням території району, яке сталося в результаті аварії на ЧАЕС, його природно-ресурсний потенціал знизився.
Демографічний потенціал. Чисельність населення. Центральний економічний район є середнім за чисельністю наявного населення, яка на початок 2008 р. становила 5793,0 тис., (12,4 % загальної кількості населення), у тому числі в Київській області мешкало
1737,3 тис. осіб, в Києві — 2698,9 тис. осіб, у Черкаській області —
1315,5 тис. осіб. Чисельність населення району за період 1995—
2007 рр. зменшилася на 4,9 % (у тому числі в Київській області — на 8,7, у Черкаській області — на 12,8 %), а в Києві, навпаки, зросла на 2,3 % за рахунок міграції до столиці населення з інших областей.
Густота населення. Центральний економічний район є одним з найбільш густо заселених, передусім, за рахунок значної чисельності населення міста Києва (густота населення столиці — 3279 чол. на 1 км2, Київської області — 62, Черкаської області — 63 чол. на 1 км2). Незважаючи на зростання чисельності та густоти населення столиці, середня густота населення Центрального району поступово зменшується: у 1995 р. і вона складала 121 чол. на 1 км2, у 2007 р. — 117 чол. на 1 км2.
Відтворення населення. Показники народжуваності населення Центрального економічного району майже відповідають показникам народжуваності в цілому в Україні — у 2007 р. коефіцієнт народжуваності дорівнював 10,1 %о. Смертність у районі є нижчою від смертності в Україні (відповідно 15,0 і 16,4 %о), внаслідок чого не такими значними є показники природного скорочення населення (в районі — 4,9 %о, в Україні — 6,2 %о). На показники природного приросту населення району значно впливають показники смертності в Києві, котрі є найнижчими в Україні (11,4 %о).
Показник дитячої смертності у районі становить 8,8 %о і є нижчим, ніж у середньому в Україні, причому в Київській області він найнижчий в Україні (7,3 %о), а в Черкаській області — один з найвищих (11,3 %„).
Загальний коефіцієнт народжуваності у Київській та Черкаській областях протягом 1990—2001 рр. знизився з 12,3 до 7,2 %о, у Києві — з 12 %о у 1990 р. до 7 %о у 1999 р. У перших двох областях коефіцієнти народжуваності почали зростати з 2002 р., а в Києві — з 2003 р.: відповідно до 10,6 %о, 8,9 і 10,4 у 2007 р. Тільки в Києві показник народжуваності майже вийшов на рівень 1991 р. (в Київській області — на рівень 1993 р., а в Черкаській області на рівень — лише на рівень 1997 р.).
Загальний коефіцієнт смертності населення у Київській області у 1990—1995 рр. поступово зростав — відповідно з 13 до
16,5 %о, в подальші роки відбувалися його коливання — з 15,7 %о у 1998 р. до 18,1 %о у 2007 р. У Черкаській області цей показник за період 1990—1996 рр. збільшився відповідно з 14,4 до 17,3 %о, а в подальші роки коливався від 16,5 %о у 1998 р. до 18,2 %о у
2007 р. В Києві коефіцієнт смертності був найнижчим: з 1990 по 1995 р. відбулося його зростання з 8,6 до 11,5 %о. Надалі він коливався від 9,8 %о у 1998 р. до 11,4 %о у 2007 р.
Вікова структура характеризується відносно стабільними співвідношеннями між основними віковими групами. Питома вага населення старше працездатного віку в загальній чисельності населення Центрального економічного району майже не зросла (у 1990 р. — 22,9, у 2007 р. — 23 %), причому в Україні цей показник підвищився більш істотно. Така досить сприятлива вікова структура властива району за рахунок поповнення населенням молодших вікових груп, невеликої частки осіб похилого віку. У віковій структурі населення району частка осіб працездатного віку залишається значною. За період 1990—2007 рр. вона зросла з 60 до 62,6 %.
Трудовий потенціал. Особливості демографічного розвитку регіону вплинули на чисельність і динаміку трудових ресурсів у всіх сферах економічної діяльності. Чисельність економічно активного населення віком 15—70 років у Центральному економічному районі в І півріччі 2008 р. становила 2961,1 тис. осіб (або
13,2 % від кількості населення відповідного віку в Україні): у Київській області — 846,7 тис. осіб (63,9 % до всього населення відповідного віку), у Черкаській області — 647,2 тис. (65,1 %), у Києві — 1467,2 тис. осіб (67 % — найвищий показник в Україні).
Ринок праці Центрального економічного району є значно диференційованим за основними тенденціями розвитку. Зокрема, для Київської й особливо Черкаської областей є характерними ознаки трудоде- пресивності, для міста Києва, — навпаки, нестача трудових ресурсів, найбільша в країні мобільність робочої сили та місткість ринку.
Показники безробіття, за методологією МОП, у І половині 2008 р. загалом у районі є нижчими за середньоукраїнські. Спостерігається значна диференціація показників: у Київській області безробіття складає 5,6 % (в Україні — 6,2 %), у Черкаській — воно набагато перевищує середній показник у країні і дорівнює 8,2 %, у Києві — є найнижчим (лише 2,9 %). Це ж стосується також частки зареєстрованих безробітних — відповідно 2,6 і 4,9 % та 0,3 %.
Значним є і зосереджений у районі виробничий потенціал. Основні засоби виробництва складають понад 13 % від їх обсягу в Україні.
3. Галузева і територіальна структура господарства
У загальнонаціональному господарському комплексі Центральний економічний район виділяється машинобудуванням і металообробкою, промисловістю будівельних матеріалів, харчовою, хімічною й нафтохімічною галузями.
Паливно-енергетичний комплекс характеризується, насамперед, електроенергетикою, частка якої становить понад 23 % у загальному виробництві електроенергії в країні. Вінпредставленйй Київськими ГЕС та ГАЕС, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, Трипільською ДРЕС, Чорнобильською АЕС (виведена з експлуатації у 2000 р.), Канівською і Кременчуцькою ГЕС та дрібнішими гідроелектростанціями. У територіальній структурі перше місце з виробництва електроенергії належить Київській області.
Хімічна і нафтохімічна галузі промисловості спеціалізуються на випуску пінополіуретану, автомобільних шин, полімерної плівки, виробів з пластмас, біотехнічних (Біла Церква, Бровари, Не- мішаєво) та хіміко-фармацевтичних препаратів, хімічних реактивів, барвників, побутової хімії (Київ), азотних добрив, хімічних реактивів, фарб (Черкаси).
Провідною галуззю економіки району є також машинобудування і металообробка. Підприємства цієї галузі спеціалізуються на виробництві наукомісткої і високотехнологічної техніки — авіабудування, електротехнічних машин та апаратури, радіоелек-
троніки, приладобудування (Київ); на виробництві машин для сільського господарства, устаткування і машин для хімічної, харчової промисловості, побутової техніки (Біла Церква, Ставище, Ірпінь, Переяслав-Хмельницький), транспортного машинобуду-/ вання (тролейбуси, мотоцикли — Київ), автомобілебудування,) (З устаткування для харчової, текстильної, хімічної галузей проми-( * словості, верстатів тощо (Київ, Черкаси).
Промисловість будівельних матеріалів представлена виробництвом збірних залізобетонних і бетонних конструкцій (Біла Церква, Бровари, Сквира), будівельної цегли і кераміки, стінових блоків, облицювальних та теплоізоляційних матеріалів (Київ), порошкової металургії (Бровари), асфальтобетону, керамзитового графіту, щебеню, цегли, вогнетривів (Черкаси, Сміла, Тальне, Ватутіне).
Лісова, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість включають деревообробні та меблеві підприємства, підприємства з виробництва пиломатеріалів, дерев’яної тари, меблів та ін. Зосереджені вони в Києві, Броварах, Білій Церкві, Ірпені, Фастові, Черкасах.
Галузі легкої промисловості спеціалізуються на випуску тканин (Черкаси, Богуслав, Березань), трикотажних (Біла Церква, Сквира, Черкаси) і швейних (Переяслав-Хмельницький, Фастів, Сквира, Сміла, Золотоноша, Шпола) виробів. Важливе місце займає шкіряно-взуттєва промисловість (Біла Церква, Васильків, Баришівка, Умань, Черкаси).
Харчова промисловість за питомою вагою в галузевій структурі промисловості району є однією з провідних. Вона представлена цукровою, молочною, маслосироробною, спиртовою, плодоовочевою галузями, виробництвом безалкогольних напоїв. Київська область виділяється серед інших виробництвом цукру, консервів, тваринного масла, ковбасних виробів, м’яса. Досить поширені підприємства хлібопекарської, кондитерської, макаронної, пивоварної галузей промисловості. В Києві суттєве значення має виробництво кондитерських виробів, пива, мінеральної води, хліба і хлібобулочних виробів. Галузями спеціалізації Черкаської області є цукрова, м’ясна, маслосироробна, молочна, консервна промисловість.
Агропромисловий комплекс Центрального економічного району займає значне місце. Сприятливість агрокліматичних умов, рівнинний рельєф, висока освоєність території, особливо південної частини, великий ринок збуту продукції та інші чинники зумовили розвиток багатогалузевого сільського господарства й переробних галузей АПК.
Сільськогосподарська ланка зернопромислового комплексу спеціалізується на вирощуванні озимої та ярої пшениці, жита, ячменю, вівса, проса, кукурудзи. Вагоме місце в структурі посів-
них площ займають також кормові, технічні, картопле-овоче- баштанні культури. Садівництво традиційно розвиває такі галузі, як вирощування яблук, груш, слив, абрикос, вишень, черешень.
У тваринництві основне значення належить молочно-м’ясному скотарству, свинарству та птахівництву.
Транспортний комплекс району включає всі види транспорту — залізничний, трубопровідний, річковий та авіаційний. Залізничний транспорт займає провідне місце за показниками пасажи- ро- і вантажообігу. Найбільший залізничний вузол району — :
Київський. Залізничними транспортними вузлами, де сходяться не лише залізничні, але й автомобільні, водні, повітряні лінії, є і
Фастів, Черкаси, Миронівка, Христинівка та ін. Наявність розви- і
нутої транспортної мережі забезпечує здійснення широких міжрегіональних економічних зв’язків та перевезення пасажирів.
Наявність достатньо розвинутого виробничого господарського комплексу поєднується з розвитком соціальної сфери. Насамперед, це стосується торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, освіти, культури, охорони здоров’я тощо.
4. Основні напрями соціально-економічного розвитку Центрального економічного району
Виходячи із сучасного рівня розвитку господарства, наявності природно-ресурсних та соціально-економічних конкурентних переваг і державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 р., затвердженої Кабінетом Міністрів України в
2006 р., основними напрямками розвитку господарства району є:
• підвищення ефективності виробництва і конкурентоспроможності продукції, що виробляється в районі, на зовнішньому й внутрішньому ринках;
• досягнення фінансової стабілізації та зростання ефективності формування і використання регіональних і місцевих бюджетів;
• ефективне використання науково-технічного потенціалу ра
йону, збільшення вкладу науки й техніки в розвиток промисловості, будівництва, транспорту, соціальної сфери; \
• вирішення найважливіших соціальних завдань, у тому числі |
розширення кількості робочих місць та підвищення зайнятості, |
зростання рівня оплати праці населення, якості його життя;
• поліпшення екологічної ситуації у великих містах, зокрема у |
м. Києві, зменшення забруднення його атмосферного повітря ав- \
томобільним транспортом. Реалізація заходів щодо зниження негативного впливу радіаційного забруднення території на виробничу діяльність та здоров’я населення;
• подальший розвиток ринкової інфраструктури, зміцнення зв’язку освіти, науки і виробництва, підвищення ролі інформаційно-телекомунікаційних систем у досягненні ефективної інноваційної діяльності і на цій основі зростання конкурентоспроможності району.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60
