Главная->Гроші та кредит->Содержание->8.4 Форми та види кредиту

8.4 Форми та види кредиту

Форми кредиту тісно пов’язані з його структурою, сутністю кредитних відносин. Залежно від руху позикової вартості виділяються дві основні форми кредиту: товар­на і грошова (рис. 8.4).

У товарній формі виникають кредитні відносини між продавцями і покупцями, коли останні одержують товари чи послуги з відстрочкою платежу. Прикладом такої форми є комерційний кредит.

Продаж громадянам товарів тривалого користування в кредит (із розстроченням платежу) господарюючими суб’єктами здійснюється з метою прискорення реалізації товарів, які в торговельній мережі є в достатній кількості, а також для більш повного задоволення потреб громадян у товарах тривалого користування.

Сфера товарної форми кредиту значна, переважна його частина надається і по­гашається в грошовій формі. Грошовий кредит виступає, передусім, як банківський кредит. Кредитні відносини між банками і клієнтами виникають не тільки в разі одержаня останніми кредиту, а й при розміщенні ними своїх грошових заощаджень у вигляді внесків на поточні і депозитні рахунки.

Вид кредиту — це більш детальна його характеристика за організаційно-еко­номічними ознаками (галузева спрямованість, об’єкти кредитування, забезпеченість кредиту, терміновість кредитування тощо).

Залежно від організації кредитних відносин виділяють такі основні види креди­ту: міжгосподарський (комерційний), банківський, лізинговий, споживчий і державний.

Міжгосподарський кредит (комерційний) — це товарна форма кредиту, яка визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних ресурсів і характери­зує кредитну угоду між кредитором та позичальником (між двома об’єктами господарської діяльності) (рис. 8.5).

У цьому кредиті відбувається взаємодія кредитних відносин, що виникають між окремими підприємствами, організаціями, господарськими товариствами в процесі їхніх розрахункових взаємовідносин, а також між підприємствами, організаціями і господарськими товариствами, з одного боку, та органами галузевого управління — з іншого, в процесі їхніх фінансових взаємовідносин. Цей вид кредиту включає:

•        по-перше, комерційний кредит, тобто кредит, що надається в товарній формі продавцями покупцям у вигляді відстрочки платежу за продані товари (надані послуги) і оформлюється векселем, що сплачується через комерційний банк, (тому його іноді називають «вексельним»).

 

Комерційний кредит надається одним функціонуючим підприємством іншому у вигляді продажу товарів з відстрочкою платежу. Як правило, об’єктом комерційного кредиту виступає товарний капітал, який обслуговує кругообіг промислового капіта­лу, рух товарів із сфери виробництва в сферу споживання;

•        по-друге, дебіторсько-кредиторську заборгованість, що виникає між суб’єк­тами господарської діяльності не на добровільних засадах, а ніби примусово, незалежно від їхнього волевиявлення; причиною виникнення такої заборгова­ності є розрив у часі між передачею товару і грошей, оскільки рух вартості в натурально-речовій та грошовій формах не збігається;

•        по-третє, тимчасову фінансову допомогу, яку надають своїм підприємствам органи галузевого управління на засадах повернення.

Характеристику дії міжгосподарського кредиту див. на рис. 8.5.

 

Банківський кредит — це кредитні відносини, в яких однією із сторін (в ролі позичальника чи кредитора) виступає банк.

Банківський кредит — найбільш розповсюджена форма кредиту. Саме банки най­частіше надають позики суб’єктам, які потребують тимчасової фінансової допомоги. За обсягом банківська позика значно більша від позик, що видаються за інших форм кредитування.

Перша особливість банківського кредиту полягає в тому, що банк оперує не стільки своїм капіталом, скільки залученими ресурсами. Позичивши гроші в одних суб’єктів, він перерозподіляє їх, надаючи позики іншим юридичним або фізичним особам.

Друга особливість полягає в тому, що банк позичає залучений капітал, тимчасово вільні грошові кошти, покладені в банк господарюючими суб’єктами на рахунки або депозити.

Третя особливість цього кредиту характеризується тим, що банк позичає не про­сто грошові кошти, а гроші як капітал. Це означає, що позичальник повинен так ви­користовувати отримані в банку кошти, щоб не тільки повернути їх кредитору, а й отримати прибуток, достатній, принаймні, для того, щоб сплатити позиковий відсо­ток. Невід’ємним атрибутом банківського кредиту є платність.

Об’єктом банківського кредиту є грошовий капітал банків як капітал, що відокре­мився від промислового. Основними джерелами формування банківського капіталу є власні кошти банків; кошти юридичних і фізичних осіб, розміщені на депозитних рахунках; міжбанківський кредит; кошти, отримані від випуску цінних паперів; за­лишки на розрахункових і поточних рахунках.

Суб’єктами банківського кредиту є кредитор-банк і позичальник-підприємство, домашні господарства, держава.

Метою банківського кредиту є задоволення тимчасової потреби в коштах.

Банківський кредит класифікується за такими ознаками (рис. 8.6):

>      за строками погашення: короткостроковий, середньостроковий, довгостроко­вий, онкольний (короткостроковий кредит, який погашається на першу ви­могу);

>      за способами погашення: позики, які погашаються єдиним внеском позичаль­ника; позики, які погашаються із розстроченням упродовж усього строку дії кредитного договору; достроково; з регресією платежів; після закінчення обу­мовленого періоду;

>      за методом кредитування: разові кредити; контокорентні кредити; кредитна лінія; овердрафт (вид контокоренту, який видається тільки на поточні потре­би); поновлювальні кредити та ін.;

>      за характером і способом сплати відсоткових ставок: з фіксованою ставкою, з плаваючою ставкою, дисконтні;

>      за умовами надання (характером забезпечення): забезпечені заставою; гаран­товані; ломбардні; незабезпечені (бланкові).

У практиці західних банків застосовується класифікація кредитів залежно від їх­ньої якісної характеристики:

а) найвищої якості;

б) задовільні;

в) маржинальний кредит;

г) критичний кредит;

ґ) збитковий кредит (що підлягає списанню).

У Положенні Національного банку України «Про порядок кредитування» залеж­но від щойно названого критерію класифікації кредити розподіляють на стандартні, під контролем, субстандартні, сумнівні та безнадійні.

Варто зазначити, що в економічній літературі немає єдиної думки щодо кількості

і складу ознак класифікації видів кредиту.

~     У цілому банківський кредит відіграє в суспільному відтворенні надзвичайно ве­

лику роль. Банки акумулюють (поряд із заощадженнями населення) капітал, який у процесі кругообігу тимчасово вивільняється, і використовують його для розвитку виробництва, і саме виробництво посилюється у своєму розвитку завдяки банківському кредиту.

 

Лізинг — це кредит, який надається в товарній формі лізингодавцем лізингоо- держувачеві. Суб’єктами кредитних відносин тут виступають: у ролі креди­тора — лізингодавець, позичальник — лізингоодержувач.

Лізинговий кредит — це відносини між незалежними особами з приводу передачі в оренду майна, а також фінансування набуття рухомого і нерухомого майна на пев­ний строк. Лізинг належить до однієї з форм товарного кредиту, що стала в країнах з ринковою економікою провідною формою оновлення основного капіталу.

Основні причини необхідності лізингу в сучасних економічних умовах:

—   швидке моральне старіння техніки;

—   зростання конкуренції;

—   збільшення кількості капіталомістких проектів;

—   економія грошових коштів фірм-споживачів;

Особливості різновиду лізингу розкриває схема (рис. 8.7).

Лізингові угоди є своєрідною формую фінансування капітальних вкладень, які можуть поділятись на два види (див. рис. 8.7):

>      оперативний лізинг, що передбачає використання машин, обладнання тощо з неповною його окупністю. Оперативний лізинг охоплює такі різновиди:

—   рейтинг — короткострокові угоди оренди строком від одного дня до одного року без права наступного придбання орендованого майна;

—   хайринг — середньострокова оренда, що передбачає здачу майна в найом від одного року до трьох.

Цим передбачається багаторазова передача майна, машин і обладнання від одно­го орендаря до іншого аж до завершення повної амортизації.

>      фінансовий лізинг — оренда з виплатою протягом точно визначеного періоду сум повної амортизації капітальних вкладень і отримання належного прибут­ку орендодавцем. Фактично, ця форма лізингу означає кредитування купівлі без обмеження можливості товаровиробників використати власні кошти на додаткові закупівлі матеріалів і сировини з метою розширення виробництва.

Споживчий кредит — це кредит, який надається населенню підприємствами торгівлі, банками та іншими фінансовими установами на придбання спожив­чих товарів тривалого користування та послуг і повертається в розстрочку (рис. 8.8).

Споживчий кредит характеризує відносини між кредитором і позичальником з приводу фінансування кінцевого споживання. Призначення споживчого кредиту — задовольняти споживчі потреби широких верств населення. Видача споживчого кре­диту населенню, з одного боку, збільшує його поточний платоспроможний попит, підвищує життєвий рівень, а з іншого — прискорює реалізацію товарних запасів та надання послуг.

У країнах з ринковою економікою споживчий кредит як зручна і вигідна фор­ма обслуговування населення надається для закупівлі предметів особистого спожи­вання, головним чином, досить дорогих — будинків, автомобілів, меблів, побутової техніки тощо. За економічної кризи споживчий кредит різко скорочується, а якщо й видається, то під високі відсотки, що не дає змоги широким верствам населення ним користуватися.

 

Державний кредит виступає в різних формах, до яких належать товарні й дер­жавні позики, знаряддям яких є цінні папери (облігації, казначейські зобов’язання тощо). Державні цінні папери можуть випускатися як урядом, так і місцевими орга­нами влади, а зобов’язання щодо розповсюджених цінних паперів є складовою части­ною державного боргу.

Мета державного кредиту — погашення дефіциту державного бюджету.

 

Суб’єктами державного кредиту є кредитори — юридичні та фізичні особи, інші держави; позичальник — держава.

Класифікація державних кредитів:

1.    За правовим оформленням:

—  державні кредити, які надаються на основі угод (кредити урядів, міжнарод­них організацій, фінансових інститутів);

—  кредити, забезпечені випуском цінних паперів (облігаціями, казначейськи­ми зобов’язаннями).

2.    За характером використання цінних паперів:

—  ринкові позики;

—  неринкові позики;

—  спеціальні позики.

3.    Залежно від строку погашення:

—  короткострокові кредити (до 1 року);

—  середньострокові кредити (до 5 років);

—  довгострокові кредити (понад 5 років).

4.    За методом розміщення:

—  добровільні державні кредити;

—  примусові державні кредити;

5.    Залежно від розміщення позик:

—  внутрішні — мобілізуються на внутрішньому ринку;

—  зовнішні позики — надходять від інших країн.

6.    За правом емісії:

—  державні позики;

—  місцеві позики.

Міжнародний кредит — це рух позичкового капіталу у сфері міжнародних еко­номічних відносин. Це кредитні відносини між державами, фінансово-кредит­ними установами і фірмами різних країн.

Мета міжнародного кредиту — фінансування міжнародної торгівлі, інвестицій­них проектів, регулювання платіжних балансів тощо.

Суб’єкти міжнародного кредиту — державні структури, банки, міжнародні та ре­гіональні фінансові організації, юридичні та фізичні особи. Серед міжнародних кре­дитних організацій центральне місце посідають МВФ — Міжнародний валютний фонд, МБРР — Міжнародний банк реконструкції та розвитку, ЄБРР — Європей­ський банк реконструкції і розвитку.

Об’єктами міжнародного кредиту є грошовий і товарний капітал.

Види міжнародного кредиту:

>      державний, банківський та комерційний.

Основна вимога до міжнародного кредиту — ефективне його використання. У разі невиконання цієї вимоги загострюється проблема зростання зовнішнього боргу й на­віть виникнення дефолту.

Дефолт — це непогашення в строк зовнішніх зобов’язань, а також запрова­дження умов обміну державних цінних паперів, які менш сприятливі для інозем­них інвесторів, ніж попередні.

 

12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62

Схожі підручники

• Мне тебя обещали (онлайн)
• psy_personal (онлайн)
• Продажи и управление продажами Учеб. пособие для вузов (часть 2) (онлайн)
• ОБЪЕКТНО-ОРИЕНТИРОВАННОЕ ПРОГРАММИРОВАНИЕ В C++ (4-Е ИЗДАНИЕ) (часть 11) онлайн
• НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ГРОШІ ТА КРЕДИТ теорія і практика (частина 1)
• Бухгалтерський фінансовий облік (частина 1)